03 березня 2023 року м. ЧернівціСправа № 5027/1297-б/2011
Суддя Гурин Микола Олександрович, розглянувши заяву (вх.№224) про заміну сторони у справі в межах справи
за заявою ОСОБА_1 , м. Чернівці
до товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», м.Чернівці
про визнання банкрутом
Представники:
від кредиторів:
- акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» - Вавдійчук Б.П., адвокат;
- ОСОБА_1 - Іванов С.В., адвокат;
від інвестора ПП «Букстрим»- Бурма С.В., адвокат;
від заявника - Сидора І.Ю., адвокат;
від боржника - Беркут М.С., арбітражний керуючий.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2011 р. за заявою ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», введено процедуру розпорядження майном боржника.
Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «БТ «Рязань» опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» від 24.12.2011 (№ 241).
Постановою Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2020 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, обов'язки ліквідатора покладено на арбітражного керуючого Боднарчука Станіслава Ярославовича.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2020 року постанову Господарського суду Чернівецької області від 09.01.2020 у справі №5027/1297-б/2011 скасовано, справу №5027/1297-б/2011 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» направлено на розгляд Господарського суду Чернівецької області на стадії судової процедури санації.
31.03.2021 року справа повернулась до Господарського суду Чернівецької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2021 року, справу передано до розгляду судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2021 року задоволено клопотання керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. від 28.07.2021 (вх.№3157) про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» на шість місяців, затверджено зміни до плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» та продовжено строк процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (код 02023146) на шість місяців.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2022 року задоволено клопотання керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. від 02.02.2022 (вх.№487) про затвердження змін до плану санації та продовження строку процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» на шість місяців, затверджено зміни до плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», продовжено строк процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (код 02023146) на шість місяців.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.12.2022 року задоволено клопотання керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. від 27.12.2022 (вх.№5313) про затвердження плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» зі змінами та доповненнями до нього та продовження строку процедури санації на шість місяців, затверджено зміни до плану санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань», схвалені рішенням зборів кредиторів 26.12.2022, продовжено строк процедури санації товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» (код 02023146) на шість місяців - до 27.06.2023 року, продовжено повноваження керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» Бекута М.С. на шість місяців - до 27.06.2023 року.
17.01.2023 року Господарським судом Чернівецької області отримано заяву (вх.№224) про заміну сторони у справі, а саме: приватного підприємця Демянишину І.Є. на її правонаступника - ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.01.2023 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву (вх.№224) про заміну сторони у справі на 06.02.2023 року.
06.02.2023 року арбітражним керуючим Беркутом М.С. подано клопотання (вх.№516) про відкладення розгляду заяви у зв'язку із відсутністю електроенергії, що позбавило можливості взяти участь у справі в режимі відеоконференції та витребування у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ряду документів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.02.2023 року, у зв'язку з знеструмленням електромережі суду, заяву (вх.№224) про заміну сторони у справі призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2023 року
14.02.2023 року до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява представника ОСОБА_2 про долучення документів.
23.02.2023 року під час судового засідання представником ОСОБА_1 подано клопотання про долучення документів.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 23.02.2023 року відкладено розгляд заяви ОСОБА_2 (вх.№224) про заміну сторони у справі на 03.03.2023 року.
03.03.2023 року керуючим санацією через канцелярію суду подано письмові пояснення (вх.№925) в яких останній зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 (вх.№224) про заміну сторони у справі.
Станом на день розгляду справи представник ОСОБА_2 подав підписану керуючим ТВБФ №10025/055 філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» довідку від 01.03.2023 року, посилався на повернення банком цих коштів на рахунок ОСОБА_1 , підтримав вимоги заяви (вх.№224) про заміну сторони у справі, просив задовольнити її та здійснити заміну приватного підприємця Демянииної І.Є. на ОСОБА_2 , який є правонаступником права вимоги на підставі Договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань від 16.01.2023 року.
