Справа № 127/7302/21
Провадження №11-кп/801/275/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 березня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участі: прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Скворцове Сімферопольського району АР Крим, без зареєстрованого місця проживання, до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , із базовою середньою освітою, непрацюючий, неодружений, громадянин України, раніше неодноразово судимий:
19 січня 1981 року Літинським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 141, ст. 42, ст. 25-1 КК України (в редакції 1960 року) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; 22 березня 1983 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 196, ч. 2 ст. 140, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 14 КК України призначено додаткову міру - лікування від алкоголізму; 9 квітня 1986 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ч. 1 ст. 196-1 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; 11 червня 1987 року Вінницьким обласним судом за ч. 2 ст. 143, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 142, ч. 4 ст. 117, пункт «ж» ст. 93, ст. 42, ч. 2 ст. 26 КК України (в редакції 1960 року) до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією усього майна; 26 червня 2003 року Замостянським районним судом м. Вінниці за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, з урахуванням положень ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці; 4 вересня 2007 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна; 9 липня 2012 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 307 КК України, з урахуванням положень ст. 71 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна; 30 січня 2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ст. 395 КК України, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці з конфіскацією майна; 5 грудня 2016 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням положень ст. 70 КК України, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 9 місяців, 16 березня 2017 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України, з урахуванням ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 01.06.2017 року, до остаточного покарання, з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців,
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України з призначенням покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;
за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано ОСОБА_7 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 05.03.2021 до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 у виді тримання під вартою залишено без змін та продовжено строк запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Стягнуто з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 343 (триста сорок три) грн. 22 коп. та вирішено долю речових доказів,
За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 1 лютого 2021 року приблизно о 21 год. 42 хв., перебуваючи у приміщенні магазину Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" по вул. Замостянській, 34А в м. Вінниці, помітив на одній із торгівельних полиць алкогольні напої, а саме, пляшки з ігристим виноградним вином марки «Mondoro» асортиментного ряду «Asti». У цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи вказаний злочинний умисел, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 , переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв 2 пляшки ігристого виноградного вина марки «Mondoro» асортиментного ряду «Asti» об'ємом 0,75 л кожна, міцністю 7,5%, вартість яких, згідно висновку експерта №1149/1150/21-21 від 22.02.2021 року, становила 723 грн. 50 коп., та сховав їх під куртку, в яку був одягнений, після чого з викраденим майном пройшов повз касові зони, не розрахувавшись за товар, та вийшов з магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" майнову шкоду в розмірі 723 грн. 50 коп.
Крім того, ОСОБА_7 9 лютого 2021 року приблизно о 17 год. 45 хв., перебуваючи у приміщенні магазину ТОВ « АТБ-Маркет» по вул. Замостянській, 34 А в м. Вінниці, помітив на одній із торгівельних полиць алкогольні напої, а саме, пляшки коньяку «Askaneli». У цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи вказаний злочинний умисел, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв 2 пляшки коньяку «Askaneli» об'ємом 0,5 л кожна, вартість яких згідно висновку експерта №1149/1150/21-21 від 22.02.2021 року становила 451 грн. 20 коп., та сховав їх у рукави куртки, після чого разом з викраденим майном намагався покинути приміщення магазину, однак, не зміг цього зробити, так як на виході з приміщення був зупинений працівником магазину. Тобто, ОСОБА_7 виконав усі дії, які вважав необхідними для довденення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки він був зупинений працівником магазину після проходження касових зон.
До початку апеляційного розгляду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 від своєї апеляційної скарги відмовилась.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати вирок та призначити йому більш м'яке покарання, а саме 3 роки позбавлення волі. Зазначає про те, що він частково визнав свою вину, просить вибачення та обіцяє не красти, а також звертає увагу на те, що він часто хворіє.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч.1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судом першої інстанції ОСОБА_7 призначено занадто суворе покарання та при цьому не враховано, що він є особою похилого віку, має психічні розлади, вчинив злочин за складних життєвих обставин з метою вирішення власних соціально-побутових проблем, оскільки голодував та не мав житла, вину у вчинених злочинах визнав, сума завданого ним збитку є незначною, частина вкраденого була повернута потерпілому під час затримання.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційні скарги, при цьому обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що вину у скоєному визнає повністю, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно та закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчиненому повторно, обґрунтований та базується на досліджених у судовому засіданні доказах, кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України є вірною та учасниками судового розгляду не оспорюється.
У зв'язку із цим вирок у цій частині колегією суддів відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України не перевіряється.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд, на переконання колегії суддів, дотримався вимог ст. 50,65 КК України.
Зокрема, при його призначенні суд вірно врахував характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 65 від 11.07.2022 року у ОСОБА_7 виявлені психічні розлади у вигляді змішаного розладу особистості (F61) та розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності (F10.2), в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_7 на хронічне психічне захворювання не страждав, перебував поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, в теперішній час він може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, характер кримінального правопорушення (таємне викрадення чужого майна) виключає можливість формування будь-яких юридично значимих емоційних станів на період діяння, застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 не потребує, обставину, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів та відсутність обставин, які його пом'якшують.
За таких обставин, вважати призначене ОСОБА_7 покарання надто суворим підстав немає з огляду на роз'яснення, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до яких
судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого
законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини, зокрема, за наявності рецидиву злочину.
Керуючись ст.ст. 403, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 закрити.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 29 грудня 2022 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4