Справа № 158/767/23
Провадження № 1-кс/0158/331/23
08 березня 2023 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю:
начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання ст. слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Берестяне, Ківерцівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Ківерцівського районного суду Волинської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 342, ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 5(п'яти) років позбавлення волі, якому 07.03.2023р. повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №12023030590000119 від 06.03.2023р. за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Старший слідчий СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України строком на 60 (шістдесят) днів, без можливості внесення застави.
Клопотання мотивує тим, що 06 березня 2023 року близько 20 години 10 хвилин, ОСОБА_5 , в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та подальшим продовженням строку воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, згідно Указу Президента України № 133/2022 від 18.03.2022, який затверджено Законом № 2119-IX від 15.03.2022, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022, та подальшим продовженням строку воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента № 2263-IX від 22.05.2022, та з подальшим продовження строку воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента №573/2022 від 12.08.2022, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2022 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента № 2738-ІХ, та з подальшим продовженням строку воєнного стану з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, згідно з Указом Президента №58/2023 від 06.02.2023, перебуваючи на перехресті вулиць Набережна та Зелена в селі Берестяне Луцького району Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, застосувавши фізичне насильство до ОСОБА_8 , що не є небезпечним для здоров'я та яке виразилось у нанесенні ударів руками та ногами в різні ділянки тіла потерпілого, повторно, шляхом вільного доступу, відкрито викрав мобільний телефон марки «Tecno», зеленого кольору, вартістю 2000,00 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
07.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, з метою запобігання ризикам передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, просить обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без можливості внесення застави.
В судовому засіданні начальник СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 та прокурор Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав викладених у ньому, просили клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечили, просили в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на його необґрунтованість щодо пред'явленої підозри, відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України та обрати щодо підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю у вигляді електронного браслета та покладенням відповідних обов'язків.
Заслухавши пояснення начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , думку прокурора щодо існування ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , дослідивши матеріали додані до клопотання та матеріали кримінального провадження №12023030590000119, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
За змістом ст. ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати, зокрема, на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти, зокрема, інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого (підозрюваного), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Твердження сторони захисту про відсутність доказів щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч. 4 ст. 186 КК України при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не приймає до уваги.
Обставини вчинення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та інші), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованості підстав підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також те, що ОСОБА_5 , є особою молодого віку, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, за що відбував реальну міру покарання у виді позбавлення волі, вчинив даний злочин під час дії воєнного стану запровадженого на території України, має постійне місце реєстрації та проживання де характеризується виключно з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, є особою схильною до створення конфліктних ситуацій та бійок, хоча є одруженим, однак дружина з дитиною з підозрюваним не проживають через зловживання спиртними напоями, ніде не працевлаштований, статусу безробітного немає, як наслідок немає постійного джерела прибутку, а тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України та з метою їх запобігання вважає за необхідне обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.
В результаті застосування такого запобіжного заходу буде досягнута мета забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і обраний запобіжний захід буде запобігати його спробам переховуватись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На переконання слідчого судді, менш суворі запобіжні заходи, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, про що просили підозрюваний та його захисник, за встановлених обставин, не зможуть дієво запобігти вищезазначеним ризикам.
Стороною захисту не надано суду інших доказів, які б підтверджували доцільність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, або неможливості застосування до нього запобіжного заходу про який просить у клопотанні сторона обвинувачення.
Застосування ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов'язків, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення, яке йому може загрожувати в разі доведення його вини, у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов'язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, тому з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, підстави для визначення розміру застави відсутні.
Моментом затримання слід вважати час, вказаний у протоколі затримання - 22 год. 30 хв. 06.03.2023 року.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 177, 178, 183, 193-194 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання -задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 22 год. 30 хв. 06.03.2023 року.
Вважати, термін дії ухвали - 04 травня 2023 року включно.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст.205 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1