07 березня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22182/21
Провадження № 22-ц/4820/125/23
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю представників сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року, суддя Стефанишин С. Л., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановив:
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову вказала, що від шлюбу із відповідачем у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона проживає окремо від відповідача в м. Хмельницькому. ОСОБА_1 є працездатною особою, не має інших осіб на утриманні, однак матеріальної допомоги позивачу на утримання дитини не надає.
Враховуючи, що відповідач працевлаштований, має постійний дохід, тому просила стягнути з останнього на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, визначеного на працездатну особу, щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.10.2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини, починаючи з 16.09.2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, визначеного на працездатну особу, щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку, починаючи з 16.09.2021 року. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою підсудністю.
На обґрунтування доводів скарги зазначив, що на дату звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, позивач не мала зареєстрованого місця проживання у м. Хмельницькому, тому позовна заява подана до суду з порушенням правил територіальної підсудності. Судом не враховано, що на його утриманні перебувають батьки, ОСОБА_5 , який є особою з інвалідністю ІІ групи та ОСОБА_6 , яким він щомісяця надає матеріальну допомогу. Зазначив, що у сторін існує спір щодо походження дочки від нього, як біологічного батька, який вирішується у Київському районному суді м. Одеси, на що суд першої інстанції також уваги не звернув.
В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник позивача в суді проти апеляційної скарги заперечив, підтримав оскаржуване рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази у справі, враховуючи зміст позовних вимог та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.08.2020 року.
Від шлюбу у сторін народилася дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір'ю і знаходиться на її утриманні.
Згідно з довідкою №а0750/0921 від 01.10.2021 року, ОСОБА_1 працює директором ТОВ «ЗС Груп» в м. Одеса та отримує щомісячний дохід, який за період з 01.01.2021 року по 30.09.2021 року склав 103311,82 грн.
Свій висновок про необхідність задоволення позову суд обґрунтував наявністю у відповідача постійного доходу, матеріальне становище позивача, віком дитини та необхідністю у забезпеченні її мінімальних потреб.
Висновки суду першої інстанції є обґрунтованими з огляду на наступне.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 01 січня - 2100 грн., з 01 липня - 2201 грн., з 01 грудня - 2272 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення від 07.12.2006 року у справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).
Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
З огляду на встановлені вище обставини справи, суд першої інстанції, правильно врахувавши вказані положення закону, обов'язок чоловіка утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років, а також спільний обов'язок батьків створювати для дитини належні умови, утримувати її, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 28 ЦПК України передбачено можливість пред'явлення позову про стягнення аліментів за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Згідно з Правилами реєстрації місця проживання, що затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 року №207, в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради (п. 3).
З 01.04.2021 року інформація про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб від виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, сільських голів (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, передається в електронній формі до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (п. 2 постанови).
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності є безпідставними, позаяк згідно з інформацією, яка міститься у довідці №Д-03-44061, виданій Управлінням Державної міграційної служби України в Запорізькій області 20.04.2021 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 з 10.04.2003 року: АДРЕСА_1 (а.с. 4, т. 1).
Факт реєстрації позивача за вищевказаною адресою підтверджується також довідкою Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №Д-03-44061 від 07.09.2021 року, актом та довідкою КП «Управляюча муніципальна компанія «Озерна» від 16.09.2021 року (а.с. 6-8, т. 1).
Об'єктивних даних на спростування цих обставин справа не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Доводи апелянта щодо здійснення ним перерахувань особистих грошових коштів на користь своїх батьків, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , висновків суду першої інстанції про стягнення аліментів у відповідному розмірі не спростовують. Доказів того, що вказані особи перебувають на утриманні відповідача, є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, суду не надано. Наявність в особи функціональних порушень в організмі, що стали підставою для встановлення ІІ групи інвалідності, про повну непрацездатність особи не свідчать.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Посилання ОСОБА_1 на неможливість розгляду судом цієї справи у зв'язку із розглядом іншої справи в іншому суді за його позовом щодо встановлення біологічного походження дитини не може слугувати підставою для відмови в задоволенні позову зі стягнення аліментів або ж невиправданого тимчасового позбавлення права дитини на утримання її батьком.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 березня 2023 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова