18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 березня 2023 року м. Черкаси справа № 925/312/23
Вх.суду №3629/23 від 03.03.2023
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., розглянувши заяву від 02.03.2023
заявника, ОСОБА_1 ,
про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність,
1. ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 (у паспорті 2 штампи від однієї дати), буд. АДРЕСА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) звернулась до суду із заявою від 02.03.2023 з вимогами: прийняти дану заяву до розгляду; відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність; затвердити кандидатуру ОСОБА_2 та призначити керуючим реструктуризацією її боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України; задовольнити її заяву; винести постанову; визнати її неплатоспроможною; прийняти пропозиції - запропонований нею План реструктуризації; зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, (загальний мораторій) щодо мене, починаючи з дня винесення рішення.
2. Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс):
ст.115. Провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
ст.116. Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. (...) До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
3. Згідно із ст. 5, 6 і 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг: електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Згідно із ст.4 цього ж закону нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів. покладено на Кабінет Міністрів України
4. Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.1, 2 і 4 ст.96. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи… Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
ч.3 ст.162. Позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
ч.2 ст.164. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
ч.1 ст.174. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5. Заявницею допущено порушення наступних процесуальних норм.
5.1. У порушення п.3 і 5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить обґрунтованого розрахунку суми 287 936,45 грн. та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.1 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Зокрема, файл з назвою "1. витяг УБКІ. Бучинська.pdf." (сторінки 1-15 додатку до заяви), який містить текстову інформацію про фінансові операції, в тому числі й про окремі суми поточної заборгованості перед фінансовими установами - не містить будь-яких ознак документа, оскільки не містить реквізитів документа (зокрема, про особу, яка його створила та про підписанта, яким від імені цієї особи його підписано); оскільки не містить відомостей про вид документа (електронний чи паперовий); оскільки не містить зазначення про особу, у якої такий документ в оригіналі знаходиться та на підставі яких документів складений. Тобто не зрозуміло, чи це є створений до подання заяви доказ чи це є створений у зв'язку з підготовкою заяви заявницею документ.
Якщо це є документ (доказ), створений іншою особою, то заявниця не зазначає чи це є оригінал чи копія документа, не зазначає ким (якою конкретною особою) цей доказ створено та у якої конкретної особи міститься оригінал цього документа (ч.4 ст.96 ГПК України). Так, відповідно до ст.11 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" (до якого апелює заявник звинувачуючи суд у неправомірності дій) бюро кредитних історій (які є юридичними особами) надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів; користувачі мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звітів упродовж дії укладеного правочину між ним та суб'єктом кредитної історії; Бюро надають кредитні звіти Користувачам за їх запитами на паперовому або електронному носіях на умовах, передбачених цим Законом та Договором. Отже доказ у формі кредитного звіту: а) це має бути документ з передбаченими законом реквізитами. Для електронного документа це має бути електронний документ підписаний КЕП, який суд може перевірити програмними засобами та витребувати його оригінал. Для паперового документа це має бути документ який має такі реквізити як дату, номер, назву особи-видавника, її адресу, підпис, розшифрування підпису (прізвище і посаду особи підписанта); б) цей документ видається на запит, а не роздруковується із сайту; в) цей документ має визначену законом форму кредитного звіту.
Якщо це є електронний документ, створений безпосередньо Заявницею, то він не містить: а) дати його створення; б) відомостей про створення його Заявницею; в) викладу послідовності обчислення суми 287 936,45 грн. (математичного розрахунку, тобто доданків, з яких вона складається); в) не містить щодо кожного кредитора (боржника): його повного імені або найменування; його місцезнаходження або місця проживання; ідентифікаційного коду юридичної особи; інформації про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка окремо є сумою неустойки (штрафу, пені); підстав виникнення зобов'язань (а саме конкретних документів про передачу грошей).
Відсутність обґрунтованого розрахунку суми 287 936,45 грн., переліку доказів її існування є перешкодою прийняття заяви.
Заявниця має заявляти саме таку точну суму, яку може підтвердити наявними у неї доказами, та надати розрахунок цієї суми з посиланням на докази, які її підтверджують. Якщо заявниця не може підтвердити доказами заявлену суму, то має її зменшити до тієї, яку може підтвердити доказами і розрахунком. Відсутність обґрунтованого розрахунку є перешкодою прийняття заяви.
