07 березня 2023 року м.Суми
Справа №592/11100/21
Номер провадження 22-ц/816/270/23
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Кононенко О. Ю. , Філонової Ю. О.
з участю секретаря судового засідання - Чуприна В.І.,
у присутності:
представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - Проценко Марії Федорівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2022 року у складі судді Котенко О.А., ухваленого у м. Суми,
в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Сумської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Укртрансгаз», про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він та треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в порядку приватизації, набули на праві спільної часткової власності, по кожен квартиру АДРЕСА_1 . У подальшому, вказаний будинок, рішенням виконавчого комітету СМР від 10 грудня 2019 року №715, було переведено у будинок садибного типу. 13 листопада 2020 року співвласниками будинку укладено договір про поділ будинку садибного типу з громадськими будівлями та спорудами, що є об'єктом спільної часткової власності. Наказом Управління архітектури та містобудування СМР від 24 листопада 2020 року, виділеній позивачу та третім особам частині домоволодіння присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 . Із метою приватизації земельної ділянки на якій розміщене це нерухоме майно, він з третіми особи замовили та затвердили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, проте, у внесенні відомостей про сформовану земельну ділянку до Державного земельного кадастру їм було відмовлено, з підстав перебування в її межах іншої земельної ділянки або її частини.
Посилаючись на те, що домоволодіння по АДРЕСА_2 розташоване на земельній ділянці іншою площею за цієї адресою, яка перебуває у його користуванні та третіх осіб, вважає, що присвоєння кадастрового номеру 5910136600:04:001:0100 всій земельній ділянці площею 0,1581 га, а також відсутність зареєстрованого права власності на цю земельну ділянку за будь-якою особою, позбавляє його права на отримання цієї земельної у власність.
Просив суд ухвалити рішення, яким скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1581 га, кадастровий номер 5910136600:04:001:0100, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки, та скасувати записи у Поземельній книзі, та внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в поземельній книзі запису щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:04:001:0100.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1581 га, кадастровий номер 5910136600:04:001:0100, шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки, та скасувати записи у Поземельній книзі, та внести до Державного земельного кадастру відомості про скасування в поземельній книзі запис щодо державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:04:001:0100.
Будучи незгодними із судовим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач з питанням проведення державної реєстрації земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не звертався. Вказує на помилковість висновків суду про те, що право власності чи право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 5910136600:04:001:0100 за будь-ким не зареєстрована, адже, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ця земельна ділянка 31 жовтня 2015 року на праві комунальної власності зареєстрована за Сумською міською радою.
Звертає увагу на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припинення таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.
Крім того, зазначає, що головне управління не є належним відповідачем у справі, оскільки повноваження на внесення зміни до Державного земельного кадастру мають державні кадастрові реєстратори, в діяльність яких управління не втручається.
Третьою особою - АТ «Укртрансгаз» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на обґрунтованість висновків суду про припинення права користування товариства на спірну земельну ділянку, просить провести розгляд справи за відсутності представника АТ «Укртрансгаз».
Позивача та представники відповідача Сумської міської ради та третіх осіб в судове засідання не з'явились, про день та час слухання повідомлені належним чином, тому суд вважає за необхідне слухати справу у відсутність не з'явившихся осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2015 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20 лютого 2013 року ТОВ «НВП «Горизонт», в Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка за кадастровим номером 5910136600:04:001:0100, площею 0,1581 за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення якої є розміщення та експлуатації об'єктів трубопровідного транспорту, категорія земель - землі промисловості, транспортну, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (а.с.21).
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 31 жовтня 2015 року зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 за кадастровим номером 5910136600:04:001:0100 за Сумською міською радою. З 31 жовтня 2015 року ця земельна ділянка перебувала в постійному користуванні АТ «Укртрансгаз» (а.с. 24-25, 93-94).
Рішенням Сумської міської ради №4353-МР від 19 грудня 2018 року припинено право постійного користування ПАТ «Укртрансгаз» вказаною земельною ділянкою (а.с.93-95).
24 квітня 2019 pоку, на підставі рішення виконавчого комітету від 17 квітня 2019 року за №119, видано свідоцтво про право власності , відповідно до якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності, по частці у кожного, належала квартира АДРЕСА_1 (а.с.9). Квартира приватизована згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10 грудня 2019 року №715 «Про надання дозволу на переведення житлового будинку квартирного типу у будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 », надано дозвіл на переведення житлового будинку квартирного типу в будинок садибного типу за вказаною адресою (а.с.10).
