07 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/274/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Пасічнюк С.В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен",
представник позивача - Трикоза Т.В., адвокат (ордер від 01.02.2023 № 1071758),
відповідач - акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи" Дніпропетровськгаз",
представник відповідача - Кузьміна І.С., адвокат (довіреність від 07.12.2022 № 01Др-200-1222),
розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" Дніпропетровськгаз"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 (головуючий суддя Загинайко Т.В.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022 (головуючий Дармін М.О., судді: Антонік С.Г., Чус О.В.)
у справі № 904/274/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" (далі - Товариство)
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" Дніпропетровськгаз" (далі - Оператор)
про визнання недійсним та скасування акта-розрахунку від 05.01.2022.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
Товариство звернулось до суду з позовом до Оператора про визнання недійсним та скасування акта розрахунку від 05.01.2022 (далі - Акт розрахунок), виконаного на підставі акта від 06.12.2021 №DР001587 про порушення (далі - Акт), яким Товариству донараховано об'єм та обсяг природного газу у розмірі 214 353,16 м3 вартістю 8 073 375,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний Акт розрахунок та донарахування додаткових 214 353,16 м3 природного газу вартістю 8 073 375,98 грн суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним та скасовано Акт розрахунок, виконаний на підставі Акта, згідно з яким Товариству донараховано об'єм та обсяг природного газу у розмірі 214 353,16 м3 вартістю 8 073 375,98 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Оператор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та на те, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду, які ухвалені в інших справах у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати на новий розгляд.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- ухвалюючи оскаржувані рішення, суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 904/3618/20, від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 щодо застосуванням абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) у подібних правовідносинах;
- судами не досліджено зібрані у справі докази, а також скаржник зазначив, що вони встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження з огляду на таке.
За приписами пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Оператор у касаційній скарзі посилається на те, що ухвалюючи оскаржувані рішення, суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 904/3618/20, від 18.11.2022 у справі № 914/993/21 щодо застосуванням абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодекс ГРМ у подібних правовідносинах
Так, у справах:
- № 904/3618/20 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, виходив з того, що, врахувавши те, що виявлений відповідачем факт пропуску позивачем строку періодичної повірки лічильника газу є доведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідач правомірно провів розрахунок не облікованих об'ємів природного газу споживачу - ТОВ ?ХХІ Століття? у період з 7:00 години 02.02.2020 по 7:00 годину 27.02.2020, тобто з дати початку прострочення позивачем періодичної повірки ЗВТ до дати здійснення працівниками відповідача перевірки технічного стану вузла обліку. При цьому суди спростували доводи позивача стосовно відсутності підстав для застосування до нього абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ на тій підставі, що встановлений на його об'єкті коректор Флоутек - ТМ-3 № 2-1967 не є дублюючим засобом обліку газу. Вказавши на те, що комерційний вузол обліку газу ТОВ "ХХІ Століття" включає лічильник газу та коректор об'єму газу, які є єдиним вузлом, що здійснює комерційний облік природного газу, суди зазначили, що існування достовірних показників коректора газу неможливе без достовірних показників лічильника і дані коректора не можуть бути використані для визначення об'єму газу, оскільки вони отримані від лічильника з вичерпаним терміном повірки. Відповідно до абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого вузла обліку природного газу (ВОГ), а також у ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується. Із викладеної норми вбачається, що в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується. Отже, цим приписом встановлено також і норму, яка виключає застосування вимог розділу ХІ цього Кодексу в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача. За вказаних обставин судами обох інстанцій неправильно застосовано вказану норму права у спірних правовідносинах, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень. Також Верховний Суд зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскільки лічильник газу та коректор об'єму газу є єдиним вузлом, який здійснює комерційний облік природного газу, тому це унеможливлює визначення обсягу спожитого газу, не ґрунтуються на наведених положеннях абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Втім, суди не встановили, чи є дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача;
- № 914/993/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що відповідно до абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та / або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі / коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується. Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 дійшов висновку, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 914/993/21 дійшов висновку про наявність підстав для уточнення висновку, викладеного у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, з огляду на таке, що відповідно до частини четвертої статті 1 Кодексу ГРМ: - коректор об'єму газу - сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу; - лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму (обсягу) природного газу, що проходить через нього, та є складовою комерційного (дублюючого) вузла обліку. З вказаних визначень слідує, що показання коректора об'єму газу перебувають в прямій безпосередній залежності від даних, які отримані від лічильника газу. У справі, що переглядається, несправність лічильника газу сталася внаслідок його пошкодження, про що свідчить акт №007322 та протокол повірки ДП "Львівстандартметрологія" від 30.09.2020, яким встановлена основна відносна похибка на установці УПЛГ-2500 АТ "Львівгаз" лічильника газу ТЕМП G160, зав. №140203 та лічильник визнано непридатним. На об'єкті ТОВ "К-Агроінвест" було виявлено витоки газу на манометрі до лічильника 0,4 РРМ; витоки газу на фланцевому з'єднанні засувки до лічильника 450 РРМ. Витік газу означає відсутність певної кількості природного газу в тому з'єднанні/в тому місці, де він повинен бути наявним. З огляду на витоки, лічильник не може відображати правильний об'єм (обсяг) природного газу, що проходить через нього, оскільки газ може не поступати до нього у тій кількості, як би це було при роботі в нормальному режимі. Таким чином, за наявності витоків газу на манометрі до лічильника та на фланцевому з'єднанні засувки до лічильника, лічильник не має об'єктивної можливості передавати правильні вихідні сигнали коректору, з огляду на що останній не може працювати коректно. Отже, виходячи з технічного функціоналу коректора об'єму газу, наданого в Кодексі ГРМ (сукупність ЗВТ, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об'єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу), а також зі складу комерційного ВОГ, відомості коректора не можуть вважатись достовірними для визначення об'єму газу у випадку отримання даних від лічильника, який неправильно вимірював об'єм газу. Саме тому Об'єднана палата вважає помилковими та відхиляє доводи скаржника про те, що некоректна робота лічильника за вказаних обставин не впливає на правильність показань коректора об'єму газу та вбачає підстави для уточнення висновку, що міститься у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 щодо застосування положень абзацу дев'ятого пункту 6 глави 6 розділу X, пункту 4 та абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ шляхом доповнення таким висновком: "За умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об'єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об'єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 6 глави 6 розділу X, підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають".
