Номер провадження: 11-кп/813/149/23
Справа № 509/4607/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
07.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі: головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 кизи
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 на вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2020 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і жителя м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2006 р.н., не працюючого, зареєстрованого і проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні № 12020160380000843, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.06.2020 року,
установив
Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого, ч. 4 ст. 358 КК України та йому призначено покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за залучення експертів з проведення судово-технічної експертизи у сумі 563,80 грн. Вирішено питання щодо речових доказів.
Відповідно до оскарженого вироку суду, 2 червня 2004 р. ОСОБА_7 було видано посвідчення водія серії НОМЕР_1 , як в подальшому було вилучено 19.03.2018 р. на підставі постанови Суворовського райсуду м. Одеси 19.02.2018 р. про притягнення ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності ^а вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАПі станом на 10.09.2020 р. вищевказане посвідчення водія на ім'я ОСОБА_7 зберігається в ТЄЦ МВС № 5154.
В середині 2018 р., ОСОБА_7 , будучи обізнаним про позбавлення його водійських прав, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою : АДРЕСА_1 , у особи, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_7 придбав завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому була його фотокартка, і яке ОСОБА_7 почав використовувати.
Так, 01.06.2020 р., за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, Овідіопольська дорога, 1а, робітниками поліції ПВ № 1 роти № 5 батальйону № 2 УПП в
Одеській області за порушення п.п. 9.2 ПДР, було зупинено транспортний засіб марки «Opel Omega» д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_9 , який пред'явив робітникам поліції завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, правильність кваліфікації його дій, вважає, що вирок Овідіопольського районного суду Одеської області, від 24 вересня 2020 року, є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Так, при ухвалені вказаного вироку, судом було визначено покарання у виді штрафу в розмірі двадцяти дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в той час, як згідно з вимогами ч.2 ст. 53 КК України, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
На підставі викладеного прокурор просить скасувати частково оскаржений вирок суду першої інстанції та призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень. В іншій частині залишити вирок без змін.
Позиції учасників судового розгляду
Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу; обвинуваченого, який не заперечував проти апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, ніким не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК, вони не є предметом апеляційного розгляду.
Перевіривши вирок на відповідність вимогам закону, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи прокурора про невірне застосування районним судом вимог кримінального закону при призначенні покарання є обґрунтованими, з огляду на таке.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного, який повністю визнав себе винним та розкаявся у вчиненому, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, районним судом враховано суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим, обставини при яких було скоєно кримінальний проступок, ставлення обвинуваченого до вчиненого.
Разом з цим, призначаючи покарання, районний суд не врахував положення Розділів 10 та 11 Кримінального Кодексу України, якими визначені поняття покарання та його види, а також загальні засади призначення покарання. Зокрема районний суд проігнорував положення 4.2 ст.53 КК України, якими передбачено, що визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних 'мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
З урахуванням наведених обставин, доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання апеляційний суд визнає обґрунтованими.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш тяжкого покарання.
При призначенні покарання за вказаною статтею апеляційний суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним проступку, особу обвинуваченого, який ; повністю визнав свою вину, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та те що обвинувачений раніше не судимий.
Приймаючи до уваги те, що прокурор ставить питання про скасування вироку районного суду та ухвалення апеляційним судом нового вироку, яким просить призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі ЗО неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який на думку апеляційного суду, за своїм видом та розміром буде відповідати вчиненому кримінальному проступку, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції відносно обвинуваченого, підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, з ухваленням нового вироку в цій частині.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 358.КК України у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст.358 КК України. Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, та буде сприяти досягненню мети покарання, визначеної у ст. 50 КК України.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420, 424, 532, 615 КПК України, апеляційний суд,
ухвалив
Апеляційну скаргу прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2020 року у кримінальному провадженні №12020160380000843 від 01.06.2020 року відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст.358 КК України - в частині призначення покарання скасувати.
Постановити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , покарання за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
В решті вирок районного суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4