Справа №950/1253/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/258/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Іменем України
27 лютого 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 950/1253/21 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 30.08.2021, за яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
установила:
У поданій апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_10 просить скасувати вирок суду та призначити ОСОБА_9 покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі строком три роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки, оскільки рішення суду першої інстанції в частині звільнення від відбування покарання та не призначення додаткового покарання є необгрунтованим, невмотивованим і не відповідає меті покарання. Крім того, є безпідставним висновок суду про відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Вироком Лебединського районного суду Сумської області від 30.08.2021 ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком три роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_9 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком один рік шість місяців. Відповідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК на ОСОБА_9 покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи. Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 9267,22 грн.
Згідно вироку, 06.05.2021 близько 01:00 ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «Opel Astra», д. н. з. НОМЕР_1 , рухаючись на 255 км автодороги сполучення «Київ-Суми-Юнакіївка» в напрямку м. Суми, будучи неуважним і не стеживши за дорожньою обстановкою, допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху, де в подальшому здійснив наїзд на ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , у результаті чого ОСОБА_11 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_12 - тяжкі тілесні ушкодження.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 , які заперечили проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, за обставин, викладених у вироку, в апеляційній скарзі не оскаржуються.
Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілого про безпідставне звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням і не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.
Так, загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК, згідно якої якщо суд при призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Системне тлумачення ст. 75 КК дозволяє дійти висновку, що питання призначення покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети кримінального покарання як такої, що включає не тільки кару, а й виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Водночас законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення обвинуваченого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, особу може звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення особи без відбування покарання, хоча при цьому має врахувати не тільки тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, але й інші обставини провадження.
Звільняючи ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК, разом зі ступенем тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд першої інстанції врахував також особу обвинуваченого та всі інші обставини, які впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування, зокрема те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи проживання, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю правопорушенню, добровільно сплати потерпілому ОСОБА_12 120 000 грн у рахунок відшкодування шкоди, що у своїй сукупності давало достатні підстави про можливість виправлення ОСОБА_9 без реального відбування покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою протягом визначеного іспитового строку, про що дійшов висновку також і орган з питань пробації.
Будь-яких вагомих обставин, які б беззаперечно свідчили про те, що реальна форма відбування покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки буде справедливою і виваженим заходом примусу не встановлено, у той час як досягти головної мети кримінального покарання (виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень) можливо шляхом застосування ст. 75, 76 КК.
Позиція потерпілого ОСОБА_12 щодо призначення обвинуваченому суворого покарання має своє значення, однак не є вирішальною та має враховуватися у сукупності зі всіма іншими обставинами кримінального провадження.
Крім того, враховуючи вказані обставини, а також те, що ОСОБА_9 , працюючи на посаді начальника відділу з управління інфраструктурою Регіонального офісу водних ресурсів у Сумській області використовує автомобіль у своїй роботі, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність необхідності призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Доводи апеляційної скарги потерпілого щодо безпідставного невизнання тяжких наслідків, завданих кримінальним правопорушенням, як обставини, яка обтяжує покарання, задоволенню не підлягають, оскільки вказана обставина впливає на кваліфікацію за ч. 2 ст. 286 КК, а тому не може ще раз враховуватися при призначенні покарання як така, що обтяжує покарання (ч. 4 ст. 67 КК).
Оскаржене судове рішення є належним чином обґрунтованим та вмотивованим, внаслідок чого воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України, -
постановила:
Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 30.08.2021 відносно ОСОБА_13 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на цей вирок - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4