08 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/378/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В'ячеславівни (далі - ФОП Дейнека А. В., скаржник)
на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023
у справі №903/378/22
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" в особі Ковельської філії
до Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В'ячеславівни
про стягнення 426 770,88 грн
та за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В'ячеславівни
до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"
про визнання незаконним та скасування рішення комісії,
ФОП Дейнека А. В. 16.02.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі №903/378/22 та прийняти нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат. Крім того, просить зупинити виконання (дію) додаткової постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ФОП Дейнека А. В. із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 вказує, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. При цьому скаржник посилається на застосування, зокрема, норм статей 123, 124, 126, 129 ГПК України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суд від 25.10.2022 у справі №927/37/21, від 25.08.2022 у справі №903/357/21, від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
З огляду на викладене касаційна скарга ФОП Дейнеки А. В. подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, зокрема, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Щодо клопотання скаржника про зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення, яке обґрунтоване тим, що виконання рішення суду приведе до блокування рахунків підприємця та арешту майна, що максимально негативно вплине на можливість здійснення своєї господарської діяльності, зокрема, у разі виконання оскаржуваного судового рішення, скаржник зазнає значних матеріальних втрат, та відповідно буде мати значні труднощі у повороті виконання оскарженого судового рішення у разі його скасування касаційним судом.
З аналізу абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання (дії) судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії.
Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано положенням частини першої статті 332 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання (дії) судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/94/19).
Сумніви скаржника щодо дотримання судом попередньої інстанції норм права під час постановлення оскарженого судового рішення покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цього рішення судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання (дії) оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.
Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
У разі зміни або скасування судового рішення після його виконання статтею 333 ГПК України унормовано вирішення питання про поворот виконання рішення, постанови.
Суд має право зупинити виконання (дію) судових рішень, зокрема, якщо кінцеве рішення невідворотне та його негайне виконання може завдати значної шкоди. При цьому сторона, проти якої ухвалено судове рішення у справі, має обґрунтувати свою заяву належним чином і навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень або зупинення їх дії у разі, якщо вони будуть скасовані.
Так, можливе проведення виконавчих дій не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§ 43).
Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").
Суд враховує, що у клопотанні скаржника про зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення не наведені аргументовано-обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення його виконання (дії), а наведені декларативні твердження, які оцінюються як припущення, адже відсутні докази на підтвердження факту необхідності зупинення виконання (дії) даного рішення.
Враховуючи викладене, зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих підстав для висновку про необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання скаржника слід відмовити.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294, 332, 333 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд,
1. Відкрити касаційне провадження у справі №903/378/22 за касаційною скаргою Фізичної особи - підприємця Дейнеки Алли В'ячеславівни на додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі №903/378/22.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Верховного Суду Касаційного господарського суду на 30 березня 2023 року о 15:20 у приміщенні суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.
3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 24 березня 2023 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через підсистему "Електронний суд". Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
4. Відмовити Фізичній особі - підприємцю Дейнеці Аллі В'ячеславівні у задоволенні клопотання про зупинення виконання (дії) додаткової постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 у справі №903/378/22.
5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
6. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос