Провадження 3/557/2/2023
Справа 557/1364/22
17 лютого 2023 року
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від відділення поліції № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12.10.2022 інспектором СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області сержантом поліції Янко В.О. було складено протокол серії ААД№344295 від 17.10.2022 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
З протоколу убачається, що 12.10.2022 о 11 год. 14 хв. в смт. Гоща водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу Alcotest Drager №6810 та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився. Порушення зафіксовано на відеозаписі ВК-2021
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До початку розгляду справи, захисник - адвокат Андріюк С.М. подав письмові пояснення по справі, в якому зазначив, його підзахисний вини не визнає у вчиненні зазначеного вище правопорушення.
ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин. Мотивуючи таку свою позицію захисник акцентував увагу на тому, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 12.10.2022 о 11 год. 14 хв., зокрема він не був зупинений поліцейськими, а знаходився поруч з свої автомобілем, що стверджується даними відеофіксації, яка розпочинається о 11 годині 14 хвилин, на якому працівник поліції у вказаний час під'їжджає до припаркованого автомобіля. Звернув увагу захисник і на те, що відеодокази, які містяться в матеріалах справи, отримані з порушенням відповідного порядку, так як є фрагментарними, що тягне за собою визнання їх недопустимими доказами.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та захисника, дослідивши матеріали прави про адміністративне правопорушення, приходжу наступного висновку.
За змістом ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Як убачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №344295 від 17.10.2022 року, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова на вимогу поліцейського від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 та його захисник у поданих запереченнях не оспорювали факту відмови ОСОБА_1 від проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння, однак категорично заперечили факт керування ним транспортним засобом у вказаний у протоколі час та місці.
Суддею враховується, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
Тобто доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп'яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
Під час дослідження наданого суду відеозапису з нагрудних відеокамер працівників поліції суддею встановлено, що він розпочинається 17 жовтня 2022 року о 11 годині 14 хвилин із моменту коли поліцейський під'їжджає до нерухомого транспортного засобу, поблизу якого був ОСОБА_1 , що суперечить даним протоколу серії ААД18 №344295 від 17.10.2022 року, у якому зазначено про те, що ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом 17.10.2022 року о 11 годині 14 хвилини.
При цьому суддею зауважується на тому, що серед оглянутих відеоматеріалів, відсутній відеофайл на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та зупинка такого співробітниками поліції за вказаних у протоколі обставин.
З огляду на встановлені вище факти невідповідностей у досліджених доказах (відеофіксації), які є суттєвими, вважаю, що названі докази не можуть бути належними та допустимими і лягти в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, що визначено ч. 1 ст. 251 КУпАП.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Враховуючи вказані вище обставини суддя вважає, що законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції щодо збирання інших доказів у справі, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу, як допустимого та достовірного доказу у справі.
Протокол про адміністративне правопорушення хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, зокрема, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, суддя дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з недоведеністю вини, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.В. Пацко