Пояснення про те, що докази наявності заборгованості на суму 287 936,45 грн. відсутні "через їх відсутність або втрату" не звільняє заявницю самостійно здійснити їх розшук до подання заяви про відкриття провадження у справі, а не перекладати їх розшук на суд чи вимагати визнання вимог без таких документів - згідно з ч.3 ст.116 КУзПБ до заяви додаються "інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу", а саме документи, які підтверджують "розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором". Тобто це мають бути договори і саме головне - первинні касові документи про передачу грошей (надання кредиту - підп.11 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148).
Згідно з постановою Верховного Суду у справі №915/36/20 від 21.10.2020 на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
5.2. У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу хоча б однієї конкретної обставини (факту) про те, що боржник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.2 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Закон же зобов'язує заявника вказати такі факти за кожним з кредитних та інших зобов'язань.
У заяві не вказано жодної дати, з якої починається обчислення такого двомісячного строку та доказів цієї дати.
З пояснень заявниці вбачається, що суд, а не вона, повинен проаналізувати файл з назвою "1. витяг УБКІ. Бучинська.pdf." і додані та не вказані документи, що суперечить ч.3 і 4 ст.13 та ст.74 ГПК України. Закон не ставить запитання, на яке заявник може дати відповідь "саме так" (сторінка 5 Заяви), а вимагає вказати факти, надати докази цих фактів і перерахувати докази.
Більш того, з аналізу файлу з назвою "1. витяг УБКІ. Бучинська.pdf." із 13 операцій отримання коштів на момент подання заяви: строк погашення за позиціями 1-4 не настав і настане у майбутньому; у решті, за переважною більшістю операцій (позиції 5-13) кредити закрито.
Відсутність викладу у заяві обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців є перешкодою прийняття заяви.
5.3. У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу конкретних обставин (фактів) про те, що ухвалено постанову хоча б у одному з вказаних у файлі з назвою "1. витяг УБКІ. Бучинська.pdf." виконавчих проваджень про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.3 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
За відсутності передбачених п.1 і 2 ч.1 ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження, заявником також не вказано і можливості відкриття провадження у цій справі з підстави, передбаченої п.3 ч.1 ст. 115 КУзПБ.
Заявниця повинна або підтвердити наявність постанови хоча б у одному виконавчому провадженні про відсутність у неї майна, на яке може бути звернено стягнення (та вказати і надати конкретні докази), або задекларувати (повідомити суд) про відсутність такої постанови.
5.4. У порушення п.5 ч.3 ст.162 ГПК України заява не містить викладу конкретних обставин (фактів) про те, що існують інші (конкретні і підтверджені доказами) обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) та у заяві не вказано конкретні докази, які підтверджують передбачену п.4 ч.2 ст.115 Кодексу обставину, які відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу повинні бути додані до заяви і які повинні бути перелічені кожен конкретно відповідно до п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
5.5. Заявниця не вказує за яким конкретним пунктом (чи пунктами) ч.2 ст.115 Кодексу вона просить відкрити провадження у справі.
6. До заяви не додано передбачених п.4 ч.2 ст.116 Кодексу та п.8 ч.3 ст.162 ГПК України документів, а саме заява не містить переліку документів, які додаються до заяви.
6.1. Зокрема, у заяві вказано, що до неї додано:
1. витяг УБКІ. Бучинська.pdf.
2. декларації. Бучинська.pdf.
3. документи ак. Бучинська.pdf.
4. кредитні договори. Бучинська.pdf.
5. особисті. Бучинська.pdf.
6. процесуальні. Бучинська.pdf.
Однак це не перелік документів, а назви доданих до заяви електронних файлів. У кожному з цих файлів містяться певний контент (тексти в електронному вигляді, копії з копій та копії з оригіналів паперових документів, паперові копії електронних документів, коментарі, роздруківки сайтів тощо).
Так (зокрема і як приклад), у заяві рядок додатку "2. декларації. Бучинська.pdf." (назва файлу) має бути замінений переліком усіх тих документів, які містяться у цьому файлі із вказівкою щодо кожного документа на те, що це є електронний документ в копії, оригінал якого знаходиться у заявниці чи й інше відповідно до вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України. Рядок додатку "4. кредитні договори. Бучинська.pdf." має бути замінений переліком усіх тих конкретних документів (договорів), які містяться у цьому файлі із вказівкою щодо кожного документа на те, що це є або оригінал, або електронний документ в копії, оригінал якого знаходиться у заявниці чи й інше відповідно до вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України - суд позбавлений можливості перевірити додані до заяви договори на предмет того, чи вони є оригіналами чи електронними копіями, які як оригінали дійсно підписані електронним підписом та чи підписані вони взагалі.
