02 березня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/403/22
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання: Бега В.М.
розглянув справу
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19)
до відповідача - Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54)
про стягнення 76627043,19 грн.
За участю від:
позивача - Кисіль Т.В.
відповідач - Луків Р.М.
третьої особи - не з'явився
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
30.08.2022 (згідно відбитку штемпеля пошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №ТОВ ВИХ - 22-9088 від 26.08.2022 (вх. №460 від 05.09.2022) до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про стягнення 76627043,19 грн, з яких: 58964459,97 грн - основного боргу; 6112731,94 грн - пені; 1232014,24 грн - 3% річних; 10317837,04 грн - інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на укладення між сторонами договору транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019.
Вказує, що за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за жовтень, грудень 2021 року (складених на підставі інформації, поданої відповідачем до інформаційної платформи) ним виявлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітні місяці жовтня, грудня 2021 року.
Стверджує, що вказані щодобові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем за вказаний період з газотранспортної системи природного газу без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу акти врегулювання щодобових небалансів та виставлено рахунки на оплату щодобових негативних небалансів за період жовтень, грудень 2021 року.
В порушення п. 2.5, п. 9.3 договору транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019 та п. 18 глави 6 розділу ХIV Кодексу газотранспортної системи України, відповідачем не в повному обсязі виконано обов'язок щодо оплати негативних щодобових небалансів за наведений у позові період.
У поясненнях № ТОВ ВИХ-22-10489 від 29.09.2022 (вх. № 6511 від 05.10.2022) позивачем зазначено, що додатки №1, №2 до договору від 16.12.2019 №1910000200 не укладались. При цьому ним зазначено, що вони можуть не укладатися, оскільки потужність може замовлятися на період однієї газової доби, що взагалі не потребує укладення відповідних додатків.
Не укладення вказаних додатків свідчить про те, що відповідач не замовив (не забронював) розподіл потужності того чи іншого виду, а тому позивач не був зобов'язаний забезпечувати для відповідача потужність точок входу/виходу на гарантованій та/або переривчастій основі/або права використання потужності з обмеженнями. За таких умов відповідач, як замовник послуг транспортування, не позбавляється права доступу до потужності на добу наперед.
Надалі, у поясненнях № ТОВ ВИХ-22-13107 від 01.12.2022 (вх. №8156 від 02.12.2022) позивач звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону є заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до реєстру.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону проведення взаєморозрахунків після проведення НКРЕКП верифікації проводиться на підставі договору про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
В свою чергу ст.5 Закону передбачено, що реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється після проведення розрахунків, передбачених ст.4 цього Закону, шляхом розстрочення на три календарних місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.
Повне або часткове нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону, у розмірі, що дорівнює сумі тримісячного платежу за цим договором, є підставою для: розірвання договору про реструктуризацію заборгованості кредитором в односторонньому порядку; дострокового стягнення всієї суми реструктуризованої або непогашеної заборгованості згідно з договором про реструктуризацію заборгованості; нарахування на непогашену суму реструктуризованої заборгованості неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань.
Cтаттею 6 Закону встановлено, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню: за умови погашення основного боргу до 31.12.2022, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до ст. 4 цього Закону; за умови повного виконання належним чином підприємством - дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Позивачем стверджено, що включення відповідача до Реєстру та укладення договору реструктуризації не свідчить про здійснення погашення заборгованості.
У зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем не укладались договір про реструктуризацію заборгованості, договір про організацію взаєморозрахунків, жодних платежів в погашення заборгованості за жовтень, грудень 2021 року відповідач не проводив, відсутні підстави стверджувати про припинення існування предмету спору у даній справі.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у поясненнях № ТОВВИХ-23-693 від 20.01.2023 (вх. №644 від 26.01.2023) звернено увагу на те, що кошти в сумі 1851028,94 грн були сплачені відповідачем без застосування процедур врегулювання заборгованості визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а тому нараховані на таку заборгованість неустойка, 3% річних, інфляційні не підлягають списанню, оскільки списанню підлягають лише нарахування на заборгованість, яка була врегульована згідно процедур передбачених вказаним Законом.
У поясненнях №ТОВВИХ-23-519 від 17.01.2023 (вх. №645 від 26.01.2023) позивачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в частині позовних вимог про стягнення 1851028,94 грн боргу, у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на цю суму, а відтак і про пропорційне повернення судового збору у зв'язку з цим.
В якості додатку до своїх пояснень ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" додано оновлений розрахунок, згідно якого сума основного боргу складає 57113431,03 грн, з урахуванням проведених між сторонами взаємозаліків 19.08.2022, 23.09.2022, 19.10.2022,17.11.2022, 20.12.2022.
Позиція відповідача.
30.09.2022 відповідач на електронну адресу суду надіслав клопотання №ТЕР-03/1046 від 29.09.2022 (вх. № 6409) про продовження строку для подачі відзиву.
26.10.2022 відповідач надіслав на електронну адресу суду відзив №ТЕР-03/1121 від 25.10.2022 (вх. №7022) на позовну заяву з клопотанням про поновлення строку для його подачі, а також відповіді №ТЕР-03/1120 від 25.10.2022 (вх. № 7030) на запитання, в порядку ст. 90 ГПК України, з клопотанням про поновлення строку для їх подачі.
Ухвалою суду від 07.11.2022 прийнято до розгляду відповіді на запитання відповідача ТЕР-03/1120 від 25.10.2022 (вх. № 7030 від 26.10.2022).
В свою чергу, ухвалою суду від 28.11.2022 відмовлено у задоволенні клопотання №ТЕР-03/1046 від 29.09.2022 (вх. №6409 від 30.09.2022) Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про продовження строку для подачі відзиву.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.
Згідно ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
У вже згаданих відповідях №ТЕР-03/1120 від 25.10.2022 на запитання, в порядку ст. 90 ГПК України, відповідачем повідомлено про те, що:
1) ПрАТ «Тернопільгаз» має доступ до інформаційної платформи, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи;
2) У жовтні, грудні 2021 року ПрАТ «Тернопільгаз» подало до інформаційної платформи виключно інформацію, яка передбачена Кодексом газотранспортної системи України, іншої інформації подано не було;
3) В інформаційній платформі від ТОВ «Оператор ГТС України» ПрАТ «Тернопільгаз» надходили акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їх оплату за жовтень, грудень 2021 року;
4) ПрАТ «Тернопільгаз» мало постачальників природного газу на обсяги для виробничо-технологічних витрат і втрат та власних потреб в жовтні, грудні 2021 року, а саме:
у жовтні 2021 року обсяги власних потреб складали 4,290 тис. куб. м.;
у грудні 2021 року обсяги виробничо-технологічних витрат і втрат складали 2611,86525 тис. куб. м., а власних потреб - 44,716 тис. куб. м.;
5) фактичний обсяг природного газу, відібраний ПрАТ «Тернопільгаз» з газотранспортної системи через точки виходу за жовтень, грудень 2021 року становить:
у жовтні 2021 року обсяги виробничо-технологічних витрат і втрат складали 1564,33462 тис. куб. м., обсяги власних потреб - 4,290 тис. куб. м.;
у грудні 2021 року обсяги виробничо-технологічних витрат і втрат складали 2645,75120 тис. куб. м., обсяги власних потреб - 44,716 тис. куб. м.