Керуючий санацією, представники кредиторів ОСОБА_1 , акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» та представник інвестора заперечували проти задоволення заяви ОСОБА_2 (вх.№224) про заміну сторони у справі вказуючи при цьому на погашення кредитором ОСОБА_1 за дозволом ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» в особі керуючого санацією всієї суми набутих ОСОБА_4 кредиторських вимог до боржника та, як наслідок, на відсутність у ОСОБА_2 станом на дату розгляду заяви права вимоги сплати боргу до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань». Представником ОСОБА_1 в судовому засіданні подано копію заяви від 03.03.2023 яка видана АТ «Укрпошта» на приймання переказу грошових коштів у сумі 14847,00 грн. від ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 з повідомленням про повернення помилково безпідставно зарахованих коштів.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява ОСОБА_2 (вх.№224) про заміну сторони у справі, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду клопотання, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 ст. 25-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до Кодексу з процедур банкрутства.
Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону від 18.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.11.2011 р. порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок торгівлі «Рязань» та введено процедуру розпорядження майном боржника.
Підготовче судове засідання відбулося 13.12.2011 р., оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «БТ «Рязань» опубліковане в газеті «Урядовий кур'єр» від 24.12.2011 р. (№ 241).
Ухвалою попереднього засідання від 23.02.2012 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на загальну суму 34657870,52 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 19.04.2012 р. за клопотанням комітету кредиторів введено процедуру санації ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань».
З огляду на вищевикладене, суд при розгляді даної справи керується нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції чинній до 18.01.2013 р. (далі - Закон).
У поданій заяві (вх.№224) заявник просить допустити заміну кредитора ОСОБА_3 її правонаступником яким є ОСОБА_2 у зв'язку із набуттям ним права вимоги заявлених ОСОБА_3 у даній справі грошових вимог до боржника.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02.02.2012 року судом були визнані грошові вимоги приватного підприємця Демянишиної І.Є. у сумі 15000,00 грн до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань».
Під час розгляду 02.02.2012 року грошових вимог ОСОБА_3 до боржника судом було встановлено, що 20.04.2007 між боржником та приватним підприємцем Демянишиною І.Є. було укладено договір оренди № 16, на умовах якого ТОВ «Будинок Торгівлі «Рязань» зобов'язалося передати ОСОБА_3 в оренду частину приміщення площею 20 м кв. за адресою АДРЕСА_1 протягом п'яти днів з моменту введення будинку в експлуатацію. Як вбачається з платіжного доручення №73 від 20.04.2007, ОСОБА_3 перерахувала боржнику 15000 грн. як попередню оплату за оренду згідно договору б/н від 17.04.2007.
Договір б/н від 17.04.2007 р. та інші докази у підтвердження підстав отримання коштів боржником сторонами не надавались, обґрунтованих, документально підтверджених доводів, які б свідчили, що зазначені кошти перераховані у межах договору № 16 від 20.04.2007 р., сторони також не наводили. Таким чином, судом було встановлено, що кошти в сумі 15000 грн. перераховані кредитором боржникові без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим та відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України у боржника виник обов'язок повернути вказані кошти ОСОБА_3 .
На цій підставі, заявлені ОСОБА_3 вимоги у сумі 15000,00 грн., були визнані в порядку ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та включені ухвалою суду від 23.02.2012 року до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
16.01.2023 року між приватним підприємцем Демянишиною І.Є. та ОСОБА_2 укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань, на умовах якого приватний підприємець Демянишина І.Є. передає, а ОСОБА_2 набуває право вимоги безпідставно отриманих ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» по платіжному дорученню № 73 від 20.04.2007 грошових коштів у сумі 15000,00 грн.
Відповідно до підпункту 3.1.2. договору приватний підприємець Демянишина І.Є. передає ОСОБА_2 документацію у складі оригіналів або засвідчених копій документів, що стосуються заборгованості, які підтверджують дійсність та наявність права вимоги в порядку і строки, що передбачені даним договором.
Підпунктом 3.1.3. передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення цього договору.
Згідно акту приймання-передачі документації від 16.01.2023 приватний підприємець Демянишина І.Є. передала, а громадянин України ОСОБА_2 прийняв документацію, яка обґрунтовує грошові вимоги до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» по справі про банкрутство №5027/1297-б/2011.
У свою чергу кредитор ОСОБА_1 13.02.2023 року звернувся до керуючого санацією ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» Беркута М.С. з запитом про розмір заборгованості ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань»» перед кредитором ПП Демянишиною І.Є., право вимоги сплати якої було придбано ОСОБА_2 та просив надати згоду на виконання зобов'язань за ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» у відповідності до ст. 528 ЦК України,.
У відповідь на звернення кредитора ОСОБА_1 від 13.02.2023 року керуючий санацією ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» Беркут М.С. листом №02-01/11-121 від 20.02.2023 повідомив про розмір кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. і підставу їх виникнення та надав згоду кредитору ОСОБА_1 виконати вказані зобов'язання боржника перед ПП Демянишиною І.Є. відповідно до ст. 528 ЦК України.
23.02.2023 року кредитор ОСОБА_1 здійснив погашення кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. до ТОВ «Будинок Торгівлі «Рязань» їх набувачу ОСОБА_2 , що підтверджується банківською квитанцією №7 від 23.02.2023 про перерахування 15000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк».
Крім того, 23.02.2023 року ОСОБА_1 направив на адреси ТОВ «БТ «Рязань», ПП Демянишиній І.Є. та ОСОБА_2 письмові повідомлення про виконання ним обов'язку ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» з погашення суми кредиторських вимог у розмірі 15000,00 грн.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Частина третя статті 52 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
У зв'язку із викладеним, для постановлення ухвали про заміну учасника справи необхідно встановити факт існування у особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, у кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).
Суд залучає до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи і існує правонаступник, який достовірно володіє відповідними правами і обов'язками.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судом встановлено, що на підставі укладеного 16.01.2023 року між приватним підприємцем Демянишиною І.Є. та ОСОБА_2 договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань, ОСОБА_2 набув право вимоги безпідставно отриманих ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» по платіжному дорученню №73 від 20.04.2007 грошових коштів у сумі 15000,00 грн.
Водночас, відповідно до норм ст. 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеної норми Закону випливає, що виконання зобов'язання іншою особою може відбуватися у двох випадках: за згодою боржника та без згоди боржника.
Так, без згоди боржника інша особа може виконати зобов'язання у разі загрози втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно.
Водночас у разі відсутності вказівки на особисте виконання зобов'язання у договорі, законі чи в силу акту цивільного законодавства інша особа за згодою боржника може виконати зобов'язання на користь кредитора.
Тобто, з аналізу наведеної норми вбачається, що Цивільний кодекс України надає боржнику право покласти на іншу особу виконання його обов'язку перед кредитором, в свою чергу покладення боржником на іншу особу виконання обов'язку перед кредитором закон обмежує лише у випадку, коли відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № Б8/036-11).
При цьому необхідно зазначити, що норми ст. 528 Цивільного кодексу України не передбачають отримання згоди кредитора на таке виконання, що пов'язано з тим, що для кредитора немає значення особа виконавця зобов'язання, оскільки грошове зобов'язання не пов'язане з особою боржника.
Враховуючи те, що у матеріалах справи є лист керуючого санацією ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» арбітражного керуючого Беркута М.С. №02-01/11-121 від 20.02.2023 про надання згоди на погашення кредитором ОСОБА_1 кредиторських вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», правонаступником яких на той момент був ОСОБА_2 , суд зазначає, що згоду, яка передбачена ч.1 ст. 528 Цивільного кодексу України на виконання зобов'язання іншою особою від боржника отримано.
З огляду на те, що з норм чинного законодавства та суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, ОСОБА_2 , як особа, яка набула від ОСОБА_3 права вимоги сплати боргу від ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за даного боржника іншою особою - ОСОБА_1 , оскільки кредитор отримав те, на що розраховував при зверненні до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника, рівно як і те, на що розраховував ОСОБА_2 при придбанні даного права вимоги і звернення до суду із заявою про заміну сторони у справі.
З наявної в матеріалах справи квитанції №7 від 23.02.2023 вбачається, що ОСОБА_1 у повному обсязі здійснив погашення кредиторських вимог ПП Демянишиної І.Є. до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» їх набувачу ОСОБА_2 шляхом переказу суми боргу 15000,00 грн. на його рахунок в АТ «Ощадбанк».
Суд повторно зазначає, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
При цьому суд звертає увагу, що в контексті аналізу ст.ст.512, 528 Цивільного кодексу України, законодавець вживає поняття «третя особа» та «інша особа» як тотожні.
Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність у ОСОБА_2 прав грошової вимоги до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», оскільки починаючи з 23.02.2023 року ОСОБА_2 не вважається кредитором ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» у зв'язку із погашенням ОСОБА_1 з дозволу боржника кредиторських вимог перед ОСОБА_2 в повному обсязі.
Стосовно посилань представника заявника про неоплатність суми боргу, право вимоги якої набуто ОСОБА_2 у зв'язку із тим, що проведена ОСОБА_1 виплата здійснена на закритий рахунок ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» та щодо посилання на повернення ОСОБА_2 переказаної суми на рахунок ОСОБА_1 у зв'язку із відмовою у її прийнятті суд зазначає наступне.
Як вбачається з наданої представником ОСОБА_2 довідки № 055-05/18183 від 01.03.2023 року, яка підписана керуючим ТВБФ № 10025/055 філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» і скріплена печаткою даного відділення банку, ОСОБА_2 відмовився від зарахованого переказу на закритий рахунок (номер карти НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 у розмірі 15000,00 грн від 23.02.2023р., який надійшов від ОСОБА_1 . Гроші повернуто відправнику на його рахунок 01.03.2023р.
Доданою представником ОСОБА_2 до вище вказаної довідки копією виписки з належного ОСОБА_2 рахунку НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» підтверджуються надходження коштів на рахунок останнього та можливість особи розпоряджатись даними коштами починаючи з 23.02.2023 в тому числі в подальшому (а саме 01.03.2023) й шляхом відмови від зарахування даних коштів.
Згідно зі статтею 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Частини 2 та 3 статті 1066 Цивільного кодексу України наділяє банк правом використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами, проте забороняють банку визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно з пунктами 3 та 56 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» безготівковим розрахунками вважається перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про платіжні системи» емісію електронних платіжних засобів має право здійснювати виключно емітент, авторизований для надання такої послуги. При цьому емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих у цього емітента як надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.
Відповідно до пунктів 4 та 65 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (надалі - Інструкція № 162), банк відкриває поточні рахунки фізичним особам на підставі їх заяви.
Пунктом 2 Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 (надалі Інструкція № 163) визначено, що безготівкові розрахунки це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Ініціатором є особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжував. Згідно з пунктом 18 Інструкції № 163 надавач платіжних послуг платника виконує платіжну інструкцію користувача протягом операційного дня, якщо платіжна інструкція надійшла до нього протягом операційного часу, або в інший строк, якщо це передбачено умовами договору. Відповідно до пункту 21 Інструкції № 163 надавач платіжних послуг отримувача зобов'язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача протягом операційного дня надходження коштів на рахунок надавача платіжних послуг отримувача або в інший строк, визначений договором.
Згідно з пунктом 103 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, яке затверджене постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164, платіжні інструменти використовуються для ініціювання платіжних операцій з рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у надавачів платіжних послуг відповідно до законодавства України. Підпунктами 4 та 24 пункту 3 даного Положення передбачено, що власником рахунку є особа, на ім'я якої відкрито рахунок та/або електронний гаманець, за яким здійснюються платіжні та/або інші операції з використанням платіжного інструменту, а платіжною операцією вважається дія, ініційована користувачем, із внесення, переказу або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
У відповідності з пунктом 127 Інструкції № 162 надавач платіжних послуг за наявності коштів на поточному/платіжному рахунку, який закривається на підставі заяви про закриття поточного рахунку користувача, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних інструкцій стягувачів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно із заявою користувача).
При цьому датою закриття поточного/платіжного рахунку є день надання користувачем заяви до надавача платіжних послуг, якщо на поточному/платіжному рахунку користувача немає залишку коштів. Датою закриття поточного/платіжного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком робочий день, якщо на поточному/платіжному рахунку користувача є залишок коштів.
Дата закриття поточного/платіжного рахунку, операції за яким здійснюються за допомогою електронних платіжних засобів, визначається в договорі банківського рахунку/договорі платіжного рахунку.
Надавач платіжних послуг закриває поточний/платіжний рахунок користувача та видає користувачу довідку про закриття рахунку безкоштовно із зазначенням дати закриття рахунку.