Приєднання електронних документів в оригіналі чи електронних копій паперових документів до заяви в підсистемі "Електронний суд" не звільняє заявника від обов'язку вказати у самій заяві та у переліку додатків які конкретні документи до заяви додано, які з них є оригіналами, які з них є копіями і у кого знаходиться оригінал такого доказу.
Із доданих до заяви зображень не зрозуміло, чи це є електронні копії електронних документів, чи це є електронні копії з оригіналів паперових документів, чи це є електронні копії з копій паперових документів. Заява не містить ні посилання на вказані документи як на докази викладених обставин, ні інформації про те, у якій формі їх подано до суду для їх оцінки судом як доказів. Зокрема,
6.1.1. До заяви додано: "Оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500705423" від 24.08.2022 (стор.110-112 додатку до заяви), в останньому абзаці якої ОСОБА_1 зазначає "Підписанням електронним підписом цієї Оферти я свідчу про отримання всієї інформації про умови кредитування.", власноручного особистого підпису даний документ не містить. При цьому, суд не може здійснити перевірку чи дійсно цей документ був підписаний електронним підписом, адже окрім "слів" заявниці про підписання зазначеного документа, у суду відсутні будь-які інші відомості.
До заяви додано "Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500705423" від 24.08.2022 (стор.113-115 додатку до заяви), який за своєю суттю є угодою про надання споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_3 . Проте із зазначеного документу не зрозуміло, чи він підписаний власноручним особистим підписом ОСОБА_3 , чи електронним підписом.
6.1.2. Аналогічні недоліки доданих до заяви документів "Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №491055394" від 20.08.2021 та "Акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №491055395" від 20.08.2021.
6.1.3. До заяви додано "Додаток №1 до Угоди про надання кредиту №500705423 від 24.08.2022 року. Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг" (стор.116-117 додатку до заяви), який підписаний ОСОБА_3 , проте із зазначеного документу не зрозуміло, чи він підписано власноручним особистим підписом ОСОБА_3 , чи електронним підписом, а ОСОБА_1 даний документ не підписано взагалі. Аналогічні недоліки доданих до заяви документів з однаковими назвами "Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг" (стор.120-121, 125-126 додатку до заяви).
6.2. Копія із належним чином засвідченої копії може бути засвідчена лише нотаріусом відповідно до ст.76 Закону України "Про нотаріат".
Подання до суду копій із ксерокопій (не посвідчених копій) є порушенням ч.2 ст.91 ГПК України.
Так, згідно із ч.3 і 5 ст.91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Згідно із ч.2 ст.96 ГПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.
Отже частина контенту (вмісту) доданих до заяви файлів не є в розумінні ГПК України оригіналами документів чи їх належним чином засвідченими копіями, що є дефектом оформлення заяви і є перешкодою її прийннятя до судового розгляду..
6.3. При цьому суд окремо звертає увагу заявниці на таке.
6.3.1. Первісна заява про відкриття провадження у справі - це не доказ.
Так само, передбачені законом як додатки до заяви такі документи як: конкретизований список кредиторів і боржників, опис майна боржника, перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, відомості про всі наявні рахунки боржника, декларації боржника, план реструктуризації, розрахунок суми боргу - це не докази:
1) це документи, які створює особисто заявник, тобто документами вони стають у момент підписання їх заявником. Ці документи створюються виключно у зв'язку з фактом створення Заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Ці документи не може створювати інша особа (Приватбанк, УБКІ тощо);
2) закон визначає вимоги до кожного створеного заявником документа і вказує на те, що при його складанні заявник повинен зазначити конкретні відомості. Відсутність одного елемента виключає можливість визнання його (документа) таким, що відповідає умовам прийнятності його судом, отже у заявника відсутнє право вимагати від суду прийняти недороблений документ “так як є” і лише потім оцінювати його у судовому засіданні “як доказ” - це не доказ, а документ, який складається заявником.