6) ПрАТ «Тернопільгаз» було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз України» типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» від 01.11.2021 на постачання газу для виробничо-технологічних витрат і втрат та договір на постачання природного газу від 01.04.2019 №1104-ТГ/69 з ТОВ «Газсервістрейд» для забезпечення власних потреб;
7) фактичний обсяг поданого природного газу на точки входу газотранспортної системи ТОВ «Оператор ГТС України» за вищезазначеними договорами і який використаний ПрАТ «Тернопільгаз» в жовтні, грудні 2021 року становить
у жовтні 2021 року обсяги власних потреб складали 4,290 тис. куб. м.;
у грудні 2021 року обсяги виробничо-технологічних витрат і втрат складали 2611,86525 тис. куб. м., а власних потреб - 44,716 тис. куб. м.;
8) в обліку ПрАТ «Тернопільгаз» відображено негативний небаланс у жовтні, грудні 2021 року.
Надалі, 05.12.2022 на електронну адресу суду відповідач надіслав письмові пояснення № ТЕР-03/1284 від 01.12.2022 (вх. № 8182), у яких вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а відтак і про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
З приводу цього ним стверджено, що норми Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» містять спеціальний порядок врегулювання заборгованості оператора газорозподільних систем перед оператором газотранспортних систем за надані послуги згідно з договором транспортування природного газу.
Заборгованість, стягнення якої є предметом позовних вимог, належить до категорії заборгованості оператора газорозподільних систем за договором з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно, що підтверджує той факт, що така заборгованість підлягає врегулюванню у відповідності до вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», тобто в позасудовому порядку за рахунок коштів державного бюджету, а не в порядку примусового стягнення за рішенням суду.
Відповідач стверджує, що відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону, його включено до реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Зміст поданих 16.01.2023 відповідачем письмових пояснень №ТЕР-03/46 від 13.01.2023 (вх. №293) зводиться до викладу клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, в частині позовних вимог щодо стягнення 1851028,94 грн боргу.
Зазначене клопотання мотивоване припиненням між сторонами існування зобов'язання щодо сплати боргу за договором транспортування природного газу № 1910000200 від 16.12.2019 на суму 1851028,94 грн, шляхом зарахування між сторонами зустрічних однорідних вимог. Відповідачем повідомлено, що зарахування відбулось на підставі письмових заяв ТОВ «Оператор ГТС України», оформлених за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року, які підтримано (схвалено) ПрAT «Тернопільгаз».
Звертаючи увагу на погашення боргу на суму 1851028,94 грн до 31.12.2022, з посиланням на зміст ст. 6 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», відповідачем стверджено про існування підстав для списання нарахованих від суми 1851028,94 грн пені, 3% річних та інфляційних.
У письмових поясненнях №ТЕР-03/85 від 25.01.2023 (вх. №650 від 26.01.2023) відповідач вказує, що згідно п. 8 Порядку № 1179 «Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», та проведення відповідних взаєморозрахунків» (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179 (надалі - Порядок № 1179) для проведення взаєморозрахунків їх учасники (крім одержувачів бюджетних коштів) в установленому законодавством порядку відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки. Одержувачі бюджетних коштів з цією ж метою відкривають в органах Казначейства бюджетні рахунки та подають Міненерго:
1) договір про організацію взаєморозрахунків;
2) копію акта (актів) звіряння заборгованості та/або грошових зобов'язань, складеного (складених) за формою згідно з додатком 3 із зазначенням суми заборгованості та/або грошових зобов'язань (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість та/або грошові зобов'язання) станом на дату підписання договору про організацію взаєморозрахунків;
3) копії рішень НКРЕКП про затвердження розрахунків/обсягів перевищення, визначених ч.2 ст.4 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
З метою включення ПрАТ «Тернопільгаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а також для отримання рішень НКРЕКП про затвердження розрахунків/обсягів перевищення, визначених ч.2 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», про що передбачено п.п. 3 п. 8 Порядку № 1179, відповідачем подано до НКРЕКП лист № ТЕР-10/540 від 07.06.2022 з документами згідно додатку.
Постановою НКРЕКП від 20.09.2022 № 1174 ПрАТ «Тернопільгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.
На офіційному сайті НКРЕКП розміщено проекти постанов про затвердження обсягів перевищення, визначених ч.2 ст.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та обґрунтування до них.
Відповідач стверджує, що з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», п. 1, п. 5, п. 8, п. 12 Порядку №1179, які регулюють механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2401180 «Фінансове забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», визначеної п. 24 ст. 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з метою врегулювання заборгованості між сторонами, яка є предметом позовних вимог у даній справі, станом на 25.01.2023 відповідачем виконано усі вимоги та подано необхідні документи, необхідні для включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості та НКРЕКП розроблено проекти постанов про затвердження обсягів перевищення, визначених ч.2 ст.4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Зміст поданих 16.02.2023 відповідачем письмових пояснень №ТЕР-03/183 від 16.02.2023 (вх. №1407) зводиться до повідомлення того, що 15.08.2022 між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 195915,18 грн, унаслідок чого сума основного боргу станом на дату звернення з позовною заявою позивача до суду становила 58768544,79 грн.
Надалі, у поясненнях №ТЕР-03/248 від 01.03.2023 (вх. №1831 від 02.03.2023) відповідачем повідомлено про проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог 19.01.2023 на суму 157429,11 грн та 27.02.2023 на суму 93871,59 грн.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Зміст поданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг письмових пояснень №857/15-22 від 27.09.2022 (вх. №6508 від 05.10.2022) зводиться до того, що при визначенні вартості добових негативних небалансів та здійсненні розрахунків за них сторони мали керуватись вимогами Кодексу ГТС та умовами договору транспортування природного газу від 16.12.2019 №19100000200.
У вказаних вище поясненнях третя особа просила суд розглядати справу без участі її представника.
На пропозицію суду, викладену в ухвалах від 05.12.2022, від 16.01.2023 третьою особою 24.01.2023 (згідно відбитку поштового штемпеля підприємства зв'язку «Укрпошта» на конверті) надіслано на адресу суду пояснення №40/15-23 від 23.01.2023 (вх. №716 від 30.01.2023).
У них Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг підтверджено включення відповідача до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу на підставі постанови НКРЕКП №1174 від 20.09.2022
Також зазначено, що відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» НКРЕКП затверджуються обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до НКРЕКП (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону.
Однак вказано, що НКРЕКП не затверджує обсяги заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Третьою особою звернено увагу на те, що відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансового забезпечення заходів з врегулювання заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», та проведення відповідних взаєморозрахунків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1179 (далі - Порядок) взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості здійснюються на підставі договору про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками взаєморозрахунків та акту (актів) звіряння заборгованості та/або грошових зобов'язань, що підтверджує (підтверджують) наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості та/або грошових зобов'язань станом на дату підписання договору про організацію взаєморозрахунків.
Пунктом 4 Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми відповідно до норм Порядку є Міністерство енергетики України.
Виходячи зі змісту Примірного договору про організацію взаєморозрахунків (додаток 1 до Порядку), саме у договорі про організацію взаєморозрахунків сторони визначають суму заборгованості та реквізити договорів, за якими такі суми утворились.
Оскільки НКРЕКП не є стороною договорів щодо організації взаєморозрахунків та не має повноважень на затвердження обсягів заборгованості, що підлягають врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», тому надання запитуваної судом інформації не належить до компетенції НКРЕКП.
У цих поясненнях третя особа також просила суд розглядати дану справу без участі її представника.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 07.09.2022 прийнято: позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/403/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 10.10.2022. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву та пояснень.
Водночас, з урахуванням заявленого позивачем клопотання, встановлено відповідачу строк для надання відповідей на запитання позивача, поставлених в порядку ст. 90 ГПК України, а саме:
1. Чи має ПрАТ "Тернопільгаз" доступ до інформаційної платформи?
2. Яку саме інформацію ПрАТ "Тернопільгаз" подавало до інформаційної платформи у жовтні, грудні 2021 року?
3. Чи надходили ПрАТ "Тернопільгаз" в інформаційній платформі акти врегулювання щодобових небалансів та рахунки на їх оплату від Позивача за послуги надані у жовтні, грудні 2021 року?
4. На який обсяг природного газу у жовтні, грудні 2021 року, ПрАТ "Тернопільгаз" мало постачальника природного газу?
5. Який фактичний обсяг природного газу в метрах кубічних, відібраний ПрАТ "Тернопільгаз" з газотранспортної системи через точки виходу у жовтні, грудні 2021 року?
6. Чи було укладено ПрАТ "Тернопільгаз" на виконання глави 6 розділу ІІІ постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" договір (договори) на закупівлю або постачання природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо - технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності у жовтні, грудні 2021 року?
7. Який обсяг природного газу було подано на точки входу газотранспортної системи ТОВ "Оператор ГТС України" (за відповідними договорами, які було зазначено в запитанні 6), які укладались ПрАТ "Тернопільгаз"?
8. Який обсяг заборгованості перед ТОВ "Оператор ГТС України" за врегулювання щодобових негативних небалансів у жовтні, грудні 2021 року відображено ПрАТ "Тернопільгаз"?
Ухвалою суду від 10.10.2022: прийнято до розгляду: письмові пояснення третьої особи від 27.09.2022 за №857/15-22 (вх. № 6508 від 05.10.2022) та письмові пояснення позивача від 29.09.2022 за № ТОВВИХ-22-10489 (вх. № 6511 від 05.10.2022); підготовче судове засідання у справі відкладено до 27.10.2022.
В підготовчому судовому засіданні 27.10.2022 оголошувалась перерва до 07.11.2022.
Ухвалою суду від 07.11.2022: прийнято до розгляду відповіді на запитання відповідача ТЕР-03/1120 від 25.10.2022 (вх. № 7030 від 26.10.2022); продовжено строк підготовчого провадження у справі; відкладено підготовче судове засідання на 28.11.2022.
Ухвалою суду від 28.11.2022: відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ "Тернопільгаз" за №ТЕР-03/1046 від 29.09.2022 (вх. №6409 від 30.09.2022) про продовження строку для подання відзиву; підготовче судове засідання у справі №921/403/22 відкладено на 05.12.2022; запропоновано відповідачу та третій особі до 05.12.2022 письмово повідомити суд про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 №1639.
Надалі, ухвалою суду від 05.12.2022 (з урахуванням ухвали від 14.12.2022): прийнято до розгляду пояснення позивача за № ТОВВИХ-22-13107 від 01.12.2022 (вх. № 8156 від 02.12.2022) та письмові пояснення відповідача за № ТЕР-03/1284 від 01.12.2022 (вх. № 8182 від 05.12.2022), з додатками; закрито підготовче провадження по справі №921/403/22 та призначено її до розгляду по суті на 16.01.2023; запропоновано третій особі до 05.01.2023 письмово повідомити суд про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 №1639.
Ухвалою суду від 16.01.2023: відкладено розгляд справи на 26.01.2023; запропоновано третій особі до 26.01.2023 письмово повідомити суд про можливість застосування до спірних правовідносин положень Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14.07.2021 №1639; участь третьої особи в судовому засіданні 26.01.2023 визнано обов'язковою.
Ухвалою суду від 26.01.2023: прийнято до розгляду письмові пояснення позивача за № ТОВВИХ-23-693 від 20.01.2023 (вх. № 644 від 26.01.2023), з додатками та письмові пояснення позивача за № ТОВВИХ-23-519 від 17.01.2023 (вх. № 645 від 26.01.2023), з додатками; відкладено розгляд справи на 16.02.2023 та визнано обов'язковою участь третьої особи в судовому засіданні 16.02.2023.
Надалі, в судовому засіданні 16.02.2023 оголошувалась перерва до 27.02.2023.
Представником позивача в судовому засіданні 27.02.2023 підтримано позовні вимоги, з урахуванням викладеного ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у поясненнях №ТОВВИХ-23-519 від 17.01.2023 (вх. №664 від 26.01.2023) клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в частині позовних вимог про стягнення 1851028,94 грн боргу. З приводу цього ним зазначено, що сума основного боргу відповідно до оновленого розрахунку склала 57113431,03 грн.
З приводу зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами на суму 195915,18 грн представником позивача звернено увагу на те, що розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості оформлений станом на 22.07.2022, у зв'язку з чим таке зарахування не могло бути враховане при оформленні позовної заяви від 26.08.2022, з якою позивач звернувся до суду 30.08.2022.
Щодо наявних в позовних матеріалах електронних доказів, розміщених на DVD дисках, представником позивача зазначено, що розміщена на них інформація долучена до позову у паперовому вигляді.
Представником відповідача в судовому засіданні 27.02.2023 підтримано свою позицію, відповідно до якої спірна заборгованість не підлягає стягненню в судовому порядку, а підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX від 14.07.2021.
Ним також усно стверджено, що відповідно до вказаного Закону на суму боргу 1851028,94 грн (який припинився шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог) неустойка, інфляційні та 3% річних не нараховуються. З урахуванням того, що зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 195915,18 грн проведено до моменту пред'явлення позову, звертає увагу, що сума основного боргу станом на час звернення з позовом до суду була меншою - 58768544,79 грн.
Однак, у випадку зроблених судом висновків щодо обґрунтованості позовних вимог, представник відповідача усно просив суд зменшити неустойку до 50%, у зв'язку з винятковими обставинами та збитковістю діяльності відповідача.
Також ним повідомлено, що станом на 27.02.2023, між сторонами існують і інші зарахування зустрічних однорідних вимог по сумі основного боргу.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 27.02.2023 не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
До цього, у судовому засіданні 16.02.2023 представником третьої особи підтримано позицію, наведену у поясненнях №40/15-23 від 23.01.2023 (вх. №716 від 30.01.2023).
За наслідками проведеного судового засідання 27.02.2023 судом оголошено перерву до 02.03.2023.
У поясненнях №ТЕР-03/248 від 01.03.2023 (вх. №1831 від 02.03.2023) ПрАТ «Тернопільгаз» повідомлено про проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог 19.01.2023 на суму 157429,11 грн та 27.02.2023 на суму 93871,59 грн, долучивши адресовані відповідачу за вказані дати звернення позивача з цього приводу.
В судовому засіданні 02.03.2023 судом прийнято вищевказані пояснення №ТЕР-03/248 від 01.03.2023, з доданими до них документами.
Представником відповідача в судовому засіданні 02.03.2023 визнано, що зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 195915,18 грн відбулось 19.08.2022, відповідно до дати звернення ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", адресованого ПрАТ «Тернопільгаз».
В судовому засіданні 02.03.2023 представником позивача вказано, що з урахуванням проведених 19.01.2023 та 27.02.2023 зарахувань сума основного боргу складає 56862130,33 грн.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 02.03.2023 не забезпечила.
Як вже зазначалось, у своїх поясненнях нею заявлено клопотання про розгляд справи без участі її представника.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Суд, у судовому засіданні 02.03.2023, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
У п.п. 19 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".
