07 березня 2023 року Справа № 915/545/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Давченко Т.М.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без виклику сторін,
справу № 915/545/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна",
вул. Миколи Кибальчича, 2-А, м. Київ, 02218;
ІНФОРМАЦІЯ_1;
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція",
промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001;
office@sunpp.atom.gov.ua;
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 38036 грн. 26 коп.
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ТД ТЕК-Україна" пред?явлено позов про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (далі ? ДП "НАЕК "Енергоатом", ВП "ПУ АЕС") грошових коштів у загальній сумі 38036 грн. 26 коп., із яких: 31055 грн. 94 коп. ? основний борг; 694 грн. 29 коп. ? 3 % річних; 6286 грн. 03 коп. ? інфляційні втрати, з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за укладеним з позивачем договором від 24.09.2021 № 123-01-21-07153 на постачання товару, а саме, зобов?язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку позивачем здійснені нарахування в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.
За такими вимогами ухвалою суду від 18.11.2022 відкрито провадження в даній справі та вирішено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
ДП "НАЕК "Енергоатом" у відзиві від 07.12.2022 № 32/1139 не заперечило існування заборгованості за договором від 24.09.2021 № 123-01-21-07153 на постачання товару у сумі 31055 грн. 94 коп., проте зазначило, що вважає виконані позивачем розрахунки нарахувань на суму основного боргу такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим заявлені суми 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають стягненню з відповідача.
Так, відповідач указав, що відповідно до п. 2.2 договору, оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 договору. Отже, початок перебігу строку на оплату товару, починається саме з моменту виконання позивачем усіх визначених пунктом 2.2 умов, у повному обсязі.
За твердженнями відповідача, поставка товару за договором, проходження вхідного контролю, та реєстрація податкових накладних в ЄРПН, відбулися у наступні строки: 1) дата фактичної поставки - 01.12.2021; 2) дата реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 3.2 Договору) - 30.11.2021; 3) дата проходження ВК (п. 5.1 Договору) - 07.12.2021.
Відповідач стверджує, що, з урахуванням наведених вище обставин, граничний термін оплати товару за умовами п. 2.2 договору - 11.02.2022. Таким чином, розрахунки інфляційних втрат та 3% річних можуть здійснюватися лише з 12.02.2022, а не з 04.02.2022, як це здійснено позивачем.
Відповідач також зазначив, що ним листом від 04.03.2022 № 07/3357 повідомлено позивача про неможливість виконання договірних зобов'язань через настання форс-мажорних обставин ? військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану 24.02.2022.
ДП "НАЕК "Енергоатом" також зазначило, що порушення строків оплати є наслідком настання кризової економічної ситуації на ринку електричної енергії України та військової агресії РФ проти України; в умовах функціонування нового ринку електричної енергії існує надвелика заборгованість ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за відпущену електричну енергію. У зв?язку зі значним зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" та суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла криза неплатежів, що, у свою чергу, призвело до порушення відповідачем строків виконання зобов?язань за договорами, зокрема, і за договором від 24.09.2021 № 123-01-21-07153.
Крім того, відповідач звернув увагу суду на те, що Законом України "Про санкції" від 14.08.2014 №1644-VІІ (далі ? Закон про санкції), заборонено, зокрема, здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Відповідач указує, що з метою дотримання вимог Закону про санкції, для захисту економічних інтересів ДП "НАЕК "Енергоатом" та недопущення ведення господарської діяльності з учасниками/контрагентами, до яких застосовано обмежувальні заходи (санкції), наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 09.09.2022 № 01-608-н, прийнято рішення здійснювати постійний моніторинг та аналіз контрагентів компанії щодо наявності серед них юридичних і фізичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до закону. Відповідно до п. 16 протоколу від 13.09.2022 № 7 засідання комісії ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану, прийняте рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами укладеними з ТОВ "ТД "ТЕК-Україна" в частині товару, країною походження якого є Російська федерація.
Згідно специфікації № 1 до договору, виробником товару, стягнення заборгованості за який є предметом спору в даній справі, є ТОВ "Теплоконтроль", м. Сафоново, Смоленська обл., Росія.
Викладені обставини відповідач вважає такими, що свідчать про відсутність його вини у порушенні умов договору, як підстави для відповідальності, у зв?язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в даній справі.
Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Сторонами у справі укладено договір від 24.09.2021 № 123-01-21-07153 на постачання товару (далі - договір), згідно умов якого ТОВ "ТД ТЕК-Україна" (постачальник) зобов?язалося передати ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ЮУ АЕС" (покупцю), а покупець ? прийняти і сплатити товар ? код CPV 38410000-2 по ДК 021:2015 ? Лічильні прилади (Термометр) (далі ? товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеними у специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару ? не раніше 2019 року. Загальна вартість товару є твердою та складає 31055 грн. 94 коп. з ПДВ (п.п. 1.1, 2.1 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги", у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- гарантійний лист постачальника, або паспорт, або сертифікат, або документ, підтверджуючий якість товару (завірені печаткою постачальника).
Датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 договору).
У відповідності до п. 6.1 договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкцій П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС" СОУ НАЕК 038:2017 (даний стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом".
Пунктом 2.2 договору визначено, що оплата за ним відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору; пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Сторонами погоджено, що договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов?язань ? до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення, шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору та виконання діючих зобов?язань (п.п. 13.1-13.2 договору).
До договору сторонами укладено специфікацію № 1, в якій погоджено поставку товару "Термометр манометричний ТКП-160Сг-М3-УХЛ2 0…120-2,5-16,0-160 А Н-Ш ЛС-59 d16 латунь" (код товару згідно з УКТ ЗЕД ? 9025198098), виробник ? ТОВ "Теплоконтроль", м. Сафоново, Смоленська обл., Росія, у кількості 3 шт., загальною вартістю 31055 грн. 94 коп. з ПДВ.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу визначений специфікацією № 1 товар згідно видаткової накладної від 20.11.2021 № РН-0000800 на суму 31055 грн. 94 коп. з ПДВ.
Отже, в даному випадку датою постачання товару, у відповідності до положень п. 3.3 договору, є 20.11.2021 (якою датовано товарно-транспортну накладну).
На оплату товару позивачем виставлено відповідачу рахунок від 29.11.2021 № СФ-0000768 на суму 31055 грн. 94 коп. з ПДВ.
Як зазначалося вище, згідно п. 2.2 договору, відповідач мав оплатити отриманий товар на протязі 45 робочих днів після постачання товару та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору.
У відповідності до п. 3.2 договору з товаром постачальник надає покупцю, зокрема, гарантійний лист постачальника, або паспорт, або сертифікат, або документ, підтверджуючий якість товару (завірені печаткою постачальника).
Згідно ярлика на придатну продукцію від 07.12.2021 № 4-1401, проходження поставленим товаром вхідного контролю відбулося 07.12.2021.
Викладені обставини не заперечені позивачем.
Отже, в даному випадку перебіг строку оплати поставленого за договором товару мав розпочатися не раніше проходження поставленим товаром вхідного контролю, тобто, не раніше 08.12.2021.
Таким чином, оплата товару за договором мала бути проведеною відповідачем у строк до 11.02.2022 (08.12.2021 + 45 р.д.).
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, отримані товари ДП НАЕК "Енергоатом" не оплачені, внаслідок чого у ТОВ "ТД ТЕК-Україна" виникло право на стягнення з відповідача заборгованості та нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Викладені підстави зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Господарським законодавством передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов?язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов?язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов?язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Суб?єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов?язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов?язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, указує на те, що заборгованість за договором виникла внаслідок скрутного фінансового становища ВП "ЮУ АЕС", військової агресії РФ проти України та фінансової кризи неплатежів, що свідчить про відсутність вини відповідача, як підстави для відповідальності. При цьому ВП "ЮУ АЕС" посилається на положення ст. 614 ЦК України.
Щодо указаних тверджень відповідача суд приходить до такого.
Умовами договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов?язань за цим договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої владні підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного договору. Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим ТПП України/регіональною ТПП або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України. Сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов?язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням протягом 10 днів відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3-х місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду (п.п. 8.1-8.3 договору).
Такі умови договору кореспондуються з положеннями законодавства, згідно яких підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб?єкт господарювання за порушення господарського зобов?язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов?язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов?язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов?язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов?язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов?язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов?язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов?язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов?язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов?язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України (ТПП), зокрема: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб?єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб?єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб?єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов?язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п.п. 3.3, 6.11 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України
від 15.07.2014 № 40(3)).
Із змісту викладених положень договору та законодавства випливає, що належним доказом настання форс-мажорних обставин є виданий певному суб?єкту господарювання сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили); при цьому для посилання на відповідні обставини відповідач мав повідомити іншу сторону про початок та кінець дії таких обставин, надавши відповідний доказ ? сертифікат (довідку) ТПП.
При цьому Верховний Суд у складі суддів об?єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (п. 75-77 постанови Об?єднаної палати КГС ВС від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17; п. 5.19-5.21 постанови КГС ВС від 21.09.2022 у справі № 911/589/21; п. 47 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов?язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов?язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв?язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі № 904/6463/14; п. 44 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).
Для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідач зобов?язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об?єктивно унеможливлюють виконання зобов?язань, передбачених умовами договору (п. 52 постанови КГС ВС від 04.10.2022 у справі № 927/25/21).
В даному випадку відповідачем не подано суду доказів на підтвердження направлення позивачу повідомлення про настання обставин, передбачених пунктом 8.1 договору, зокрема, форс-мажорних обставин з відповідним доказом ? сертифікатом ТПП.
