Номер провадження: 33/813/181/23
Номер справи місцевого суду: 521/17085/22
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Толкаченко О. О.
03.02.2023 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Толкаченко О.О., за участю: секретаря судового засідання Маслова Р.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Дерев'янка М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року, -
зазначеною постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який тимчасово не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції
Постановою суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 19 жовтня 2022 року о 03 годині 05 хвилин в м. Одесі по вул. Михайла Грушевського, 39, керував автомобілем Volkswagen Golf державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Alcotest 7510», результат огляду виявився позитивним та склав 1,75 ‰ проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, захисник Дерев'янко М.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що його підзахисний не був присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи. Про існування оскарженої постанови дізнався випадково, її копію не отримував взагалі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз'ясненні його права, а також працівники поліції не надали йому можливість викласти свої пояснення чи зауваження щодо проведеної процедури огляду на стан сп'яніння.
Крім того в протоколі не зазначені ознаки сп'яніння, які були виявлені у ОСОБА_1 та не вказано за допомогою якого саме приладу проводився огляд.
На відеозаписі, який міститься в матеріалах справи зафіксовано, як ОСОБА_1 наполягав на проходженні медичного огляду в закладі охорони здоров'я, на шо йому було безпідставно відмовлено.
Крім того захисник зазначив, що ОСОБА_1 тричі прибував до суду для участі в розгляді справи стосовно нього, проте судові засідання не відбувались через відключення світла.
19 грудня 2022 року він також прибув до суду та очікував біля зали судових засідань, проте до участі в судовому засіданні він запрошений так і не був.
Позиції учасників апеляційного розгляду
В судовому засіданні апеляційного суду 03 березня 2023 були заслухані пояснення ОСОБА_1 та його захисника Дерев'янка М.О., які підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Крім того у вказаному судовому засіданні були дослідженні всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
Дослідити відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення не виявилось за можливе, оскільки зал, в якому відбувалось судове засідання не оснащений необхідним технічним обладнанням.
За таких обставин захисник Дерев'янко М.О. заявив клопотання, в якому просив завершити дослідження доказів та прийняти рішення за результатами апеляційного розгляду справи без його участі та без участі ОСОБА_1 . Особливу увагу захисник просив приділити дослідженню відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського, на якому, як вказував захисник, зафіксовані неодноразові вимоги ОСОБА_1 адресовані поліцейським проходити огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Згідно з ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду...., а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об'єктивного з'ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги захисника Дерев'янка М.О., апеляційним судом були повторно досліджені докази, які містяться в матеріалах справи.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №098312, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9а) Правил дорожнього руху України, а саме тими обставинами, що останній, 19 жовтня 2022 року о 03 годині 05 хвилин в м. Одесі по вул. Михайла Грушевського, 39, керував автомобілем Volkswagen Golf державний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою приладу «Alcotest 7510», результат огляду виявився позитивним та склав 1,75 ‰ проміле (а.с.2).
Вказаний протокол був власноруч підписаний ОСОБА_1 . При цьому, будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у фабулі протоколу ОСОБА_1 не навів, чим фактично погодився з тим, що він вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП при обставинах, викладених у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що в цілому вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а тому визнає його допустимим доказом.
Крім того, винуватість ОСОБА_2 підтверджується актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 був позитивний та складав 1,75 ‰ (а.с.4).
Відповідно до роздруківки алкотестеру «Drager» доданої до протоколу про адміністративне правопорушення огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу «Drager» Alcotest 7510» прилад №ARCD 0428, результат якого виявився позитивним та склав 1,75 ‰ (а.с.3).
Під час апеляційного розгляду захисник Деревянко М.О. зазначав, що його підзахисний заявляв поліцейським про те, що бажає пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що поліцейські йому безпідставно відмовили.
З метою перевірки вказаних доводів та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудного реєстратора інспектора патрульної поліції, який приймав участь в оформленні розглядаємого правопорушення.
На 26 хвилині відеозапису дійсно зафіксовано, як ОСОБА_1 не заперечував проїхати до медичного закладу для проходження огляду. Після цього ОСОБА_3 спитав у поліцейського, як правильно зробити (пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або в медичному закладі) і врешті решт він погодився на проходження огляду за допомогою алкотестеру «Drager» на місці.
На 29 хвилині 55 секунді відеозапису, після того, як ОСОБА_1 почав продувати алкотестер «Drager», він ще раз звернувся до поліцейських і сказав: - «Поехали на скорую».
Після цього він продовжив продувати «Drager» і результат огляду виявився позитивним та склав 1,75 ‰ проміле.
Слід зазначити, що згідно п.п.6,7 розділу І інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Чинне законодавство містить вичерпний перелік підстав для проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я, якими за ч.3 ст. 266 КУпАП є:
- незгода водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції (далі за тестом - огляд), поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів;
- незгода водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці з використанням спеціальних технічних засобів.
Тобто проведенню огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я має передувати проведення такого огляду на місці зупинки транспортного засобу.
В даному випадку, за згодою ОСОБА_1 його огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатору «Drager».
В ході оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та не оскаржував результату тесту, який виявився позитивним і склав 1,75 ‰ проміле.
За таких обставин у поліцейських були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу.
Більш того на дослідженому відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомив поліцейських про те, що вживав алкогольні напої цього дня.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 19 жовтня 2022 року та інкримінуються ОСОБА_1 .
Вищевказані докази у своїй сукупності, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника Дерев'янка М.О. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова судді районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.
Відповідно до п.1) ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника Дерев'янка М.О. - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м.Одеси від 19 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.О. Толкаченко