вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
06.03.2023м. ДніпроСправа № 904/1513/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро
до відповідача-1: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", м. Дніпро
про визнання недійсними односторонніх правочинів та розтлумачення змісту пункту 8.3 Договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями) та пункту 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями)
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Кузьменко В.С., адвокат
Від відповідача-1: Уколов О.Л., адвокат; Бондаренко В.О., адвокат
Від відповідача-2: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить:
- визнати недійсним односторонній правочин Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг", що оформлений листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" від 09.06.2022, стосовно розірвання Договору передоручення від 01.09.2016, укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" з моменту його підписання;
- визнати недійсним односторонній правочин Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що оформлений листом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9392, щодо розірвання Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" з моменту його підписання;
- розтлумачити зміст пункту 8.3 Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями) та пункт 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах", що мають наступний текст: "8.3. В случае отмены поручений Страховщиком или отказа от поручений Страховим агентом настоящий Договор продолжает действовать до момента прекращения обязательств Страховщика по договорам страхования, заключенных Страховым агентом" (мовою оригіналу)".
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.01.2014 між ПАТ СК "Інгосстрах" та АТ КБ "Приватбанк" укладено договори доручення № 1 та № 2 на виконання страхових агентських послуг. За умовами цих договорів Банк зобов'язується від імені і за дорученням ПрАТ СК "Інгосстрах" здійснити частину його страхової діяльності за винагороду.
У вересні 2016 року між АТ КБ "Приватбанк" (Довіритель) та ТОВ "Естейт Селлінг" (Повірений) укладено Договір передоручення від 01.09.2016, відповідно до пункту 1.1. якого Довіритель передоручає Повіреному здійснювати за плату виконання частини зобов'язань довірителя, які виникли на підставі Договорів доручення № 1 та № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03.01.2014.
09.06.2022 ТОВ "Естейт Селлінг" направило на адресу АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ СК "Інгосстрах" лист (вх. № 09-06/01-01 від 09.06.2022, а.с.113 том 1), яким повідомило про односторонню відмову від Договору передоручення, укладеного 01.09.2016. У зв'язку з чим Договір передоручення від 01.09.2016 припиняє свою дію в день припинення (спливу) строку дії останнього з вказаних договорів доручень, укладених між АТ КБ "Приватбанк" та ПрАТ СК "Інгосстрах". Така відмова від договору передоручення від 01.09.2016 на адресу позивача була направлена ТОВ "Естейт Селлінг" після отримання відмови АТ КБ "Приватбанк" від 31.05.2022 та розірвання з 05.08.2022 договорів доручення № 1 та № 2 від 03.01.2014.
Односторонні правочини від 31.05.2022 про відмову від договорів доручення №№ 1,2 від 03.01.2014 та договору передоручення від 09.06.2022 позивач вважає такими, що вчинені з порушенням вимог діючого законодавства, просить визнати їх недійсними з моменту підписання.
Також просить розтлумачити зміст п.8.3. договору доручення № 1 та п.8.3. договору доручення № 2 від 03.01.2014.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 прийнято справу 904/1513/22 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
01 лютого 2023 року від відповідача-1 електронною поштою до господарського суду надійшло клопотання про роз'єднання позовних вимог ПАТ СК "Інгосстрах", виділивши їх в окремі самостійні провадження.
АТ КБ "Приватбанк" зазначає, що підстав для об'єднання позовних вимог у справі немає, оскільки позовні вимоги у справі ПАТ СК "Інгосстрах":
пред'являє до різних відповідачів; кожна позовна вимога є самостійною;
кожна позовна вимога підтверджується різними фактами/доказами/обставинами;
позовні вимоги не є однорідними, оскільки не виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
06.03.2023 відповідач-1 подав клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 226 ГПК України, мотивоване тим, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162,164,172,174 цього Кодексу.
Позивач заперечує проти задоволення клопотання.
Розглянувши подане відповідачем-1 клопотання, суд вбачає підстави для його задоволення та зазначає наступне.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" зареєстровано у м. Дніпро, а Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у м. Києві.
Порядок об'єднання і роз'єднання позовів унормовано положеннями статті 173 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з частиною 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (ч.4).
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч.5).
Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог (ч.6).