Вимоги до оформлення заяв, які складаються учасниками справи для суду (в т.ч і заявником) і подаються до суду, визначені ст.162, 164, 170, 172 ГПК України, ч.1 і 3 ст.34, ст.51, ст.57, ст.65, ч.2 і 3 ст.36, ч.2, 4 і 5 ст.116, ст.124 тощо Кодексу.
Вимоги до доказів, які вже існують на момент складення відповідної заяви як документи чи об'єкти у іншій матеріальній формі, які подаються до суду містяться у главі 5 ГПК України (ст.74-109).
Суд не те, що має право, а зобов'язаний оцінювати ті документи, які створив заявник, на відповідність їх тим вимогам, які чітко вказані в законі. Інакше закон і не встановлював би вимог для таких документів. І така оцінка "створеного заявником документа" на стадії прийняття заяви (визначення її прийнятності) не має нічого спільного з оцінкою "доказу" на стадії судового розгляду. Така оцінка є формальним порівнянням - чи є в створеній заявником заяві (документі) та інформація, наявність якої вимагається законом. Відсутність інформації є перешкодою прийняття зави (документа) і підставою повернення на доопрацювання.
Тому, якщо заявник бажає мати доступ до суду, то щонайменше повинен виконати ті вимоги, які він і зобов'язаний виконати, бо так вимагає закон.
6.3.2. Зокрема, розмір боргу і виділення в них суми основного боргу і пені. Це здійснюється звичайним математичним розрахунком відповідно до умов договору і залежно від обов'язкових первинних документів: а) про видачу грошей; б) про сплату коштів.
Тому заява є неприйнятною - суду у судовому засіданні немає чого перевіряти. Якщо суд прийме заяву з виявленими судом і не усуненими заявником недоліками, то суду необхідно буде замість заявника “рахувати” суми основного боргу і неустойки. При цьому суду ще й доведеться “вибирати” ті "докази" які, можуть бути використані для підрахунку - необхідність вчинення судом таких дій суперечить принципу господарського судочинства, згідно з яким сторона повинна чітко вказати у заяві обставини (факти) і довести їх окремо доданими до заяви доказами, які мають бути додані в оригіналі чи належним чином засвідченій копії.
"Розрахунок" є складовою певної обставини, тому він теж повинен підтверджуватись конкретно вказаними у заяві і доданими до неї належними доказами.
6.3.3. Заява і документи, які створюються заявником як додатки до заяви (і не існують до створення заяви, зокрема, конкретизований список кредиторів, план рестурктуризації тощо) не є доказами, а є складовими елементами заяви. Наявність правильної назви документа, який створює заявник (наприклад, конкретизований список кредиторів) ще не свідчить про те, що заявником виконано передбачені законом умови його прийнятності, які перевіряються судом для допуску справи до розгляду.
В даному випадку суд не оцінює вміст файлів на предмет того, чи є вміщені в них зображення доказами, а вказує на те, що додатки до заяви не оформлені відповідно до вимог, які визначені ГПК України, що є перешкодою прийняття заяви і підставою для залишення її без руху для усунення виявлених недоліків.
7. Крім того, щодо суті поданих електронних текстів та копій не посвідчених копій паперових документів судом установлено наступні недоліки заяви.
7.1. У порушення пунктів 3, 4 і 12 ч.3 ст.116 Кодексу:
а) конкретизований список кредиторів і боржників (стор.325-326 додатку до заяви) не містить: а) щодо кожного кредитора (боржника) - його повного імені або найменування; б) інформації про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка сума є неустойкою (штрафом, пенею) окремо; в) підстав виникнення зобов'язань (а саме конкретних первинних документів про передачу грошей);
б) не надано опису майна боржника, що належить їй на праві власності і не підлягає державній реєстрації, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна. У заяві зазначено, що такий опис "додається" (арк.8 заяви). Цей документ наявний (стор.327-328 заяви). Однак опис містить лише частину інформації - заявницею вказано відомості про наявне зареєстроване за нею нерухоме майно (житловий будинок та земельна ділянка) і про те, що транспортні засоби за нею не зареєстровано, однак відсутні відомості про інше належне заявниці незареєстроване майно (зокрема, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, предмети призначені для особистого, домашнього або іншого використання тощо). За відсутності такого майна заявниця (засвідчуючи свою добросовісність перед судом і державою) повинна чітко зазначити у заяві про те, що воно відсутнє;
в) заявниця вказує на наявність заборгованості перед 4 банками (АТ "Сенс Банк", АТ "Кредобанк", АТ "Пумб", АТ КБ "ПриватБанк"), заява містить відомості про рахунки відкриті в АТ "Сенс Банк", ПАТ "Банк Восток", АТ "Пумб", АТ КБ "ПриватБанк", однак не містить відомості про рахунки боржника, які відкриті у АТ "Кредобанк", так само як і не містить зазначення сум грошових коштів на таких рахунках у АТ "Кредобанк".
