Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/837/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
розглянувши заяву (вх. № 837/23 від 03.03.2023) ОСОБА_1
до ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Фізична особа ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд прийняти заяву, відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, задовольнити заяву, винести постанову, визнати її неплатоспроможною, прийняти пропозицію - запропонований план реструктуризації, зупинити всі штрафні санкції, пеню, комісію, проценти, ввести мораторій, починаючи з дня винесення рішення.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона має прострочені зобов'язання перед 7 банками та 1 комунальним підприємством на загальну суму 317157,26 грн.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що між нею та арбітражним керуючим Хомичем Р.В., який погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризації, укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
До заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано квитанції про оплату (авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому) на загальну суму 5368,00 грн (згідно з квитанцією № 0.0.2808484514.1 від 10.01.2023 на суму 2684,00 грн, від 27.02.2023 на суму 2684,00 грн).
Розглянувши зазначену заяву та додані до неї документи, суд встановив, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу України з процедур банкрутства є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення кореспондується зі статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Положеннями статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.
Отже, винагорода керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень становить 40260,00 грн (2684,00 грн х 5 = 13420,00 грн/місяць, 13420,00 грн/місяць х 3 місяці = 40260,00 грн).
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства, і не може бути визнано обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цій особі на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до статті 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах ВІДСТРОЧЕННЯ оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.
Заявником надано до суду договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 03.01.2023, який, як зазначає ОСОБА_1 , укладений між нею та ОСОБА_2 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1949 від 03.01.2020).
Відповідно до умов вищезазначеного договору плата послуг арбітражного керуючого становить 40260,00 грн за весь строк виконання повноважень арбітражним керуючим, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг; ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 15 місяців у сумі 2684,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність. Розрахунки проводяться шляхом оплати ОСОБА_1 грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження за умови надсилання арбітражним керуючим Хомичем Р.В. поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника.
Отже, в даному випадку, арбітражний керуючий Хомич Р.В. уклав угоду з боржницею, в якій погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризації на умовах РОЗСТРОЧЕННЯ оплати його праці, а не ВІДСТРОЧЕННЯ оплати до реалізації майна боржника, як це зазначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/726/20.
Надані заявником квитанції про оплату (авансування на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому) на загальну суму 5368,00 грн свідчать про неповну оплату ОСОБА_1 авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
На підставі вищевикладеного, боржник має подати до суду докази решти авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 34892,00 грн.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що реквізити для зарахування авансового внеску на депозитний рахунок суду є відмінними від реквізитів для зарахування судового збору.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
У поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що їй на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу, 8146, 27.11.2006, ХМНО та частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 10.05.2007, Відділ приватизації КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації".
Разом із тим, вищезазначене нерухоме майно, за рахунок якого можливо у тому числі оплатити грошову винагороду керуючому реструктуризацією, не включене до проєкту плану реструктуризації, до того ж різниця між доходом та витратами боржника (в місяць) становить -350 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 не надано доказів спроможності мирного врегулювання питання оплати послуг арбітражного керуючого шляхом укладення відповідного договору.
Згідно з п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Заявницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2021 та двічі за 2020 роки. Отже, ОСОБА_1 не додано декларацію про її майновий стан за 2022 рік.
Як встановлено судом, заявниця зазначає, що у неї наявна заборгованість перед 7 банками та 1 комунальним підприємством, проте до матеріалів заяви надано лише договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) № 97397348000 від 18.02.2021, а також паспорт споживчого кредиту, підписані нею та АТ "Укрсиббанк".
Інших належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із договорами, заявницею не надано.
Суд звертає увагу на те, що у доданому до заяви конкретизованому списку кредиторів та боржників, ОСОБА_1 зазначає про наявність заборгованості перед 7 банками та 1 комунальним підприємством на загальну суму 317157,26 грн, проте зазначений список, а також інші додані до заяви документи містять лише загальну суму поточної заборгованості без обов'язкового окремого визначення основного боргу та суми неустойки (пені, штрафу) щодо кожного з кредиторів.
Крім того, у наданому конкретизованому списку кредиторів зазначено, що перед АТ "Юнекс банк" поточна заборгованість за договором від 15.08.2022 №UA293225390000026208117258001 складає 0,00 грн, перед АТ "Ідея Банк" поточна заборгованість за договором № 22785942 від 23.02.2022 також складає 0,00 грн. Однак, письмові пояснення включення вищезазначених фінансових установ щодо вищевказаних договорів до списку кредиторів боржника, у заяві не наведені.
Таким чином, наданий заявником конкретизований список кредиторів не може братися судом до уваги як належний доказ виконання пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявник також стверджує, що ним не надано належних доказів в частині всіх копії договорів, квитанції, банківських виписок тощо, що підтверджують суми грошових вимог кредиторів, на підставі яких виникла заборгованість, через їх відсутність або втрату.
Вказане не може бути прийняте судом, оскільки заявник як сторона договорів не позбавлений права звернутися до відповідних фінансових установ з метою отримання відповідних документів, які стосуються його прав та обов'язків, проте докази таких звернень заявником до заяви не додано.
У постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 висловлена позиція, за якою на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Таким чином відсутність доказів наявності первісної документації, на підставі якої виникла заборгованість та суми такої заборгованості, позбавляє можливості суду надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутств.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проєкт плану реструктуризації боргів).
До заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких останній не визначає суму для задоволення вимог кредиторів, зазначає від'ємну цифру (менше за нуль) та фактично пропонує до списання кредиторську заборгованість.
Як зазначено вище, заявниця в поданій заяві повідомляє про те, що їй на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а також частка квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Проте, доданий до заяви проєкт плану реструктуризації боргів не містить інформації щодо вищезазначеного нерухомого майна боржника та можливості (або неможливості) його реалізації в процедурі погашення боргів для задоволення вимог кредиторів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Зважаючи на вищевикладене, боржнику потрібно подати суду проєкт плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам чинного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 837/23 від 03.03.2023) подано без додержання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявницю про допущені недоліки та надати десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити ОСОБА_1 про те, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Керуючись ст. ст. 30, 37, 113, 116 Кодексу України з питань банкрутства, ст.ст.174, 232-235 ГПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 837/23 від 03.03.2023) залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про допущені недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. № 837/23 від 03.03.2023).
Заявнику - ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду:
- докази сплати решти авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 34892,00 грн;
- декларацію про майновий стан за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства за 2022 рік;
- належні докази наявності заборгованості перед кредиторами, зазначеними в заяві (вх. № 87/23 від 03.03.2023), щодо кожного кредитора окремо та з документальним підтвердженням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- належний конкретизований список кредиторів із зазначенням щодо кожного кредитора окремо (у тому числі щодо АТ "Юнекс банк" та АТ "Ідея Банк"): загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені), періодів прострочення;
- проєкт плану реструктуризації боргів, який відповідатиме вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвалу направити ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Усатий В.О.