Іменем України
06 березня 2023 року м. ІНФОРМАЦІЯ_6справа № 927/987/22
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу
за позовом: Менської міської ради,
вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівської області, 15600;
електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2;
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема",
вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівської області, 15600;
електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5;
ІНФОРМАЦІЯ_3; ІНФОРМАЦІЯ_4;
предмет спору: про стягнення боргу в сумі 1066919,71 грн;
за участю повноважних представників сторін:
від позивача: Марцева Т.І. - представник згідно витягу з ЄДРПОУ;
від відповідача: Бородкін Д.І. - адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги, серія АА №1249364, виданий 23.11.2022;
У судовому засіданні 06.03.2023, Господарський суд Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
08.11.2022, Менською міською радою, поданий позов до Приватного акціонерного товариства "Корпорація "Інтерагросистема" (далі - ПрАТ "Корпорація "Інтерагросистема"), про стягнення 1066919,71 грн заборгованості по орендній платі за користування земельними ділянками за кадастровими номерами 7423084000:02:000:0294 (площею 211,200 га) та 7423084000:04:000:0025 (площею 147,4606 га), за період з січня по жовтень 2022 року на підставі договору оренди землі від 08.01.2011 та додаткових угод до нього (далі - Договір).
Ухвалою суду від 09.11.2022 дана позовна заява прийнята до розгляду; відкрите провадження в справі № 927/987/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 30.11.2022; сторонам установлені процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали, для подачі мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала про відкриття провадження в справі отримана відповідачем 09.11.2022, про що свідчить його електронний лист-підтвердження про отримання процесуальних документів.
30.11.2022, на електронну адресу суду, від відповідача, з порушенням установленого строку, надійшов відзив на позов. Суд, за усним клопотанням відповідача, в порядку частини 2 статті 119 ГПК України, продовжив строк на подачу відзиву на позов, з метою забезпечення права відповідача на судовий захист (протокол судового засідання 14.12.2022).
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі вважаючи, що в спірному періоді в нього відсутній обов'язок по сплаті орендної плати за землю комунальної форми власності, з огляду на зміст підпункту 69.14. п.69 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) враховуючи, що на території, на якій розташовані орендовані ним земельні ділянки, навесні 2022 року велись бойові дії.
Підготовче засідання призначене на 30.11.2022 не відбулось зважаючи на відключення Господарського суду Чернігівської області від електропостачання через напружену ситуацію в енергосистемі України, про що складено акт №35-22.
Ухвалою суду від 01.12.2022 підготовче засідання в даній справі призначене на 14.12.2022 об 11:40.
07.12.2022, позивач, у належний строк, засобами електронного зв'язку, подав відповідь на відзив, в якій спростовуючи заперечення відповідача, зазначив, що підпункт 69.14. п. 69 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки виходячи зі змісту вказаної норми, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначається Кабінетом Міністрів України, яким наразі такий перелік не затверджено, відтак законодавчі підстави для звільнення відповідача від обов'язку сплати орендної плати за користування землями комунальної власності, відсутні. Відповідач не звертався до податкових органів з повідомленням про відсутність у нього можливості виконувати податкові зобов'язання, з наданням підтверджуючих документів. Одночасно позивач звертав увагу суду на те, що на території Менської міської територіальної громади не велись активні бойові дії, проходження військової техніки на початку повномасштабної війни через територію громади жодним чином не ушкодило земельні ділянки, які знаходяться в оренді відповідача та фактично ним оброблялись протягом спірного періоду (що ним не заперечується).
13.12.2022, відповідач, у належний строк, засобами електронного зв'язку, подав письмові заперечення на відповідь на відзив, якими підтримав наведену в відзиві на позов правову позицію. Просив взяти до уваги, що законодавством закріплено право застосовувати зацікавленою особою положення підпункту 69.14. п.69 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (набули чинності з 15.03.2022), а відсутність затвердженого КМУ переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, створює юридичну колізію, що виходячи з засад українського законодавства та практики Європейського суду з прав людини, має бути вирішена на користь платника податку.
14.12.2022, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача, участь останнього забезпечена в режимі відеоконференції.
Суд, у підготовчому засіданні, за клопотанням відповідача, оголосив перерву до 21.12.2022, для надання можливості сторонам вирішити спір мирним шляхом.
Сторонами не досягнута домовленість щодо врегулювання спору.