При цьому у даній справі № 904/274/22 судами встановлено, що матеріали справи містять гарантійний лист Товариства від 06.12.2021 № 220, спрямований Оператору, у якому просить відключити від системи газопостачання вхідну засувку на зерносушарці ДСП-32-ОТ спарена, що знаходиться за адресою: смт Магдалинівка, вул. Набережна, 43 у зв'язку з виходом з ладу лічильника природного газу.
Представниками Оператора та Товариства 06.12.2021 складено акт № 1830 перевірки технічного стану вузла обліку, за змістом якого 06.12.2021 о 13:50 було проведено перевірку вузла обліку газу (ВОГ), встановленого на зерносушарці Товариства; під час перевірки виявлено, що вийшов з ладу лічильник газу Курс-01 Б О400 №01988 (не відображаються показники лічильника на цифровому табло).
Представником Оператора - інженером з метрології Дерев'янко С.В. за участю представника Товариства Момота Ю.М. 06.12.2021 складено Акт про порушення, згідно з яким на об'єкті Товариства за адресою: смт Магдалинівка, вул. Набережна, 43 встановлено порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГРМ, а саме пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некорректно; також зазначено про необхідність направити лічильник газу на ремонт та позачергову повірку а також з'явитися на засідання комісії по розгляду актів порушення.
Згідно з актом від 07.12.2021 № 379 на відключення представником Оператора відключено об'єкт Товариства від газопостачання.
У подальшому відповідно до довідки державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів від 14.12.2021 № 39-1-3/95053 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за результатами повірки встановлено, що лічильник газу ультразвуковий КУРС-01 О400 Б заводський № 01988 не відповідає вимогам пункту 6.1 ?МПУ 288/03-2009 Метрология. Счетчики газа ультразвуковые ?КУРС-01?. Методика поверки". Підставою для визнання ЗВТ непридатним вказано: не працює індикатор лічильника?.
Відповідно до свідоцтва державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів від 14.12.2021 №39-1-3/95055 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за результатами повірки встановлено, що коректор об'єму газу ?Тандем" заводський № 4638 відповідає вимогам КБМ.100000.000НЕ "Коректор об'єму газу "Тандем". Настанова з експлуатації. Паспорт".
За результатами розгляду Акта про порушення представником Оператора згідно з пунктом 4 глави 4 Розділу XI Кодексу ГРМ складений Акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму спожитого природного газу неопломбованим газовим обладнанням; причина виконання розрахунку: робота комерційного ВОГ у позаштатному режимі (лічильник промисловий Курс-О1Б G400 № 01988, коректор ТАНДЕМ-ТР № 4638).
Згідно з Актом розрахунком за період з 09.11.2021 по 19.11.2021 Товариству донараховано об'єм необлікованого природного газу у кількості 214 353,16 м3 на суму 8 073 375,98 грн.
У даній справі судами зазначено, що відповідно до абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ при порушеннях, пов'язаних з пошкодженням ЗВТ та/або пломб на ЗВТ, за наявності по об'єкту споживача даних дублюючого ВОГ, а також в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, процедура, передбачена цією главою, не застосовується.
При цьому судами встановлено, що у даній ситуації наявні дані в обчислювачі/коректорі об'єму газу є достатніми для визначення об'єму природного газу по об'єкту споживача, що відповідно до абзацу другого пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ звільняє Товариство від застосування до нього відповідальності.
За відсутності зареєстрованих та зафіксованих у звітах коректора об'єму газу Товариства повідомлень про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправності), а також за наявності здійснення обліку обсягу природного газу за допомогою коректора, підстави для перерахунку відповідачем розподіленого позивачу природного газу в листопаді 2021 року були відсутні. Дані коректору були достатніми для визначення обсягу природного газу; Оператором не надано належних та допустимих доказів того, що коректор відображав невірні показники; доказів на підтвердження невірної (позаштатної) його роботи матеріали справи не містять.
За таких обставин, не підтверджується встановлене Оператором порушення у вигляді позаштатного режиму роботи.
Таким чином, у Оператора відсутні підстави для донарахування об'єму газу у кількості 214 353,16 м3.
Враховуючи викладене та порівнюючи зміст правовідносин (права й обов'язки сторін спору) згідно з відповідним правовим регулюванням, Суд дійшов висновку, що правовідносини у таких справах не є подібними.
Що ж до визначення подібності правовідносин у справах, то Верховний Суд враховує правову позицію, викладену в мотивувальній частині постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин, конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Стосовно доводів скаржника про те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою для застосування пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України є висновок про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. При цьому у даній справі заявлені скаржником підстави для касаційного оскарження судового рішення згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу є необґрунтованими.
Таким чином, Верховний Суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, оскільки зазначені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшли свого підтвердження.
Верховний Суд також звертає увагу на те, що посилання Оператора у касаційній скарзі на те, що суди встановили обставини на підставі недопустимих доказів, є необґрунтованими, оскільки скаржником не наведено, які докази є недопустимими та у чому полягала їх недопустимість.
Водночас касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено), покладається на скаржника.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Керуючись статтею 234 та пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України, Верховний Суд
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи" Дніпропетровськгаз" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі № 904/274/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко