Справа № 140/1902/18
Провадження № 22-ц/801/138/2023
Категорія: 53
Головуючий у суді 1-ї інстанції Науменко С. М.
Доповідач:Денишенко Т. О.
08 березня 2023 рокуСправа № 140/1902/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача Денишенко Т. О.,
суддів Голоти Л. О., Рибчинського В. П.,
розглянувши за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спроще-ного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, у приміщенні апе-ляційного суду цивільну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська
страхова група» до ОСОБА_1 про відшкоду-
вання шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2022 року, ухвалене у приміщенні суду у м. Немирові Вінницької області за головування судді Науменка С. М., повний текст якого складений 16 вересня 2022 року,
31 липня 2018 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Укра-їнська страхова група» ( далі - ПрАТ «СК «Українська страхова група» ) звернулося у Немирівський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням заяви від 12 травня 2020 року про зменшення позовних вимог, ПрАТ «СК «Українська страхова група» просило стягнути з ОСОБА_1 заподіяну шкоду у порядку регресу у сумі 149834,00 гривень. Позовні вимоги умотивовані нас-тупними обставинами. 20 січня 2015 року між ПрАТ «СК «Українська страхова гру-па» та Товариством з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) «Бартнік» був укла-дений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2301-15-00010, предметом якого є страхування транспортного засобу «МАН» державний номерний знак НОМЕР_1 . 07 грудня 2015 року сталася дорожньо-транспортна при-года за участі застрахованого транспортного засобу «МАН», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Згідно з постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 12 січня 2016 року вищевказана ДТП відбулася внаслідок порушення відповідачем Пра-вил дорожнього руху, він був притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та підданий стягненню у виді штрафу у сумі 340,00 гривень у до-хід держави. До ПрАТ «СК «Українська страхова група» звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, надав при цьому усі необхідні документи. Позивачем був складений страховий акт та розра-хунок до нього на підставі звіту від 22 грудня 2015 року № 2312. Ураховуючи вище-вказані документи, ПрАТ «СК «Українська страхова група» здійснило виплату стра-хового відшкодування у розмірі 242202,60 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 26 січня 2016 року № 1212. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 за полісом обов'язкового страхування цивільно-право-вої відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5782366 була за-страхована у СК «Оранта». Згідно із вказаним полісом, на виконання рішення Госпо-дарського суду м. Києва у справі № 910/8430/16, СК «Оранта» на рахунок позивача сплатила 49490,00 гривень. Відповідно до звіту від 22 грудня 2015 року № 2312 рин-кова вартість вантажного автомобіля «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 449324,00 гривні. На підстав інтернет - аукціону AUTO online ( зобов'язую-ча пропозиція ) вартість зазначеного транспортного засобу після ДТП склала 250000,00 гривень. Зважаючи, що автомобіль «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП вважається фізично знищеним, посилаючись на положен-ня статей 1191, 1194 ЦК України, позивач просив суд стягнути на свою користь з ОСОБА_3 149834,00 гривні у відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок до-рожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2022 року позов задоволений, у порядку регресу стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» заподіяну шкоду у сумі 149834,00 гривень, а також 2890,69 гривень судового збору.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржує його в апеляційному порядку, просить рішення суду першої інстанції скасу-вати, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним, ухваленим з порушенням норм ма-теріального та процесуального права. Не заперечуючи встановлених судом обставин, скаржник посилається на помилкове застосування положень статті 993 ЦК України, а також на відсутність доказів, які мають істотне значення, ненадання їм правової оцін-ки. Так ОСОБА_1 зазначає, що звіт про оцінку вантажного автомобіля марки «MAN» від 22 грудня 2015 року № 2312 не відповідає вимогам Методики товарознав-чої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, він не пронумерований, не прошитий експертом, у ньому відсутні свідоцтво та сертифікати суб'єкта оціночної діяльності, відсутні додатки до звіту. У звіті зазначено, що він складений 22 грудня 2015 року, а додатки до нього датовані 24 грудня 2015 року. На задньому аркуші звіту міститься посилання