20.12.2022, відповідач, засобами електронного зв'язку, заявив клопотання про витребування додаткових доказів у справі, з проханням, у порядку статті 81 ГПК України, витребувати в Оперативного угрупування військ "ІНФОРМАЦІЯ_6" оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України (ОК "ІНФОРМАЦІЯ_1", в/ч НОМЕР_1 ) копії документів, що містять інформацію щодо ведення в період з 24.02.2022 по теперішній час бойових дій на території Менської об'єднаної територіальної громади Чернігівської області.
Суд поновив строк на подання відповідачем клопотання про витребування доказів у справі та витребував запитувані відповідачем документи; строк підготовчого провадження продовжено на 30 календарних днів; відкладено підготовче засідання на 11.01.2023 (ухвала від 21.12.2022).
06.01.2023, на виконання вимог ухвали від 21.12.2022, на адресу суду надійшли запитувані документи (лист в/ч А4583 №502/16/5 від 03.01.2023), які залучені до матеріалів справи.
10.01.2023, на електронну адресу суду, від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема: листа-відповіді на адвокатський запит від 18.11.2022, заступника начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, який залучений судом до матеріалів справи (протокол судового засідання 11.01.2023).
11.01.2023, представник позивача, в судовому засіданні, заявив клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема: листа-відповіді ДПС України від 09.01.2023 № 392/5/99-00-04-01-02-05 на звернення міської ради, що залучений судом до матеріалів справи (протокол судового засідання 11.01.2023).
Суд, у підготовчому засіданні 11.01.2023, за усним клопотанням відповідача, оголосив перерву до 25.01.2023.
25.01.2023, за результатами підготовчого засідання, суд, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 08.02.2023.
08.02.2023, у судове засідання прибули представники позивача та відповідача, участь останнього забезпечена в режимі відеоконференції.
Суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав представників сторін.
Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача проти задоволення вимог заперечив, посилаючись на обставини, вказані ним у відзиві на позов та в письмових запереченнях.
Суд, керуючись приписами частини 2 статті 216 ГПК України, оголосив у судовому засіданні перерву до 15.02.2023.
15.02.2023, суд керуючись приписами частини 1 статті 216 ГПК України, за клопотанням відповідача, відклав судове засідання на 06.03.2023.
06.03.2023, у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача (участь останнього забезпечена в режимі відеоконференції ухвалою суду від 15.02.2023).
Суд продовжив розгляд справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників обох сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд
Згідно з п.1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 статті 626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
08.01.2011, між Менською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Корпорація «Інтерагросистема» (найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Корпорація «Інтерагросистема», код ЄДРПОУ 24839440) (Орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого (пункти 1 та 2) Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 04.01.2011 № 1, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 та кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 (сформовано 20.12.2010), що знаходиться на території Жовтневої (наразі Покровської) сільської ради, за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 358,6604 гектарів, у тому числі рілля - 358,6604 гектарів.
Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення (рілля) (пункти 15, 16 Договору оренди землі від 08.01.2011 б/н).
Договір оренди землі від 08.01.2011 б/н (надалі - Договір) зареєстровано в відділі Держкомзему у Менському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.05.2011 за №742300004000642.
Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен, не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору, повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.10. Договору).
Додатковою угодою від 01.07.2020 б/н до Договору, зокрема, переглянуто строк дії Договору та погоджено, що Договір укладено на 11 років.
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (інформаційні довідки: 273652841 та 273653763, сформовані 07.09.2021), Приватним акціонерним товариством «Корпорація «Інтерагросистема» (надалі - ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема») зареєстровано речове право - право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 7423084000:04:000:0025 (площею 147,4606 га), та право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294 (площею 211,2 га), на підставі договору оренди землі від 18.05.2011 №742300004000642, строк оренди 11 років (по 18.05.2022), з правом його пролонгації.
Додатковою угодою від 01.07.2020 б/н до Договору сторони встановили нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок, зокрема:
- щодо земельної ділянки площею 147,4604 га, в тому числі 147,4604 га ріллі, кадастровий номер 7423084000:04:000:0025, яка розташована на території Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області, в розмірі 4444801,27 грн;
- щодо земельної ділянки площею 211,2000 га, в тому числі 211,2000 га ріллі, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294, яка розташована на території Покровської сільської ради Менського району Чернігівської області, в розмірі 6224396,35 грн.