Згідно п.п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
За даними ліцензійного реєстру Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (за посиланням: https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-vidachu-litsenzii-na-rozpodil-prirodnogo-gazu-pat-ternopilgaz) у Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» є діюча ліцензія з розподілу природного газу.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - оператор) та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (надалі - замовник) 16.12.2019 укладено договір транспортування природного газу №1910000200 (надалі - договір), керуючись при цьому Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493 (надалі - кодекс)).
Згідно п. 2.1 договору оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.
Послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.
Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог кодексу (п. 2.4 договору).
Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.5 договору).
Згідно п. 2.7 договору додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу.
Взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного кодексом (п.2.8 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору замовник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природний газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.
Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього договору (п. 5.1 договору).
За змістом п. 5.4 договору окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.
На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу (далі - ВОГ), його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (п. 5.5 договору).
Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (п. 6.1 договору).
За умовами п. 7.1, п. 7.2 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.tsoua.com.
Сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (п. 9.1 договору).
Згідно п. 9.2 договору у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (п. 9.3 договору).
Згідно п. 9.6 договору розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними оператора.
Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 договору).
Відповідно до п. 11.2 договору оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.
Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (п. 11.3 договору).
У п. 11.4 договору сторонами обумовлено, що врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Згідно п. 13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.
У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 договору).
Відповідно до п. 17.1 договору, він набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 години 01.01.2020 (включно) та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін (п. 17.2 договору).
У додатку №3 до договору сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання - передачі газу.
Повідомленням на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи замовник довів до відома оператора про своїх уповноважених осіб, що мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи.
14.07.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до вищевказаного договору, якою обумовлено, зокрема:
- викласти абзац 1 та абзац 2 пункту 2.7 розділу ІІ договору в наступній редакції: «2.7. Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби» (п. 1 додаткової угоди №1 від 14.07.2020);
- виключити абзац 3 п. 2.7 розділу ІІ договору (п. 2 додаткової угоди №1 від 14.07.2020);
- викласти п. 7.1 розділу VII договору в наступній редакції: « 7.1. Вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом» (п. 4 додаткової угоди №1 від 14.07.2020);
- виключити п. 5.4 розділу V договору. У зв'язку з цим п. 5.5 вважати п. 5.4 (п. 5 додаткової угоди №1 від 14.07.2020);
- викласти п.11.1 розділу ХІ договору в такій редакції: « 11.1. Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг» (п. 7 додаткової угоди №1 від 14.07.2020).
У п. 12 додаткової угоди №1 від 14.07.2020 зазначено, що ця додаткова угода вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Сторони домовились, що пункти 1,3,4,6, 7,8,9 додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини сторін, що виникли з 11.02.2020, пункти 2 та 5 додаткової угоди розповсюджують свою дію на відносини сторін, що виникли з 17.03.2020 та діє протягом строку діє цього договору.
14.07.2020 між сторонами також укладено додаткову угоду №2 до договору, якою сторони погодили, зокрема:
- доповнити п. 2.2 розділу ІІ договору новим абзацом такого змісту: «Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою розподілу потужності у точках міждержавного з'єднання є доступ замовника до аукціонної платформи згідно з інструкцією з порядку доступу та роботи аукціонної платформи, розміщеною на веб-сайті оператора, та надає згоду на її застосування та дотримання. Замовник визнає, що потужність у точках міждержавного з'єднання, розподілена йому за результатами проведених аукціонів на аукціонних платформах, є його договірною потужністю і буде ним оплачена на умовах цього договору» (п. 1 додаткової угоди №2 від 14.07.2020);
- викласти п. 2.3 розділу ІІ договору в такій редакції: «Обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (на добу наперед та/або потужності протягом доби)» (п. 2 додаткової угоди №2 від 14.07.2020);
- викласти п. 2.8 розділу ІІ договору в такій редакції: взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора та аукціонні платформи (у частині розподілу потужності на міждержавних з'єднаннях) відповідно до вимог кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи та/або до аукціонної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою та/або, визначеного кодексом (п. 3 додаткової угоди №2 від 14.07.2020).
У п. 7 додаткової угоди №2 від 14.07.2020 зазначено, що ця додаткова угода вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Сторони домовились, що ця додаткова угода розповсюджує свою дію на відносини сторін, що виникли з 01.07.2020 та діє протягом дії цього договору.
За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за жовтень, грудень 2021 року позивачем, як оператором за договором транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019, було виявлено наявність у відповідача негативних щодобових небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснено розрахунок остаточних обсягів щодобового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначено його остаточну плату за такі щодобові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць року, внаслідок чого були складені односторонні акти врегулювання щодобових небалансів, а саме: №10-2021-1910000200 від 31.10.2021 за газовий місяць жовтень 2021 року з остаточними обсягами негативних щодобових небалансів в розмірі 1564,33462 тис. куб. м. (16190863 кВт *год) на суму 66287140,90 грн; №12-2021-1910000200 від 31.12.2021 за газовий місяць грудень 2021 року з остаточними обсягами негативних щодобових небалансів в розмірі 33,88595 тис. куб. м. (350720 кВт *год) на суму 1216589,92 грн, всього на загальну суму 67503730,82 грн.
Їх зміст вказує на те, що за даними позивача, у жовтні 2021 року обсяг негативного небалансу відповідача склав 1564,33462 тис. куб. м., а у грудні 2021 року - 33,88595 тис. куб. м.
Дані такого ж змісту про загальні обсяги добових небалансів у жовтні, грудні 2021 року позивачем відображено у розрахунках обсягів добових небалансів відповідача, які при цьому містять їх обсяг з урахуванням кожної газової доби.
У відповідності до п. 2.8 договору позивачем, через інформаційну платформу, направлено відповідачу до оплати за добові небаланси рахунки №10-2021-1910000200 від 31.10.2021 на суму 66287140,90 грн за жовтень 2021 року, №12-2021-1910000200 від 31.12.2021 на суму 1216589,92 грн за грудень 2021 року.
Згідно реєстру файлів відправлених з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" рахунки за добові небаланси за газові місяці жовтень, грудень 2021 року були надіслані на адресу ПрАТ «Тернопільгаз» відповідно 12.11.2021 та 13.01.2022.
У поданих до НКРЕКП ПрАТ «Тернопільгаз» звітах (форми 8в) про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за жовтень, грудень 2021 року, відповідачем вказано, що нарахована плата за добові негативні небаланси у жовтні 2021 року складає 66287,14090 тис. грн, у грудні 2021 року - 1216,58992 тис. грн.
У відповідях на питання відповідачем також зазначено, що в обліку ПрАТ «Тернопільгаз» відображено негативний небаланс у жовтні та грудні 2021 року.
Матеріали справи не містять доказів існування між сторонами розбіжностей щодо вартості добових небалансів, їх урегулювання у визначеному договором або судовому порядку, як це передбачено п. 9.6 договору.
З довідки АБ «Укргазбанк» №5932/15215/2022 від 04.08.2022 вбачається, що ПрАТ «Тернопільгаз» за період з 01.11.2021 по 22.07.2022 перераховано на рахунок ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" 8729284,34 грн. В якості додатку до довідки міститься реєстр платежів ПрАТ «Тернопільгаз» на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України". Зміст вказаного реєстру платежів вказує на те, що у період з 27.01.2022 по 15.05.2022 відповідачем здійснено перерахування на рахунок позивача коштів на загальну суму 7491224 грн, а саме: 27.01.2022 - 2087581 грн; 31.01.2022 - 700000 грн; 02.02.2022 - 600000 грн; 09.02.2022 - 200000 грн; 11.02.2022 - 400000 грн; 16.02.2022 - 409022 грн; 17.02.2022 - 157698 грн; 18.02.2022 - 200000 грн; 21.02.2022 - 200000 грн; 22.02.2022 - 372430 грн; 23.02.2022 - 651560 грн; 28.02.2022 - 106115 грн; 01.04.2022 - 200000 грн; 04.04.2022 - 213796 грн; 05.04.2022 - 300000 грн; 08.04.2022 - 300000 грн; 11.04.2022 - 200000 грн; 15.04.2022 - 193022 грн.
