Номер провадження: 33/813/161/23
Номер справи місцевого суду: 946/8563/22
Головуючий у першій інстанції Яковенко І. І.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
21.02.2023 м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Поворозко І.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областівід 19 грудня 2022 року, ухвалену під головуванням судді Яковенка І.І.,
встановив:
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областівід 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік зі стягненням судового збору в дохід держави в розмірі 496,20 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №227630 від 07 грудня 2022 року о 10:10 годині по пр. Незалежності біля буд. 342 в м. Ізмаїл Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Bora» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та просить суд постанову скасувати та провадження у справі закрити.
У скарзі посилається на те, що суд посилається на акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак, у вказаному акті відсутні відомості про наступне: не вказана дата, час і місце складання акту, не вказано відносно кого складався акт, відсутні відомості про ознайомлення з даним актом і отримання його копії особою, стосовно якої він складався. Вважає, що вказаний акт не може слугувати доказом огляду ОСОБА_1 на встановлення стану алкогольного сп'яніння і підтвердження даного стану, так як він не містить даних про те, що дійсно ОСОБА_1 був оглянутий працівниками поліції і в нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння «запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя». При перегляді відеозапису бесіди працівників поліції з ОСОБА_1 відсутні будь які дані, які б могли стверджувати те, що у ОСОБА_1 порушене мовлення, а також відбулася різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Після п'ятигодинного перебування в теплому салоні автомобіля, а потім різкий вихід на прохолодну вулицю, міг викликати зміну забарвлення шкіряного покрову обличчя, крім того, працівникам поліції невідомо взагалі яке постійне забарвлення шкіряного покрову обличчя у ОСОБА_1 . Неприємний запах (запах алкоголю) з порожнини рота у ОСОБА_1 викликаний вживанням медичних препаратів у зв'язку з його захворюванням. З відеозапису не вбачається такий спосіб спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який би міг виявити різкий запах алкоголю з порожнини роту ОСОБА_1 . З наданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису взагалі не вбачається, що автомобілем «Volkswagen Bora» державний номерний знак НОМЕР_2 керував ОСОБА_1 . Всі зафіксовані дії вже проходять біля спеціального автомобілю працівників поліції. Крім того, ОСОБА_1 судом не був викликаний для участі в судовому засіданні, участі в судовому засіданні не приймав, що позбавило його можливості пояснити суду обставини, які послужили безпідставною причиною складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, позбавило його можливості надати суду докази про стан його здоров'я, обов'язкове вживання медикаментів не сумісних з вживанням алкоголю.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Так, згідно з протоколом серії ААБ №227630 від 07.12.2022, ОСОБА_1 07.12.2022 о 10:10, по пр. Незалежності біля буд. 342 в м. Ізмаїл Одеської області керував автомобілем марки «Volkswagen Bora» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та почервоніння обличчя. Від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» та проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР. Водія відсторонено від права керування, шляхом передачі керування транспортного засобу водію ОСОБА_2 (а.с.1).
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №227630 від 07.12.2022 ОСОБА_1 власноручно підписав, що свідчить про його фактичну згоду із його змістом.
З переглянутого судом відеозапису вбачається послідовність подій, які відбувались 07.12.2022, а тому відеозаписи беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують відомості викладені в протоколі та доводять вину правопорушника.
Відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об'єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів, а тому даний доказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належним і допустимими.
Безпідставними є доводи про неналежне оформлення акту огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, оскільки він складений відповідно до додатку 2, Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 10 розділу II).
Матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до апеляційної скарги, ОСОБА_1 стверджує, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів або лікарем в медичному закладі, що також підтвердив в судовому засіданні апеляційного суду.
Склад адміністративного правопорушення полягає у відмові пройти огляд на стан сп'яніння, мотиви відмови від його проходження правового значення не мають, факт відмови пройти огляд встановлений, тому доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд розглянув справу за його відсутності не впливають на правильність прийнятого судового рішення, розгляд справи за відсутності особи не передбачений як підстава для скасування постанови суду, якщо відсутні сумніви у наявності складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, про розгляд справи 19.12.2022 у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області було ознайомлено ОСОБА_1 працівником поліції, про що свідчить його особистий підпис в протоколі ААБ №227630 від 07.12.2022.
Дотримання прав передбачених ст. 268 КУпАП забезпечено шляхом виклику ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції. Подавши апеляційну скаргу, він отримав можливість довести відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, але цього не зробив, будь-яких доказів, які б спростували висновки суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції не представив.
Разом із тим, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, є інвалідом другої групи, про що надані належним чином засвідчені копії документів, тому постанову слід скасувати в частині висновку про стягнення судового збору в розмірі 496,20 грн, оскільки відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 грудня 2022 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 496,20 грн на користь держави.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Є. С. Сєвєрова