Отже, визначальною умовою для роз'єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз'єднання сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Зазначений припис спрямований на те, щоб суб'єкт правовідносин міг з дотриманням принципів господарського судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань господарського судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Проте таке роз'єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз'єднав позовні вимоги (п.26 постанови Великої Палати Верховного Суду 30 вересня 2020 року у справі № 420/3956/20 (провадження № 11-240заі20).
Указаному кореспондує припис абзацу другого частини шостої статті 173 ГПК України, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Предметом позову у даній справі є:
визнання недійсними одностороннього правочину ТОВ "Естейт Селлінг" від 09.06.2022 стосовно розірвання Договору передоручення від 01.09.2016, укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ТОВ "Естейт Селлінг;
визнання недійсним одностороннього правочину Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9392, щодо розірвання Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" з моменту його підписання;
- розтлумачити зміст пункту 8.3 Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями) та пункт 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах", що мають наступний текст: "8.3. В случае отмены поручений Страховщиком или отказа от поручений Страховим агентом настоящий Договор продолжает действовать до момента прекращения обязательств Страховщика по договорам страхования, заключенных Страховым агентом" (мовою оригіналу)".
Згідно статі 47 Господарського процесуального кодексу України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:
предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів;
права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Із вищезазначеного випливає, що відповідачі у справі не є співвідповідачами в розумінні ч.2 ст. 47 ГПК України, оскільки позовні вимоги до кожного з відповідачів базуються на самостійних фактичних підставах (юридичних фактах) та стосуються самостійних зобов'язань кожного з відповідачів, які не є спільними чи однорідними.
Як слідує із прохальної частини позовної заяви позовні вимоги пред'явлено до кожного з відповідачів окремо.
Так, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Суд вважає, що вимоги про визнання недійсними одностороннього правочину ТОВ "Естейт Селлінг" від 09.06.2022 стосовно розірвання Договору передоручення від 01.09.2016 та одностороннього правочину Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від 31.05.2022 №Е.38.0.0.0/4-220531/9392, щодо розірвання Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), та про тлумачення змісту пункту 8.3 Договорів доручення № 1, № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями), є:
- самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- сумісний розгляд заявлених ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" у даній справі позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору в межах однієї справи та у строки, передбачені статтею 195 ГПК України, оскільки під час розгляду справи суд повинен буде надавати оцінку умовам кожного з укладених односторонніх правочинів про відмову від договорів та окремо витлумачити умови пункту 8.3. інших договорів - договорів доручення від 03.01.2014, що свідчить про порушення правил об'єднання позовних вимог;
- порушення правил об'єднання та роз'єднання позовів, встановлених статтею 173 ГПК України, не передбачено, як одну із підстав для залишення позовної заяви без руху;
- положення статті 173 ГПК України встановлюють саме право, а не обов'язок суду на роз'єднання позовних вимог.
Роз'єднання позовних вимог, виділення позовних вимог у самостійне провадження можливе за умови дотримання положень, визначених у Господарському процесуальному кодексі України щодо суб'єктного складу учасників, правил підсудності, юрисдикції.
У даному випадку суд не наділений правом роз'єднати позовні вимоги, оскільки у разі роз'єднання заявлених позовних вимог до різних відповідачів, роз'єднані вимоги розглядатимуться за правилами територіальної підсудності за місцезнаходженням відповідачів відповідно у м. Дніпро та у м. Києві (ст.27 Господарського процесуального кодексу), а частиною 6 ст.173 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Також суд позбавлений права постановити ухвалу про залишення позову без руху і надавати позивачу строк для усунення недоліків, пов'язаних з порушенням правил об'єднання позовних вимог, оскільки відповідно до ч.11 ст. 176 ГПК України у переліку вимог, недодержання яких є підставою залишення заяви без руху, відсутнє посилання на статтю 173 ГПК України.
Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати КГС від 16.10.2020 по справі № 910/7186/19.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутись до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).
Відтак, беручи до уваги, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (у даній справі порушено правило об'єднання позовних вимог), те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Селлінг" згідно з даними ЄДРЮО зареєстровано у м. Дніпро, а Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" у м. Києві подальший розгляд справи відбудеться з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), клопотання про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання недійсними односторонніх правочинів та розтлумачення змісту пункту 8.3 Договору доручення №1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями) та пункту 8.3 Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 3 січня 2014 року (зі змінами та доповненнями) залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили - 06.03.2023 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 08.03.2023
Суддя Н.М. Євстигнеєва