Окрім цього, у доданому до позову розрахунку суми основного боргу позивачем зазначено про проведення між сторонами взаємозаліку при розрахунках на суму 1048046,85 грн, а саме: 15.11.2021 на суму 169501,25 грн (№ТОВ ВИХ-21-12814 від 15.11.2021); 15.12.2021 на суму 112613,42 грн (№ТОВ ВИХ-21-14309 від 15.12.2021); 17.01.2022 на суму 39266,29 грн (№ТОВ ВИХ-22-485 від 17.01.2022); 21.03.2022 на суму 17227,83 грн (№ТОВ ВИХ-22-3082 від 21.03.2022); 20.04.2022 на суму 184567,80 грн (№ТОВ ВИХ-22-4005 від 20.04.2022); 20.05.2022 на суму 259679,99 грн (№ТОВ ВИХ-22-5023 від 20.05.2022); 20.06.2022 на суму 129205,74 грн (№ТОВ ВИХ-22-6519 від 20.06.2022); 20.07.2022 на суму 135984,53 грн (№ТОВ ВИХ-22-7671 від 20.07.2022).
Обставини проведення взаємозаліків на суму 1048046,85 грн (у т.ч. окремих дат та окремих сум зарахувань) відповідач у справі не заперечує.
Вищевказані часткові проплати на суму 7491224 грн та взаємозарахування на суму 1048046,85 грн враховані позивачем при обчисленні заявленої до стягнення суми боргу за добові негативні небаланси при зверненні з позовом до суду у розрахунку суми боргу, виконаного станом на 22.07.2022.
За твердженням позивача, станом на момент звернення з позовом до суду решту зобов'язання на суму 58964459,97 грн відповідачем не виконано.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.
Після відкриття провадження у справі відповідачем разом з поясненнями №ТЕР-03/46 від 13.01.2023 до матеріалів справи долучено адресовані йому позивачем заяви №ТОВ ВИХ-22-8848 від 19.08.2022, №ТОВ ВИХ-22-10211 від 23.09.2022, №ТОВ ВИХ-22-11155 від 19.10.2022, №ТОВ ВИХ-22-12478 від 17.11.2022, №ТОВ ВИХ-22-13839 від 20.12.2022. У них ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило ПрАТ «Тернопільгаз» про припинення у останнього грошових зобов'язань за договором транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019 на загальну суму 1851028,94 грн, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно ст. 601 ЦК України, а саме: 19.08.2022 на суму 195915,18 грн (№ТОВ ВИХ-22-8848 від 19.08.2022); 23.09.2022 на суму 235211,98 грн (№ТОВ ВИХ-22-10211 від 23.09.2022); 19.10.2022 на суму 288416,81 грн (№ТОВ ВИХ-22-11155 від 19.10.2022); 17.11.2022 на суму 526489,03 грн (№ТОВ ВИХ-22-12478 від 17.11.2022); 20.12.2022 на суму 604995,94 грн (№ТОВ ВИХ-22-13839 від 20.12.2022).
У поясненнях №ТЕР-03/46 від 13.01.2023 відповідачем стверджено про погодження ним погашення боргу на суму 1851028,94 грн.
Вказані взаємозаліки відображено позивачем у оновленому розрахунку суми основного боргу, долученому до пояснень №ТОВ ВИХ-23-519 від 17.01.2023 (вх. №645 від 26.01.2023).
Згодом, у поясненнях №ТЕР-03/183 від 16.02.2023 (вх. №1407 від 16.02.2023) ПрАТ «Тернопільгаз» стверджено, що зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 195915,18 грн було проведено 15.08.2022, а не 19.08.2022. Окремо ним звернено увагу на те, що зарахування на цю суму проведено до звернення позивачем з позовом до суду, внаслідок чого сума основного боргу станом на дату звернення з позовом до суду була меншою - 58768544,79 грн.
В судовому засіданні 02.03.2023 представник відповідача підтвердив проведення зарахувань на суму 195915,18 грн саме 19.08.2022.
Окрім того, матеріали справи містять заяви №ТОВ ВИХ-23-629 від 19.01.2023, №ТОВ ВИХ-23-2469 від 27.02.2023. У них ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" повідомило ПрАТ «Тернопільгаз» про припинення у останнього грошових зобов'язань за договором транспортування природного газу №1910000200 від 16.12.2019 на загальну суму 157429,11 грн та 93871,59 грн відповідно.
Дану обставину підтверджено представником позивача в судовому засіданні 02.03.2023.
У ч.1 ст.75 ГПК України зазначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Таким чином, станом на 02.03.2023, решта зобов'язання в сумі 56862130,33 грн відповідачем не виконано.
Окремо суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять оформлені між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ПрАТ «Тернопільгаз» у двосторонньому порядку:
- акти наданих послуг №10-2021-1910000200/1001021 від 31.10.2021 та №12-2021-1910000200/1001221 від 31.12.2021, згідно яких відповідно до умов договору №1910000200 від 16.12.2019 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надало, а ПрАТ «Тернопільгаз» отримало послуги перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу обсягом 1564,33462 тис. м. куб./добу на суму 233073,35 грн за жовтень 2021 року та обсягом 33,88595 тис. м. куб./добу на суму 5048,74 грн за грудень 2021 року;
- акти приймання - передачі природного газу від 01.11.2021 за жовтень 2021 року та від 01.01.2022 за грудень 2022 року;
- зведені акти приймання - передачі природного газу від 05.11.2021 за жовтень 2021 року та від 05.01.2022 за грудень 2022 року.
На підтвердження вчинення балансуючих дій позивач надав суду укладені між ним (як оператором) та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (як виконавцем) договір надання послуги балансування від 19.01.2021 з додатковими угодами № 1 від 12.02.2021, №2 від 20.12.2021, №3 від 29.12.2021 та акти надання послуг балансування №10-2021-2101000095 від 31.10.2021, №12-2021-2101000095 від 31.12.2021.
Окрім цього, на підтвердження своїх позовних вимог, позивачем до матеріалів справи надано: бухгалтерські довідки щодо загальних обсягів врегулювання щодобових небалансів ПрАТ «Тернопільгаз» за газові місяці жовтень, грудень 2021 року; розрахунки позивача про обсяги природного газу, відібрані ПрАТ «Тернопільгаз» з газотранспортної системи України для власних потреб та /або виробничо - технологічних витрат (ВТВ) за газові місяці жовтень, грудень 2021 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України).
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Щодо заявленої до стягнення суми основного боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Оператор ГТС України" є оператором ГТС, який відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про ринок природного газу" на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію ГТС з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 22 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.
В силу приписів частин 1 та 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.
Правовідносини з транспортування природного газу та діяльність ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" як оператора газотранспортної системи врегульовані, зокрема нормами Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи (затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (надалі - Кодекс ГТС)).
До спірних правовідносин застосовуються положення Кодексу ГТС у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме жовтень, грудень 2021 року.