Обов'язок надання такої інформації суду імперативно покладено на заявника і її відсутність є перешкодою для відкриття провадження у справі.
г) відсутні докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 40 260,00 грн. (абз.3 ч.2 ст.30 КУзПБ; 2684 х 5 х 3).
До заяви додані докази сплати коштів на загальну суму 4 033 грн., згідно з квитанціями від 07.02.2023 №0.0.2847455488.1 та від 02.03.2023 №0.0.2884965332.1, отже не доплаченою є сума 36 227,00 грн.
Закон містить імперативну однозначну вказівку на те, що цей доказ додається до заяви, і не містить будь-яких альтернативних варіантів поведінки заявника чи й будь-яких пільг. Відповідно до ст.19 Конституції України суд має діяти "лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Доводи заявниці про можливість до відкриття провадження у справі у зв'язку з досягненням боржником згоди з конкретним арбітражним керуючим щодо здійснення останнім повноважень керуючого реструктуризацією є нікчемні, оскільки призначає конкретного арбітражного керуючого лише суд і лише в момент постановлення ухвали суду про прийняття заяви до розгляду, а для прийняття заяви до розгляду вже мають бути докази авансування винагороди будь-якого арбітражного керуючого, якого призначить суд. Суд може і не призначити арбітражним керуючим особу, яку визначив заявник (боржник)
Якщо Верховний Суд у п.37 постанови від 19.11.2020 у справі №910/726/20 вважає, що "місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи", то суд на виконання цієї вказівки Верховного Суду розглянув подані заявницею документи (стор.67-107 додатку до заяви, копії: заява арбітражної керуючої Белінської Наталії Олександрівни, диплом спеціаліста, Свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виписка з Єдиного реєстру арбітражних керуючих, трудова книжка Белінської Н.О., договір страхування від 21.12.2021, свідоцтво про підвищення кваліфікації, договір оренди нежитлового приміщення від 11.06.2020, додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 20.05.2021, договір суборенди нежитлового приміщення від 30.05.2021, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 30.05.2021, договір від 27.01.2023 між арбітражною керуючою Белінською Н.О. та заявницею ОСОБА_1 (не підписаний Бучинською К.М.), заява Бучинської К.М., квитанція про сплату авансування винагороди (на суму 2013 грн.), однак не вважає можливим задовольнити заяву боржника, оскільки має діяти відповідно до норм ст.19 Конституції України, оскільки відповідно до: ч.1 ст. 316 ГПК України - вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (в даному випадку такий новий розгляд справи відсутній); ч.5 ст. 310 ГПК України - висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (в даному випадку такий новий розгляд справи відсутній); ч.4 ст.236 ГПК України - при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (в даному випадку суд врахував позицію Верховного Суду і розглянув запропоновану ним можливість).
Умовою відкриття провадження закон визначає подання одного доказу авансування грошової винагороди, а не будь-яких інших доказів її неавансування. Тому "згода" арбітражного керуючого навіть безкоштовно виконувати свої обов'язки не визначена законом як підстава заміни обов'язку надати доказ авансування грошової винагороди.
Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність арбітражний керуючий може залишити справу (добровільно, примусово чи з незалежних від нього причин), однак цей факт не стає підставою для її закриття. Із усуненням арбітражного керуючого, з яким боржником укладено угоду, у суду виникає обов'язок призначити іншого арбітражного керуючого і забезпечити його грошову винагороду. Цей обов'язок суду законом не ставиться в залежність від можливості укладення боржником нової угоди з новопризначеним арбітражним керуючим. Отже суд не може допустити таку можливість, а відкриття провадження без передбаченого законом доказу є порушенням закону.
У будь-якому випадку, право на грошову винагороду арбітражний керуючий має відповідно до закону, це право не припиняється у зв'язку з домовленістю з боржником до відкриття провадження у справі, тому несплата боржником коштів авансування грошової винагороди автоматично лягає тягарем на кредиторів, які власне і так вже постраждали у зв'язку з неплатоспроможністю боржника.