13 листопада 2020 року між власниками квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 вищезазначеного будинку укладено договір про поділ будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що є об'єктом спільної часткової власності, відповідно до умов якого, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 виділено у власність відповідну частину будинку з прибудовами літ. «А», «а2», «а4», господарських будівель та споруд, припинено право спільної часткової власності (а.с.11-12).
Наказом Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради «Про зміну адреси об'єкту нерухомого майна (житловому будинку), розташованому по АДРЕСА_6 » від 24 листопада 2020 року №384-а, об'єктам нерухомого майна по АДРЕСА_3 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.16).
01 грудня 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, внесено запис про реєстрацію права спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17-20).
З рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру №РВ-5302256792021 від 16 серпня 2021 року слідує, що причиною відмови ОСОБА_1 у внесенні відомостей є: невідповідність електронного документу установленим вимогам; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; невідповідність поданих документів законодавству. Рекомендовано виправити зауваження щодо перетину земельних ділянок з ділянкою 5910136600:04:001:0100, площа співпадає на 47,9866%, перетин об'єктів ДЗК ділянка в зоні дії обмеження: 008:002013:00000007 (а.с. 26-27).
Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що домоволодіння по АДРЕСА_2 , розташоване на земельній ділянці, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , тому присвоєння кадастрового номеру 5910136600:04:001:0100, всій земельній ділянці площею 0,1581га, а також відсутність зареєстрованого права власності на цю земельну ділянку за будь-якою особою, позбавляє позивача права на отримання цієї земельної ділянки у власність, на підставах визначених ЗК України, чим порушуються законні права та інтереси ОСОБА_1 .
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, так як вони не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Тобто, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
У відповідності до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
ОСОБА_1 вказував на те, що державна реєстрація земельної ділянки 5910136600:04:001:0100 порушує його права, на отримання у власність земельної ділянки, на якій розташовано належне йому домоволодіння.
Частинами 1, 4 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як слідує з приписів статті 79-1 ЗК України, метою надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок є формування земельної ділянки, яке полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, в тому числі, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Тобто, з вказаної норми слідує, що державна реєстрація земельної ділянки підлягає скасуванню у судовому порядку у випадку встановлення незаконності проведення реєстрації земельної ділянки та, виключно, з одночасним припиненням усіх речових прав щодо такої земельної ділянки.
Проте, судом першої інстанції не досліджувалося питання дотримання норм чинного земельного законодавства при проведенні державної реєстрації 29 липня 2015 року вказаної земельної ділянки.
Крім того, позивач у своєму позові та уточненні до позовної заяви, не наводить жодних обставин, які б вказували на незаконність державної реєстрації земельної ділянки 5910136600:04:001:0100, яка була сформована у встановленому законом порядку та проведена її державна реєстрація до набуття ним права на домоволодіння.
Сам по собі факт перетинання земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність із уже сформованою земельною ділянкою 5910136600:04:001:0100 не є підставою для ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки.
Також, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що на даний час вказана земельна ділянка у власності чи у користуванні не перебуває.
Так, за змістом ч. 3 ст. 78, ст. 80 ЗК України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За інформацією із Державного реєстру прав на нерухоме майно, право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 5910136600:04:001:0100, площею 0,1581 га зареєстроване за Сумською міською радою 31 жовтня 2015 року.
Проте, позивач, звертаючись до суду з позовом, не ставив питання про припинення речового права Сумської міської ради на спірну земельні ділянки, що виходячи з положень ч. 13 ст. 79-1 ЗК України, унеможливлює скасування в судовому порядку державної реєстрації земельних ділянок, на що також не звернув уваги суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги.
З приводу твердження позивача про порушення його права на отримання у власність земельної ділянки під належним йому домоволодінням, то колегія суддів звертає увагу на те, що цільовим призначенням земельної ділянки за кадастровим номером 5910136600:04:001:0100 є розміщення та експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту.
Відповідно до п. б) ч. 4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту.
Колегія суддів не може погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не є належним відповідачем у цьому спорі, адже відповідно до положень пунктів 4, 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 1051, ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та цим Порядком.
Таким чином, з огляду на те, що по справі не було зібрано доказів на підтвердження порушення прав позивача у зв'язку з проведеною державною реєстрацією земельної ділянки 5910136600:04:001:0100, колегія суддів колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області підлягає стягненню судовий збір, 1362грн 00 коп., сплачений за апеляційний перегляд рішення суду.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судовий збір у розмірі 1362 гривні 00 копійок за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 8 березня 2023 року.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: О. Ю. Кононенко
Ю. О. Філонова