єдиний унікальний номер справи 546/873/22
номер провадження 3/546/6/23
07 березня 2023 року м. Решетилівка
Суддя Решетилівського районного суду Полтавської області Романенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Решетилівка у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, директора СТОВ «Говтва» (податковий номер НОМЕР_2 ), не маючого на утримання неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягався, -
15.11.2022 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №4562 від 31.10.2022, перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2022 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету СТОВ «ГОВТВА» встановлено порушення: п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI 9 із змінами та доповненнями), в частині недотримання вимог Методології визначення залишку від'ємного значення, що включається до складу наступного звітного податкового періоду (рядок 21 Декларації) за лютий 2022 року. Вказані дії кваліфіковані за ч.1 ст.163-1 КУпАП. Датою, часом та місцем вчинення правопорушення визначено: 18.10.2022 об 12 год. 00 хв., акт №4828/16-31-07-01-02/13952156, місце вчинення - вул.Полтавська, 96, м.Решетилівка.
01.12.2022 від захисника ОСОБА_1 - адвоката Яковенка О.В. надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що протокол № 4562 є незаконним з наступних підстав.
Окрім цього зазначає, що Податковим кодексом України, зокрема статтею 200, та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок), не передбачено вимог щодо черговості врахування від'ємного значення (поточного звітного (податкового) періоду та попередніх звітних (податкових) періодів) в погашення податкових зобов'язань такого поточного звітного (податкового) періоду при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період та звітного (податкового) періоду. Також, ні ПК України, ні Порядком не встановлено особливостей та хронології відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в Додатках 2 та 3 до декларації. Підприємством при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкових зобов'язань між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітний (податковий) період, а також при заповненні як Додатка 2, так і таблиці 2 Додатка 3 до декларації, має право самостійно визначати послідовність відображення від'ємного значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду в розрізі періодів його виникнення.
Згідно декларації з ПДВ за лютий 2022 року сума від'ємного значення різниці між сумою податкове зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 47 568 032 грн. (сума податкових зобов'язань р. 9 декларації: 16 031 497 грн. - сума податкового кредиту р. 17 декларації: 63 599 529 грн.), з якої 6 116 914 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (відображено у р. 20.2.1 декларації та деталізовано по періодах виникнення у Додатку З до декларації); 41 451 118 грн. зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (відображено у р. 21 декларації та деталізовано по періодах виникнення у Додатку 2 до декларації).
Таким чином вважає, що СТОВ «Говтва» правомірно визначено суму від'ємного значення як різницю між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду і жодним чином не порушено пункт 200.1 статті 200 ПК України (відповідно, як і саму статтю 200), про що зазначено у акті податкової перевірки.
Посилаючись на вищезазначені обставини ОСОБА_2 просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
За клопотаннями захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судові засідання неодноразово відкладалися у зв'язку із ненадходженням відповіді на скаргу СТОВ «Говтва» на Акт №4828/16-31-07-01-02/13952156 від 18.10.2022, яка подана до Державної податкової служби України.
23.02.2023 адвокат Яковенко О.В. надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, провадження у справі просив закрити у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та у зв'язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності. Окрім цього, надав відповідь на скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України від 19.12.2022 у якій зазначено, що СТОВ «Говтва» порушило методології розрахунку податку у Податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2022 року, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України, яка визначена п. 200.1 ст. 200 ПК України, в частині визначення періодів виникнення суми від'ємного значення як різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації). Допущена підприємством методологічна помилка є складом адміністративного правопорушення ведення податкового обліку.
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч.1 ст.163-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків.
Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Частиною 1 ст.163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до положень п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок), до декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
У складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки. Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 9, 11 розділу ІІІ Порядку).
При заповненні розділу ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов'язань за звітний (податковий) період та податкового кредиту. При цьому, відповідно до вимог п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду погашається першочергово, а потім від'ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку, переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).
Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то таке від'ємне значення може бути, зокрема, заявлене до бюджетного відшкодування або зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Деталізація від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 до декларації з податку на додану вартість, які в подальшому мають вплив на відображення періоду виникнення суми від'ємного значення у додатку 3 до декларації.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши письмові матеріали справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення №4562 від 31.10.2022 (а.с.2); акт про результат документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Говтва» №4828/16-31-07-01-02/13952156 від 18.10.2022 (а.с.3-21); письмові пояснення до акта №4828/16-31-07-01-02/13952156 від 18.10.2022 (а.с.25-26); письмові заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення, надані захисником ОСОБА_1 - адвокатом Яковенком О.В. (а.с.36-46); відповідь ГУ ДПС у Полтавській області ДПС України на скаргу (74-75), суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до частини другої статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-п'ятій цієї статті.
Відповідно до ч. 7 ст. 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до акту про результат документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Говтва» №4828/16-31-07-01-02/13952156 від 18.10.2022 судом достовірно встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за литий 2022 року подана 20.03.2022. Даний вид правопорушення не є триваючим, а його подія є разовою. У зв'язку з чим строки накладення стягнення повинні обраховуватися з моменту вчинення, а не з моменту виявлення.
Таким чином, в протоколі про адміністративне правопорушення №4562 від 31.10.2022 помилково зазначено, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 18.10.2022.
Враховуючи те, що адміністративне правопорушення вчинено 20.03.2022, даний вид правопорушення не є триваючим, то кінцевий строк накладення адміністративного стягнення є 20.06.2022.
Із супровідного листа №12212/5/16-31-07-01-07 від 08.11.2022 вбачається, що адміністративний матеріал відносного ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП направлений ГУ ДПС у Полтавській області ДПС України до Решетилівського районного суду Полтавської області лише 08.11.2022.
Враховуючи те що, даний адміністративний матеріал отриманий Решетилівським районним судом Полтавської області 15.11.2022, тобто поза межами строку, визначеного ч.2 ст.38 КУпАП, даний вид правопорушення не є триваючим, а його подія є разовою, тому суд приходить до висновку, що на момент розгляду справи судом тримісячний строк притягнення особи до адміністративної відповідальності сплив, що є підставою для закриття провадження по адміністративній справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Беручи до уваги наявність підстав для закриття справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у встановленому законодавством порядку, суд вважає за необхідне закрити адміністративну справу у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. ст. 38, 221, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Суддя О.О. Романенко