Дата документу 03.03.2023Справа № 554/1859/23
Провадження № 1-кс/554/2888/2023
03 березня 2023 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в порядку ст. 303 КПК України,-
03 березня 2023 року відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді до провадження слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12013180040001871 від 08.12.2022 року, в порядку ст. 303 КПК України. Ознайомившись зі змістом клопотання, слідчим суддею заявлено самовідвід.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Неупереджений судовий розгляд є одним із завдань кримінального провадження.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України).
За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід (ч. 1 ст. 80 КПК України).
Тобто, самовідвід - це обов'язок судді, метою якого є гарантування неупередженості та об'єктивності здійснення правосуддя, який попереджає можливість скасування рішення з мотивів незаконності складу суду.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
У справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року («Belukha v. Ukraine», заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При цьому, Європейський суд з прав людини вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним все ж є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При ухваленні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про неможливість моєї участі як головуючого судді в розгляді даної скарги, оскільки за заявою ОСОБА_2 про скоєння кримінального правопорушення відносно мене внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені вище обставини можуть у стороннього спостерігача породити сумніви в упередженості слідчого судді, і як наслідок, негативно вплинути на сприйняття ухваленого слідчим суддею рішення за результатами розгляду цієї скарги.
У свою чергу, суддя зазначає про відсутність будь-якої упередженості, прямої чи опосередкованої заінтересованості при розгляді даної скарги.
В даному ж випадку пріоритетним буде гарантування об'єктивного здійснення правосуддя заради забезпечення права на справедливий суд, а також забезпечення достатніх гарантій та умов, за яких в учасників процесу, і так само у стороннього спостерігача, не виникало б жодних підстав для недовіри, й недопущення у подальшому можливих інсинуацій учасників справи щодо будь-яких процесуальних питань, через що ухвалене суддею рішення могло б викликати сумніви у неупередженості під час розгляду судової справи.
Відповідно до ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Відповідно до статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема умисне або внаслідок недбалості порушення правил щодо відводу (самовідводу).
На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги кримінального процесуального закону, беручи до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, з метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді, виходячи з морально-етичних міркувань, з метою гарантування об'єктивного здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд, необхідно задовольнити самовідвід слідчого судді ОСОБА_1 .
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 82 КПК України, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді.
Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 81 КПК України,-
Задовольнити самовідвід слідчого судді ОСОБА_1 від участі у розгляді скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в порядку ст. 303 КПК України (єдиний унікальний номер справи 554/1859/23; провадження №1-кс/554/2888/2023).
Передати судову справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, в порядку ст. 303 КПК України (єдиний унікальний номер справи 554/1859/23; провадження № 1-кс/554/2888/2023), до канцелярії суду в порядку, встановленому ст. 35 КПК України, для визначення слідчого судді, який повинен розглядати вказану справу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1