Сторони, в додатковій угоді від 01.07.2020 б/н до Договору також погодили, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, що складає:
-533376,15 грн за земельну ділянку площею 147,4604 га, кадастровий номер 7423084000:04:000:0025;
-746927,56 грн за земельну ділянку площею 211,2000 га, кадастровий номер 7423084000:02:000:0294.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
За п.11 Договору орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно до 20 числа наступного за звітним місяцем, у розмірі 1/12 від розміру річної орендної плати.
Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 29-ОТГ, за актом приймання-передачі від 09.12.2020, спірні земельні ділянки передано з державної в комунальну власність Менської територіальної громади, в особі Менської міської ради, якою 25.02.2021 зареєстровано право комунальної власності на указані об'єкти.
З урахуванням установлених обставин, Менська міська рада є належним позивачем у справі.
Проаналізувавши положення укладеного 08.01.2011 Договору, суд установив, що даний правочин за своєю юридичною природою є договором оренди нерухомого майна (земельних ділянок, за кадастровими номерами: 7423084000:04:000:0025 та 7423084000:02:000:0294), що на час вирішення даного спору припинив свою дію (станом на 19.05.2022), в зв'язку із закінченням строку на який його укладено (п.35 Договору).
Судом установлено, що на правовідносини сторін, що виникли з його виконання, поширюється дія параграфів 1, 3 глави 58 ЦК України, Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) та Закону України "Про оренду землі".
Підставою звернення до суду з даним позовом є порушення відповідачем умов Договору від 08.01.2011 б/н (зареєстрований в ДРЗ 18.05.2011 за № 742300004000642), в частині своєчасного внесення орендної плати, за весь час фактичного користування спірними земельними ділянками, зокрема в період з січня по жовтень 2022 року. При цьому, за доводами позивача, Договір у вказаному періоді є чинним.
Натомість, наведені твердження не узгоджуються з наявними матеріалами справи.
Виходячи з умов Договору, з урахуванням редакції додаткової угоди від 01.07.2020 б/н до нього, строк оренди земельних ділянок становить 11 років, що обраховується з дати набрання цим правочином чинності (п.40), тобто з 18.05.2011 (після його державної реєстрації). Таким чином, строк оренди спірних земельних ділянок за Договором закінчив свій перебіг 18.05.2022.
За поясненнями позивача, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2022 по справі № 927/1128/21, задоволено позов ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» до Менської міської ради Чернігівської області та визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 08.01.2011, за умовами якої п.8 Договору викладено в наступній редакції: «Договір укладено терміном на 21 рік, тобто до 08 січня 2032 року».
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2022 у справі № 927/1128/21 оскаржене до апеляційної інстанції.
27.10.2022, Північним апеляційним господарським судом, за результатами апеляційного перегляду, винесено постанову, якою скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2022 по справі № 927/1128/21.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 927/1128/22 набула законної сили 27.10.2022.
22.02.2023, Верховний Суд, за результатами касаційного перегляду, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, залишив без змін.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 08.01.2011 б/н припинив свою дію станом 19.05.2022, у зв'язку із закінченням строку, на який його укладено сторонами.
Представник відповідача, в судовому засіданні 08.02.2023, підтвердив, що ПрАТ «Корпорація «Інтерагросистема» продовжував користуватись спірними земельними ділянками, та був їх фактичним користувачем у період з травня по жовтень 2022 року.
Судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за користування відповідачем земельними ділянками в період з 01.01.2022 по 18.05.2022 ґрунтуються на положеннях діючого в указаному періоді Договору, після 18.05.2022 - заявлені за час фактичного користування відповідачем цими земельними ділянками, що останнім не заперечується.
З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.01.2022 по 18.05.2022, правомірно посилається на положення Договору, діючого в указаному періоді.
Частиною 1 статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 93 ЗК України, статтею 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Суд, виходячи з умов Договору, зробивши перерахунок орендної плати в період з 01.01.2022 по 18.05.2022, встановив, що її розмір в указаний період склав 488718,10 грн.
При ухваленні рішення суд не може виходити в рішенні за межі позовних вимог (частина 2 статті 237 ГПК України).
Водночас, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові. Суди, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).
Судом установлено, що починаючи з 19.05.2022 по 31.10.2022, відповідач користувався спірними земельними ділянками за відсутності в нього правовстановлюючих документів, враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 927/1128/21, скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2022 (на висновки якого посилався позивач при зверненні до суду з цим позовом).