Суд також звертає увагу на те, що, хоча відзив містить посилання на направлення відповідачем позивачу листа від 04.03.2022 № 07/3357 про неможливість виконання договірних зобов'язань через настання форс-мажорних обставин, ? відповідних доказів ДП НАЕК "Енергоатом" не подано.
Інших положень, які передбачали б можливість відстрочення виконання договірних зобов?язань з оплати поставленого товару, договір не містить.
Щодо посилань відповідача на положення Закону України "Про санкції" та зупинення ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснення видаткових операцій за договорами, укладеними з ТОВ "ТД "ТЕК-Україна" в частині товару, країною походження якого є російська федерація, а також на те, що виробником товару, стягнення заборгованості за який є предметом спору в даній справі, є підприємство, розташоване у російській федерації, ? суд приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається та не спростовується сторонами по справі, що поставлений позивачем за договором товар "Термометр манометричний ТКП-160Сг-М3-УХЛ2 0…120-2,5-16,0-160 А Н-Ш ЛС-59 d16 латунь" (код товару згідно з УКТ ЗЕД ? 9025198098) дійсно вироблений у російській федерації (виробник ? ТОВ "Теплоконтроль", м. Сафоново, Смоленська обл., Росія).
За приписами п.п.5) та 10) ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції", в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами №114-IX від 19.09.2019 та №808-IX від 17.07.2020, видами санкцій згідно з цим Законом є, зокрема, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом.
Судом прийнято до уваги, що особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, яка набрала чинності 19.10.2022.
Пунктом 2 такої постанови Уряду встановлено, що:
- замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичних осіб, створених та/або зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками (власниками) яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або у фізичних осіб (фізичних осіб -підприємців) - резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, а також публічні закупівлі в інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт і послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, робіт і послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою;
- звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою;
- закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою.
Як вбачається з матеріалів справи, договір укладено між сторонами 24.09.2021; поставка товару відбулася 20.11.2021, ? тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а тому положення такої постанови та п.п. 5), 10) ч. 1 ст. 4 Закону України "Про санкції" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо протоколу від 13.09.2022 № 7 засідання комісії ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану, зазначений документ є внутрішнім документом відповідача та не може бути визнаним таким, що змінює або скасовує зобов'язання сторін, передбачені укладеним між ними договором та положеннями діючого законодавства України.
З урахуванням викладеного, суд визнає, що позивачем доведено порушення ДП "НАЕК "Енергоатом" обов?язку щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого позивачем товару, а тому вимога про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 31055 грн. 94 коп. підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" 3 % річних та інфляційних втрат, суд приходить до такого.
Цивільним законодавством визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
В даному випадку відповідачем порушені договірні зобов?язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, внаслідок чого у ТОВ "ТД ТЕК-Україна" виникло право на стягнення з відповідача нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Судом встановлено, що нарахування 3 % річних здійснене позивачем на суму простроченої заборгованості по видатковій накладній від 20.11.2021 № РН-0000800 (31055 грн. 94 коп.) за період 04.02-02.11.2022, а нарахування інфляційних втрат ? за період лютий-вересень 2022 року.
Виконаний позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 6286 грн. 03 коп. суд визнає вірним, а указану суму ? підлягаючою до стягнення з відповідача.
Разом із тим, позивачем невірно визначено період нарахування 3 % річних.
Так, як визначено судом вище, оплата товару за договором мала бути проведеною відповідачем у строк до 11.02.2022, а тому нарахування за прострочення оплати за договором можливо здійснювати з 12.02.2022.
Судом за допомогою програми "IpLex" здійснено перерахунок 3% річних за загальний період 12.02-02.11.2022, і вони склали загальну суму 673 грн. 87 коп., а тому саме цю суму належить стягнути з відповідача.
З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача підлягають грошові кошти у загальній сумі 38015 грн. 84 коп., із яких: 31055 грн. 94 коп. ? основний борг; 673 грн. 87 коп. ? 3 % річних; 6286 грн. 03 коп. ? інфляційні втрати.
Отже, позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ТОВ "ТД ТЕК-Україна" оплачено звернення до суду з позовом у даній справі судовим збором згідно платіжного доручення від 02.11.2022 № 88 на суму 2481 грн.
Судом визнано обґрунтованими позовні вимоги у загальній сумі 38015 грн. 84 коп., яка підлягає оплаті судовим збором у сумі 2481 грн., що, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру (на 2022 рік).
Отже, таку суму судового збору належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" задовольнити частково.
2. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція", промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна", вул. Миколи Кибальчича, 2-А, м. Київ, 02218, ідентифікаційний код 41347407, грошові кошти у загальній сумі 38015 грн. 84 коп., із яких: 31055 грн. 94 коп. ? основний борг; 673 грн. 87 коп. ? 3 % річних; 6286 грн. 03 коп. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2481 грн.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Давченко