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Пунктом 3 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС передбачено, що дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Пунктом 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС визначено, що:
алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;
балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;
договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги);
небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації;
комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.
потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування;
інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу;
робочі дні - дні з понеділка до п'ятниці, за винятком святкових днів, передбачених законодавством, та робочих днів, перенесених на вихідні дні відповідно до законодавства;
розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу;
послуга балансування - послуга, що надається оператору газотранспортної системи іншим суб'єктом господарювання на підставі відповідного договору для врегулювання короткострокових коливань попиту та пропозицій на природний газ, що не є короткостроковим стандартизованим продуктом.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи. Інформаційна платформа складається з апаратного та програмного забезпечення.
Суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору.
Обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб - додатка.
Судом встановлено, що відповідач надав позивачу оформлені належним чином повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до Кодексу ГТС, до якого додав у письмовій формі довіреності користувача платформи.
Правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи / прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу (затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2497) (пункт 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС).
У пункті 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС зазначено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Проаналізувавши укладений між сторонами договір №1910000200 від 16.12.2019, суд дійшов висновку, що останній є договором про надання послуг. Отже до правовідносин сторін застосовуються положення Глави 63 Цивільного кодексу України.
Аналогічний правовий висновок наведено Верховним Судом у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі № 921/184/21, згідно якого договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг (надання доступу до потужності (розподіл потужності), транспортування, балансування), а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством: Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи, Типовим договором.
Пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС передбачено обов'язок, відповідно до якого оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки ПГС та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. Інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 ІГГС (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 ІІТС (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (Б). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.
Така інформація надається саме оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов'язку і як наслідок у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, повноту, достовірність та обсяг таких фактичних даних (пункт 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).
Інформацію, яку операторам газорозподільної системи направляє оператор газотранспортної системи це форма №9 повідомлення про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора газорозподільної системи, які не включені до Реєстру споживачів жодного постачальника/постачальник яких не подав номінацію на точку виходу до газорозподільної системи або така номінація була відхилена оператором газотранспортної системи/постачальник яких ініціював припинення їм газопостачання.
Оператор газотранспортної системи на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб'єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з газотранспортної системи, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації.
Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми №2, №3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "2") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на газорозподільній системі), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими до інформаційної платформи формами №2, №3), чим по суті і є небаланс оператора газорозподільної системи.
Розроблені алгоритми, закладені до інформаційної платформи для здійснення алокації та розрахунку небалансу, перевірені та підтверджені Регулятором, що підтверджується актом перевірки від 19.04.2019 №161 розміщеному на сайті НКРЕКП, і свідчить про коректність та достовірність розрахунків на інформаційній платформі, на підставі яких оператор газотранспортної системи складає односторонній акт врегулювання щодобових небалансів.
Односторонній акт врегулювання щодобових небалансів з урахуванням п. 11.4 укладеного між сторонами договору, вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу", засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів.
Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (пункт 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг (у даній справі відповідач) транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом.
Отже, законодавством на замовника послуг транспортування покладено безумовний обов'язок збалансовувати свої портфоліо балансування, зокрема, шляхом вчинення дій із врегулювання небалансів.
Відповідно до пунктів 1, 2, 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.
У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.
Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс; якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.
На підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць (пункт 16 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор ГТС здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць.
Оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Отже, достатньою підставою для оплати послуг балансування є наявність небалансу в звітному місяці, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною зі звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу (пункт 5 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Судом встановлено, що у жовтні, грудні 2021 року вартість негативних щодобових небалансів відповідача складала 67503730,82 грн, підтвердженням чому являються акти врегулювання щодобових небалансів від 31.10.2021 за №10-2021-1910000200, від 31.12.2021 за №12-2021-1910000200, оформлені позивачем в односторонньому порядку, з врахуванням умов п. 11.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 14.07.2020) та п. 11.4 договору.
У жовтні 2021 року обсяг негативного небалансу відповідача склав 1564,33462 тис. куб. м., у грудні 2021 року - 33,88595 тис. куб. м.
Згідно з ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним (пункт 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Як вже зазначалось, у п. 2.2 договору №1910000200 від 16.12.2019 сторонами обумовлено, що послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 4.1, п. 9.3 договору замовник повинен здійснити оплату вартості добових небалансів у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 статті 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (Постанови Верховного Суду від 08.10.2018 у справі №927/490/18, від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).
У пункті 4 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи надсилає замовнику послуг транспортування відомості для визначення статусу небалансу замовника послуг транспортування. Відомості про статус небалансу надаються замовнику послуг транспортування за допомогою інформаційної системи.
Судом встановлено, що рахунки №10-2021-1910000200 від 31.10.2021 на суму 66287140,90 грн та №12-2021-1910000200 від 31.12.2021 на суму 1216589,92 грн на оплату за добові небаланси позивачем за допомогою інформаційної платформи були надіслані відповідачу 12.11.2021 та 13.01.2022 (реєстр відправлених файлів з інформаційної платформи позивача на адресу відповідача міститься в матеріалах справи).
Актами наданих послуг за газові місяці жовтень, грудень 2021 року підтверджуються погоджені обома сторонами отримані відповідачем послуги перевищення замовленої (договірної) потужності у обсягах, наведених позивачем у актах врегулювання щодобових небалансів за вказаний період.
Вказана у актах врегулювання щодобових небалансів та рахунках на їх оплату вартість за добові негативні небаланси самим же відповідачем відображена у поданих ним до НКРЕКП звітах (форми 8в) про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за жовтень, грудень 2021 року.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У ч.1 ст. 598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У справі не міститься доказів виникнення між сторонами розбіжностей щодо вартості добових небалансів. А тому згідно п. 9.6 договору вартість негативних добових небалансів визначена за даними оператора/позивача.
Доказів на підтвердження проведення повної оплати вартості негативних щодобових небалансів за жовтень, грудень 2021 року як в строк, обумовлений у п. 4.1, п. 9.3 договору, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
За час підготовчого провадження у справі №921/403/22 відповідачем не подано доказів на спростування як факту існування у нього негативних щодобових небалансів, так і доказів на спростування їх вартості.
Більше того, з матеріалів справи убачається, що відповідачем визнається факт існування щодобових негативних небалансів за спірний період, ним частково сплачено вартість негативних небалансів на суму 7491224 грн.
Частинами 1, 2 статті 601 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до ст. 601 ЦК України між сторонами у справі припинено грошові зобов'язання по договору №1910000200 від 16.12.2019 на загальну суму 2954461,31 грн, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, з яких на суму 1906414,46 грн сторонами проведено після відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У ч.4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стосується це і дій щодо подання доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачем у справі.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення боргу в сумі 56862130,33 грн за щодобові негативні небаланси підлягають задоволенню як обґрунтовані.
Суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення 195915,18 грн позивачем заявлено безпідставно, а відтак такі не підлягають до задоволення, оскільки, станом на 26.08.2022 (дату позову) та 30.08.2022 (дату звернення з позовом до суду) борг на вказану суму припинив існувати (19.08.2022 проведено зарахування зустрічних однорідних вимог).
Згідно п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Дослідивши вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у даній справі в частині заявленої до стягнення 1906414,46 грн суми основного боргу.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" 1906414,46 грн боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Судом враховано, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Щодо стягнення нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
У зв'язку з порушенням виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача: передбачену п. 13.5 договору пеню в сумі 6112731,94 грн. Також, в порядку ст. 625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення 1232014,24 грн - 3% річних та 10317837,04 грн - інфляційних нарахувань.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
В силу ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вже зазначалось, згідно п. 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Частиною 1 статті 230 ГК України вказано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Разом з цим, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549).