Законом не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією зі сторони держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Кодексом України з процедур банкрутства та іншими нормами законодавства не встановлено права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні заяви (як, наприклад, не передбачено сплати судового збору), не передбачено жодних альтернатив авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, не передбачено сплати коштів боржником безпосередньо арбітражному керуючому поза депозитним рахунком суду, не передбачено для заявника можливості відстрочити чи розстрочити авансування такої винагороди або покласти виконання такого обов'язку на інших учасників справи, у т.ч. кредиторів.
Оскільки до заяви додано докази сплати коштів у сумі 4033 грн. заявниці необхідно доплатити 36 227,00 грн. (40260 - 4033).
7.2. У порушення ч.4 ст.116 Кодексу: до заяви боржником не подано пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). Доданий до заяви документ з назвою "План реструктуризації боргів" не містить будь-яких пропозицій щодо реструктуризації боргів, а саме про відстрочення або розстрочення сплати боргу, накопиченого боржником, а також його часткове списання на умовах, які є прийнятними для кредиторів (в тому числі й щодо реалізації наявного майна), у той час як містить умови про його безумовне прощення.
У заяві у прохальній частині заявник вказує, "Прийняти пропозиції - мій запропонований План реструктуризації", однак у запропонованому документі з назвою "План реструктуризації боргів", суми боргу, їх розрахунки та розподіл між кредиторами не вказані.
Заявниця пропонує суду самостійно придумати і "прийняти відповідне рішення".
Як зазначено у пунктах 69-70 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.12.2021 по справі №910/8306/20, законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.
8. Відповідно до ст.113 Кодексу провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Оскільки Кодексом не врегульовано дії судді при виявленні невідповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи вимогам Кодексу, то відповідно до ч.3 ст.37 і ст.113 Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України з наданням позивачу строку на виправлення недоліків.
Для усунення недоліків заявнику необхідно: подати суду заяву про усунення недоліків, до якої додати документи, передбачені п.1, 2, 3 ч.2 ст.115, п.4 ч.2 та п.3, 4, 12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.174 Господарського процесуального кодексу України, ст.115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 02.03.2023 залишити без руху.
2. Встановити заявниці наступний строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
3. Заявниці усунути недоліки, встановлені у цій ухвалі суду, у такий спосіб:
1) перерахувати у заяві та надати суду докази наявності заборгованості на суму 287 936,45 грн. (в тому числі скласти перелік первинних документів про передачу грошей), скласти повний обґрунтований математичний розрахунок цієї суми, вказати окремо суму основного боргу та окремо суми штрафних санкцій;
2) надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, вказати у заяві реквізити цих документів та вказати у заяві конкретні дати припинення їх погашення;
3) надати суду постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення (за наявності);
4) скласти у заяві перелік конкретних документів, які додаються до заяви, а також зазначити у заяві, які документи подано в оригіналі, а які в копії, зазначити про особу в якої знаходиться оригінал документа;
5) подати документи або в оригіналі, або в копіях, які виготовлені з оригіналів і посвідчені особою, яка має оригінал документа,
6) надати суду конкретизований список кредиторів і боржників у якому додатково зазначити: а) щодо кожного кредитора (боржника) - його повного імені або найменування; б) інформації про те, яка в зазначеній сумі грошових вимог сума є заборгованістю за основним зобов'язанням, а яка сума є неустойкою (штрафом, пенею) окремо; в) строк виникнення (настання сплати) кожного конкретного зобов'язання; г) підстави виникнення зобов'язань і в будь-якому випадку - реквізити документа про передачу грошей;
7) надати суду відомості про рахунки, які відкриті у АТ "Кредобанк", їх повні реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на кожному конкретному рахунку;
8) сплатити на авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороду керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у сумі 36 227,00 грн.;
9) надати додатково опис незареєстрованого майна боржника, яке належить їй на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
10) скласти новий "План реструктуризації боргів", який буде містити пропозиції щодо реструктуризації боргів.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Направити дану ухвалу заявнику через підсистему "Електронний суд", через яку подано заяву до суду та рекомендованим листом з повідомленням за місцезнаходженням.
Суддя Хабазня Ю.А.
П-2