Застосовуючи до наявних в матеріалах справи доказів вище наведені норми законодавства суд зазначає, що вказана у виданій керуючим ТВБФ № 10025/055 філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» довідці № 055-05/18183 від 01.03.2023 року, платіжна картка НОМЕР_1 , фотокопія якої надана суду представником ОСОБА_2 разом із вище вказаною довідкою, є ні чим іншим ніж електронним платіжним засобом для ініціювання платіжних операцій з рахунку НОМЕР_2 , який відкритий в АТ «Ощадбанк» і належить ОСОБА_2 .
Крім того, закінчення у жовтні 2022 року зазначеного на платіжній картці НОМЕР_1 терміну її дії не може ототожнюватися з закриттям поточного рахунку НОМЕР_2 .
Також, суд зазначає про наявність на офіційному веб-сайті АТ «Ощадбанк» за посиланням https://www.oschadbank.ua/news/osadbank-prodovziv-diu-platiznih-kartok-do-31-travna-2023-roku повідомлення про продовження дії емітованих банком платіжних карток, термін дії яких завершився або сплине протягом найближчих місяців до 31 травня 2023 року.
При цьому, посилаючись в судовому засіданні у своїх поясненнях на сплив терміну платіжної картки та закриття у зв'язку із цим рахунку НОМЕР_2 , заявник не надав суду належних доказів закриття даного рахунку, які були би допустимими з огляду на норми пункту 127 Інструкції №162.
Натомість, надана представником ОСОБА_2 виписка з рахунку НОМЕР_2 доводить факт існування залишку грошових коштів і проведення платіжних операцій з ними по діючому рахунку у період до 01.03.2023 року включно, зокрема списання 01.03.2023 з карткового рахунку комісійної винагороди згідно тарифів банку та наявність на зазначену дату коштів на рахунку в сумі 15007,00 грн.
Наведене доводить існування у заявника відкритого банківського рахунку НОМЕР_2 на момент зарахування коштів у сумі 15000,00 грн. від ОСОБА_1 та існування у ОСОБА_2 можливості проведення по цьому рахунку платіжних операцій з зарахованими коштами.
У той же час заявлена ОСОБА_2 01.03.2023 року відмова у прийнятті оплаченої ОСОБА_1 суми боргу ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань» у розмірі 15000,00 грн. суперечить приписам статті 528 Цивільного кодексу України, адже, як зазначено вище, дана норма цивільного законодавства носить імперативний характер та зобов'язує кредитора прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Також суд звертає увагу, що згідно банківської виписки по рахунку № НОМЕР_3 який належить ОСОБА_1 , останньому 01.03.2023 року зараховано на рахунок 14846,53 грн згідно заяви клієнта ОСОБА_2 звернення SC-9329503, а не 15000,00 грн, які сплачувались для погашення кредиторських вимог.
Крім того, ОСОБА_1 03.03.2023 року здійснив платіжну операцію з переказу ОСОБА_2 коштів у сумі 14847,00 грн з призначенням «Повернення помилково безпідставно зарахованих коштів», що підтверджується копією заяви на приймання переказу АТ «Укрпошта».
За змістом частини третьої статті 2 ГПК України змагальність сторін належить до основних засад (принципів) господарського судочинства. Положеннями частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В той же час цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Принцип змагальності полягає в обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що сторона, яка стверджує про існування певної обставини повинна подати відповідні докази, а інша сторона може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
У даному випадку ОСОБА_2 не довів існування у нього на момент розгляду судом заяви (вх.№224) про заміну сторони у справі права кредиторських вимог до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань». В свою чергу ОСОБА_1 надав належні і допустимі докази погашення кредиторських вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань», що були відступлені нею ОСОБА_2 , і такі докази та відповідні їм обставини не були спростовані ОСОБА_2 або іншими учасниками справи.
Дані обставини усувають правові підстави для задоволення заяви (вх.№224) про заміну сторони у справі при відсутності у ОСОБА_2 права вимоги сплати боргу до боржника (ТОВ «Будинок торгівлі «Рязань») станом на дату прийняття рішення по даній заяві (вх.№224).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 52, 73, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 (вх.№224) про заміну сторони у справі.
Ухвала набирає законної сили 03.03.2023 року та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.03.2023 року.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.