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 даного Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України вказано, що нарахування такої штрафної санкції, як пеня, за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом проведено перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних нарахувань, пені за допомогою інформаційно-правової системи "Ліга:Закон". Згідно проведеного перерахунку, в межах визначених позивачем періодів, сум на які ним здійснювались нарахування, враховуючи, що прострочення оплати рахунку за жовтень 2021 року виникло 20.11.2021 та з урахуванням приписів ч.6 ст. 232 ГК України, оформлення розрахунку стягуваних сум станом на 22.07.2022, встановлено, що правомірними є нарахування 6017368,03 грн - пені, 1232014,24 грн - 3% річних, 599385,02 грн - інфляційних нарахувань. А позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягають до часткового задоволення, шляхом стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 56862130,33 грн - основного боргу, 6017368,03 грн - пені, 1232014,24 грн - 3% річних, 599385,02 грн - інфляційних нарахувань.
Позовні вимоги в частині стягнення 195915,18 грн - основного боргу, 95363,91 грн - пені, 9718452,02 грн - інфляційних нарахувань не підлягають до задоволення, як необґрунтовані.
Щодо клопотання позивача про зменшення нарахованої неустойки.
Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься перелік виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження доказів.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17. Обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру пені з розміром збитків кредитора, як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (п.28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
При цьому, обов'язок доведення наявності підстав для зменшення пені покладений саме на відповідача.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії та поданих боржником доказів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018 у справі №903/827/17, від 30.08.2018 у справі №925/1587/17.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У будь якому випадку, наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій повинна документально підтверджуватися, зокрема якщо заявником відповідне клопотання обґрунтовується тими чи іншими обставинами.
Відповідно до статей 73, 74, 81 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Разом з тим, згідно з ч.3 ст.80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч.1 ст.169, ст. 13 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Відповідно до п.1 ч.6 ст.165 ГПК України до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі №921/403/22 від 07.09.2022 ПрАТ "Тернопільгаз" було запропоновано в строк до 29.09.2022 подати відзив на позов, докази на підтвердження викладеного у ньому та докази їх надіслання на адресу інших учасників по справі.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем того ж дня. Тобто його було проінформовано про необов'язковість виконання цієї пропозиції.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 560/5541/20.
30.09.2022 відповідачем подано клопотання №ТЕР-03/1046 від 29.09.2022 (вх. №6409) про продовження строку для подання відзиву, мотивоване перебуванням на самоізоляції працівників юридичного відділу товариства через контакт з особами, в яких підтверджено захворювання на корона вірус (COVID-19).
Відзив на позов надіслано відповідачем на електронну адресу суду 26.10.2022, тобто майже через місяць після встановленого для цього кінцевого терміну. При цьому відповідачем лише частково - в період з 05.10.22 по 18.10.22 підтверджено свої доводи щодо відсутності начальника юридичного відділу на роботі.
При цьому, саме у відзиві відповідачем наведено клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на 90% від заявлених у позові. В якості додатків до нього були додані, зокрема звіти ПрАТ «Тернопільгаз» про фінансові результати за 2021 рік та за 9 місяців 2022 року, які на його думку, підтверджують підстави для зменшення вказаних видів нарахувань.
ПрАТ "Тернопільгаз" не надано доказів відсутності у нього можливості підготувати відзив саме у встановлений судом строк (з 07.09.2022 по 29.09.2022), що складав більше 15 днів.
Враховуючи заперечення представника позивача про прийняття відзиву до розгляду, ухвалою суду від 28.11.2022 відмовлено ПрАТ "Тернопільгаз" у задоволенні клопотання за №ТЕР-03/1046 від 29.09.2022 про продовження строку для подання відзиву.
Надалі, ухвалою суду від 05.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. При цьому, судом звернено учасникам справи увагу на зміст ст. 207 ГПК України згідно з якою головуючий перед початком розгляду справи по суті з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Відповідно до ст.194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Статтею 169 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст. 169). Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі (ч.2 ст. 169). Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч.3 ст. 169).
В судових засіданнях 27.02.2023 та 02.03.2023 під час розгляду справи по суті представником відповідача заявлено усне клопотання про зменшення неустойки до 50%, мотивоване наявністю виняткових обставин та збитковою діяльністю відповідача.
З приводу цього суд зазначає, що ухвалою від 05.12.2022 судом прийнято до розгляду письмові пояснення відповідача за № ТЕР-03/1284 від 01.12.2022 (вх. № 8182 від 05.12.2022), з додатками.
В якості додатків до вказаного пояснення представником відповідача долучено до матеріалів справи:
- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2021 року ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";
- баланс (звіт про фінансовий стан) на 30 вересня 2021 року ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";
- звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) за 9 місяців 2021 року ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";
- звіт про зміни у власному капіталі за 9 місяців 2021 року ТОВ "Оператор газотранспортної системи України";
- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021 рік ПрАТ «Тернопільгаз»;
- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року ПрАТ «Тернопільгаз».
Проаналізувавши обставини та матеріали справи, усне клопотання про зменшення неустойки на 50% від заявленої суми, суд дійшов до висновку, що відповідачем не наведено існування виняткових обставин та не доведено належними доказами існування (наявності) обставин збитковості свого підприємства, а відтак і підстав для задоволення усного клопотання представника відповідача.
Чинне законодавство не обмежує позивача у можливості нарахування та відповідно заявлення до стягнення у судовому порядку різних самостійних видів відповідальності за порушення договірних зобов'язань, у т.ч. неустойки у вигляді пені.
Заявлена до стягнення сума пені не є надмірно великою у порівнянні з сумою основного боргу відповідача.
Дані звіту про фінансові результати відповідача за 2021 рік спростовують його твердження про збитковість, адже вказують на отримання ним чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - 576220 за 2021 рік. Дана сума є значно більшою у порівнянні з попереднім 2020 роком, у якому чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідача складав меншу суму - 328012.
В свою чергу, дані звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 9 місяців 2022 року ПрАТ «Тернопільгаз» містять інформацію про те, що його чистий дохід за вказаний період складає 418891, в той час за аналогічний період попереднього року такий складав 411060.
Таким чином, відповідачем не доведено існування збитковості його діяльності, а також не наведено тих виняткових обставин, з існуванням яких суд би пов'язував можливість зменшення заявленої до стягнення суми неустойки (пені).
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер (висновки викладені у постанові ВС у складі КГС № 918/116/19 від 04.02.2020).
Отже, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГПК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, беручи до уваги прострочення оплати щодобових негативних небалансів за спірними правовідносинами, не доведення відповідачем скрутного матеріального становища та поважності причин відповідного прострочення, у зв'язку з тим, що судом відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для подання відзиву (у якому викладене письмове клопотання про зменшення пені, 3% річних, інфляційних, та до якого долучено докази, які на думку відповідача, підтверджують підстави для зменшення вказаних видів нарахувань), приписи ст. 169, 170 ГПК України, усні доводи щодо зменшення пені, наявні у матеріалах справи дані про фінансові результати діяльності ПрАТ «Тернопільгаз», враховуючи баланс інтересів сторін справи, суд відмовляє у задоволенні такого усного клопотання відповідача про зменшення розміру пені.
Щодо відсутності укладених додатків №1, №2 до договору, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що відсутність відповідних додатків №1, №2, які самі сторони в договорі визнали його невід'ємною частиною, тобто такими, що за змістом є обов'язковими, а отже й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов'язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.
Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини восьмої статті 181 ГК України (в редакції на момент укладення договору), за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.
Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відсутність укладених додатків 1 та 2 до договору від 16.12.2019 не свідчить про неукладеність договору, оскільки відповідно до п. 2.3. та 2.7 договору, укладення цих додатків для надання послуг врегулювання добового небалансу не є обов'язковим, якщо відбувається замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби, зазначений договір відповідає Типовому договору, що затверджений постановою НКРЕКП № 2497 від 30.09.2015 в редакції чинній на момент укладення договору. У даній справі позивач здійснював щодобове регулювання небалансів відповідача саме в межах доступу до потужності на період однієї газової доби. Окрім того, відповідачем частково виконано умови договору щодо їх оплати. Це встановлено судом при обґрунтуванні мотивів стягнення з відповідача суми боргу за щодобові негативні небаланси.
Щодо заявлених відповідачем клопотань про повне закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що спірні правовідносини не підлягають вирішенню в судовому порядку, а підпадають під дію Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" та тим, що відсутні підстави для нарахування сум пені, інфляційних нарахувань, 3% річних на суму боргу, який припинив існувати шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
29.08.2021 набув чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX від 14.07.2021 (надалі - Закон № 1639-IX від 14.07.2021).
У ст. 2 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 вказано, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Згідно ст. 1 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу - заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Отже, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вказаним Законом № 1639-IX від 14.07.2021 визначено учасником процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) без вимоги включення до відповідного Реєстру, в той час коли для операторів газорозподільних систем та операторів газосховищ, зазначено вимогу - включення до Реєстру.
Для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті (ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-IX від 14.07.2021).
Постановою №1174 від 20.09.2022 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
У ст. 6 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 передбачено, що на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:
за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
Відповідно до абз.8 ч.1 ст.1 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, яка виникла з 1 січня 2020 року по 28 лютого 2022 року включно.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов'язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, зокрема:
- обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, які виникли за період надання послуг з 1 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року, - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, а також за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (абз.6 ч.1 ст.4 Закону № 1639-IX від 14.07.2021);
- обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, збільшених на суму податку на додану вартість за ставкою, яка діяла у відповідних періодах надання послуг з розподілу природного газу, включену у вартість послуги для кінцевого споживача, що утворилися за період з 1 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року, - в цілях погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами постачання/купівлі-продажу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі для забезпечення фізичного балансування газорозподільної системи та власної господарської діяльності, укладеними з товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року. У разі якщо різниця між фактичною вартістю послуг з розподілу природного газу та тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (у тому числі Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики), буде перевищувати загальну суму заборгованості оператора газорозподільної системи перед кредиторами, зазначеними в абзацах сьомому - дев'ятому, одинадцятому статті 1 цього Закону, така різниця не підлягає компенсації у тарифі на розподіл природного газу та з інших джерел (абз. 7 ч.1 ст. 4 Закону № 1639-IX від 14.07.2021).
У ч.1 ст. 5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 зазначено, що реструктуризації на умовах, визначених цим Законом, підлягає:
1) заборгованість постачальників природного газу, у тому числі реструктуризована, та операторів газорозподільних систем понад обсяги, врегульовані із застосуванням механізмів, визначених статтею 4 цього Закону:
за укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договорами купівлі-продажу природного газу для постачання побутовим споживачам (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), використаного станом на розрахункову дату, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили;
за природний газ, переданий НАК "Нафтогаз України" операторам газорозподільних систем за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних потреб станом на розрахункову дату, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили;
за послуги, надані операторам газорозподільних систем та постачальникам природного газу за договорами транспортування природного газу, перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили;
за послуги, надані операторам газорозподільних систем та постачальникам за договорами транспортування природного газу, перед особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили;
2) заборгованість особи, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, перед НАК "Нафтогаз України".
Згідно ч.2 ст. 5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється після проведення розрахунків, передбачених статтею 4 цього Закону, шляхом розстрочення на три календарних місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.
Типовий договір про реструктуризацію заборгованості з оплати природного газу та послуги з його транспортування затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021).
У ч.7 ст.5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021 вказано, що кожна із сторін зобов'язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.
В матеріалах справи міститься копія проекту постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про затвердження Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (код ЄДРПОУ 03353503) обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої ПрАТ "Тернопільгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що утворився за період з 01 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно у сумі 340894,89 тис. грн (без ПДВ).
Зазначена постанова НКРЕКП про затвердження відповідачу обсягу перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу є лише проектом, а не офіційно прийнятим документом.
Як вбачається із матеріалів справи, ПрАТ "Тернопільгаз"/відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів ані проведення взаєморозрахунків, ані укладення договору про реструктуризацію, як це встановлено ст. ст. 4, 5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021.
З огляду на наведене, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що заборгованість, яка є предметом розгляду даної справи не підлягає стягненню в силу Закону № 1639-IX від 14.07.2021. А також про те, що провадження у справі підлягає закриттю за п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Окремо суд звертає увагу на те, що припинення існування зобов'язання між сторонами на суму 1851028,94 грн, хоча і відбулось до 31.12.2022, однак регулювалось ст. 601 ЦК України. Дана норма передбачає припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.
Оскільки сума боргу в розмірі 1851028,94 грн не підпадає під визначення заборгованості, наведене у абз. 8 ч.1 ст.1 Закону № 1639-IX від 14.07.2021, а існування обов'язку із сплати боргу в сумі 1851028,94 грн припинилось не у відповідності до наведених вище окремих положень ст.ст. 4, 5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021, тому безпідставними є твердження відповідача про те, що на цю суму не підлягають нарахуванню 3% річних, інфляційні та пеня.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, відсутність предмета спору є підставою для закриття провадження у справі.
За приписами процесуального законодавства, у разі закриття провадження у справі слід вирішити питання про повернення судового збору з бюджету (ч. 3, ч. 4 ст. 231 ГПК України).
Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України “Про судовий збір”.
При зверненні до суду з позовом у справі №921/403/22 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" сплачено судовий збір в сумі 868350 грн, згідно платіжного доручення №63895 від 25.08.2022.
В судовому засіданні 02.03.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №921/403/22, яким зокрема закрито провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині вимог ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з ПрАТ "Тернопільгаз" 1906414,46 грн боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
З урахуванням наведеного, ухвалою суду від 02.03.2023 в межах справи №921/403/22, за клопотанням ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", йому повернено з Державного бюджету України судовий збір в сумі 21603,79 грн, сплачений згідно платіжного доручення №63895 від 25.08.2022 на загальну суму 868350 грн.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України, решта суми судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50, 73-80, 86, 91, 123, 129, 231, 233, 236-240 ГПК України, суд -
Позов задоволити частково.
1. Закрити провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" 1906414,46 грн боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (46006, м. Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, ідентифікаційний код 03353503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний код 42795490) 56862130 (п'ятдесят шість мільйонів вісімсот шістдесят дві тисячі сто тридцять) грн 33 коп. - боргу, 6017368 (шість мільйонів сімнадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн 03 коп. - пені, 1232014 (один мільйон двісті тридцять дві тисячі чотирнадцять) грн 24 коп. - 3% річних, 599385 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч триста вісімдесят п'ять) грн 02 коп. - інфляційних нарахувань, 733314 (сімсот тридцять три тисячі триста чотирнадцять) грн 32 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 08 березня 2023 року.
Суддя І.П. Шумський