Таким чином, у період з 19.05.2022 по 31.10.2022, між сторонами були відсутні договірні відносини.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути лише майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.
Враховуючи, що в період з 19.05.2022 по 31.10.2022 відповідач був фактичним користувачем спірних ділянок (що ним не заперечується), позаяк сторони вважали договір пролонгованим на підставі додаткової угоди, яка була визнана укладеною за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2022 у справі № 927/1128/21, що скасоване за результатом апеляційного перегляду, згідно з постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022. Відтак, за висновком суду, відповідач зобов'язаний сплати кошти за фактичне користування цими земельними ділянками власнику цих земельних ділянок (позивачу), як безпідставно збережені, відповідно до приписів статті 1212 ЦК України.
Натомість, суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір безпідставно збережених відповідачем коштів, за фактом користування спірними земельними ділянками, за відсутності в нього правовстановлюючих документів у період з 19.05.2022 по 31.10.2022, що підлягає встановленню виходячи з нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок (за даними центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику в сфері земельних відносин) та діючих ставок орендної плати на території Менської міської територіальної громади, затверджених відповідним рішенням ради.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14, частина 4 статті 74 ГПК України).
З урахуванням наведених висновків, судом відмовлено в частині вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати в період з 19.05.2022 по 31.10.2022 у розмірі 578201,61 грн.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (стаття 79 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такі висновки Верховного Суду наведені в постановах від 29.10.2020 у справі № 905/1630/19, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Здійснивши аналіз матеріалів справи, суд вважає доведеними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 488718,10 грн заборгованості з оренди спірних земельних ділянок у період з 01.01.2022 по 18.05.2022 за Договором, відтак позов у цій частині вимог підлягає задоволенню.
Відповідач, посилаючись на приписи підпункту 69.14. п.69 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, заперечив проти задоволення позову з підстав відсутності в нього обов'язку по сплаті орендної плати за користування земельними ділянками, що знаходяться на території, в межах якої проводились активні бойові дії навесні 2022 року.
Відповідно до підпункту 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (набули чинності з 17.03.2022) тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Наразі, Кабінетом Міністрів України не затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, що підлягають звільненню від плати за землю в порядку, обумовленому підпунктом 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Механізм реалізації даної норми на законодавчому рівні не встановлений.
Надані відповідачем до матеріалів справи докази, а саме: лист Чернігівської обласної військової адміністрації від 23.11.2022 № 01-01-14/7386; лист в/ч 4583 від 03.01.2023; лист Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України від 23.12.2022 № 304/5/1891, не є належними, в розумінні статті 76 ГПК України, оскільки перераховані суб'єкти не наділені повноваженнями на визначення переліку територій, що підлягають звільненню від плати за землю відповідно до підпункту 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зареєстрований МЮУ від 23.12.2022 № 1668/39004), яким затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (на зміст якого звертав увагу відповідач), прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364, та не містить застережень про можливість його застосування відповідно до підпункту 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Кабінет Міністрів України в постанові від 06.12.2022 № 1364 зазначав, що вказаний Перелік враховується, зокрема, в разі встановлення відповідно до частини 4 статті 51 Закону України "Про державну службу" Кабінетом Міністрів України додаткових коригуючих коефіцієнтів оплати праці державних службовців у державних органах, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Водночас, виходячи зі змісту змін, що були внесені до ряду нормативно-правових актів, у зв'язку з затвердженням указаного Переліку, суд не вбачає підстав для застосування цього Переліку на виконання підпункту 69.14. п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Враховуючи зазначене, судом відхилено доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку по сплаті орендної плати за користування спірними земельними ділянками в спірному періоді.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (п.5 частина 1 статті 237 ГПК України).
За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з огляду на часткове задоволення позову, за рахунок відповідача має бути відшкодовано позивачу судові витрати по сплаті судового збору в сумі 7330,77 грн, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 - 80, 91, 123, 129, 165 - 167, 178, 184, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Менської міської ради (вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 04061777) до Приватного акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема» (вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 24839440) про стягнення 1066919,71 грн, задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Корпорація «Інтерагросистема» (вул. Гастелло, 4, м. Мена, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 24839440) на користь Менської міської ради (вул. Героїв АТО, 6, м. Мена, Чернігівська область, 15600; код ЄДРПОУ 04061777) 488718,10 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 7330,77 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 08.03.2023.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя А.В. Романенко