Справа № 944/5818/22 Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б.
Провадження № 33/811/183/23 Доповідач: Партика І. В.
03 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Панчука Юрія Григоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 ,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536,80 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 , 07 листопада 2022 року, о 02 год. 14 хв., на 40 км автодороги «Львів-Краковець», керував транспортним засобом марки «AUDI Q5» номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів і тремтіння пальців руки. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, у присутності двох свідків.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Його було повідомлено, що розгляд справи відбудеться 23 січня 2023 року, о 10 год. 45 хв., в Яворівському районному суді Львівської області, після прибуття до суду, у зазначену, в судовій повістці, дату, він дізнався, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2023 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП. Зазначає, що на 11 січня 2023 року повістку він не отримував, належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Наголошує, що дані, які внесені в протокол про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Працівники поліції не пропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
3 березня 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшло додаткове письмове пояснення, в якому він зазначав, що 6 листопада 2022 року в нього з працівниками поліції виник конфлікт на заправці ОККО, в м. Новояворівськ ( через перебування його з друзями на вулиці в період комендантської години), проте він зазначає, що в нього була перепустка ВІ №005958, видана Львівською військовою адміністрацією, для перебування на вулиці в період комендантської години. Коли вони покинули АЗС, працівники поліції безпідставно зупинили його автомобіль, внаслідок чого він розгубився та не скористався правовою допомогою.
Окрім того зазначає в свої письмових поясненнях, що він не здійснював функції водія 7 листопада 2022 року.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснив, що не керував транспортним засобом 7 листопада 2022 року, за кермом перебував його друг, окрім того повідомив, що має перепустку, видану Львівською обласною військовою адміністрацією, відповідно до якої може перебувати на вулиці в умовах комендантського часу, проте повідомив, що у ГО «Спорт без кордону», яка зазначена в перепустці №005958, як офіційне місце роботи, він не працює, та жодного відношення до такої організації не має.
Апеляційний суду вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 363876 від 7 листопада 2022 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальці рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, відмовився у присутності двох свідків;
- рапортом Л.Канафоцького (а.с. 4), відповідно до якого водія ОСОБА_1 було зупинено в період дії комендантської години, під час опитування у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, який був досліджений в судовому засіданні, на якому зафіксовано зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , під час опитування у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, роз'яснено його права та обов'язки, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого водій ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку, окрім того з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , перебував за кермом автомобіля «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_1 та виконував функції водія, не повідомляв працівників поліції про перепустку для перебування на вулиці в період комендантської години.
Аргументи сторони захисту, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів судової справи, з якого вбачається, що особа, яку притягують до адміністративної відповідальності виконував функції водія, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Що стосується доводів сторони захисту, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, то такі не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки спростовуються даними відеозапису, зазначеними вище за текстом.
Твердження апелянта, що в нього виник конфлікт із працівниками поліції на заправці ОККО, в місті Новояворівськ, внаслідок чого його було безпідставно зупинено, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки такі спростовуються відеозаписом, із нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що працівник поліції зазначав, що просив, на заправці ОККО, водія ОСОБА_1 не сідати за кермо автомобіля у нетверезому стані.
Що стосується аргументів сторони захисту, що ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи, внаслідок чого було порушено його право на захист, то таке порушення хоча і має місце, проте було усунено шляхом подачі апеляційної скарги та участі ОСОБА_1 та його захисника в судовому засіданні апеляційного суду, де вони мали можливість ознайомитися з матеріалами справи, подати свої клопотання та додаткові пояснення.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положення ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову Яворівського районного суду Львівської області від 11 січня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.