на рахунок-фактуру від 12 грудня 2015 року, тобто, він виписа-ний раніше дати проведення оцінки, що може свідчити про його необ'єктивність. По-зивачем також не надані документи, зазначені у пункті тринадцятому страхового акту від 25 січня 2016 року № ЗСКА-4883, Правила страхування, а копія заяви про настан-ня страхового випадку не містить підпису та печатки страхувальника. Скаржник вва-жає, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» приховано від суду проведення звіту про оцінку компанією, яка є співзасновником позивача, а отже звіт є недійсним та не може бути доказом. Надаючи оцінку вказаному звіту, ОСОБА_1 зауважує, що до розміру страхової виплати неправомірно включений ПДВ. Разом із тим, циту-ючи положення статті 1194 ЦК України, скаржник зазначає, що відшкодуванню по-терпілому підлягає різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. З огляду на визначені у звіті вартість залишків транспортного засобу після страхового випадку у розмірі 250000,00 гривень, вартість матеріального збитку у сумі 317000,00 гривень, ураховуючи суму страхового відшкодування у 242202,60 гривні та сплату СК «Оранта» на користь позивача страхової виплати у 49490,00 гривень, ОСОБА_1 вважає, що фактичний розмір шкоди, за його розрахунком, становить 25307,40 гривень, а до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майно-вого страхування, відповідно до статті 993 ЦК України переходить право вимоги, яке страхувальник має до нього у розмірі 74794,40 гривні.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року на задоволення заявленого клопотання скаржнику поновлений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2022 року.
Наданим цивільним процесуальним законом та забезпеченим ухвалою апеляцій-ного суду від 09 січня 2023 року правом подання відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Українська страхова група» не скористалося, відзив позивача на скаргу суду не надходив.
Колегія суддів апеляційного суду, переглянувши у відповідності до частини пер-шої статті 369 ЦПК України дану цивільну справу за наявними у ній матеріалами та доказами, ретельно проаналізувавши у сукупності наявні у ній позиції та доводи сто-рін, перевіривши законність, обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у межах викладених мотивів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Згідно з нормами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм проце-суального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і запере-чень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Оскаржуване ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції повною мірою відповідає вказаним вимогам.
Судом встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 07 грудня 2015 року сталася ДТП за участі транспортного засобу марки «МАН», державний номер-ний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу марки «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Постановою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 12 січня 2016 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відпові-дальності, на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід дер-жави. Даною постановою суду встановлено, що вищевказана ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху.
Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «Шевроле», дер-жавний номерний знак НОМЕР_2 , згідно з полісом № АІ / 5782366 застраховані у СК «Оранта».
Між сторонами договору ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Барт-нік» виникли зобов'язання у зв'язку з настанням ДТП за участі застрахованого згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів від 20 січня 2015 року № 28-2301-15-00010, автомобіля марки «МAH», державний номерний знак НОМЕР_3 . ПрАТ «СК «Українська страхова група» на підставі страхового акту від 25 січня 2016 року № ЗСКА-4883 здійснив виплату страхового відшкодування, сума якого розрахована на підставі Звіту від 22 грудня 2015 року № 2312.
Відповідно до рішення Господарського суду м. Києва від 06 червня 2016 року у справі № 910/8430/16 з ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ПрАТ «СК «Українська страхова група» стягнуто 49490,00 гривень у відшко-дування майнової шкоди у порядку регресу.
Задовольняючи позовні вимоги ПрАТ «СК «Українська страхова група», керу-ючись нормами статей 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, а також нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд першої інстанції дійшов висновку, що автомобіль марки «МАН», державний номерний знак НОМЕР_1 , є фізично знище-ним, тому його власнику повинна бути відшкодована різниця між вартістю транспорт-ного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Так, згідно звіту від 22 грудня 2015 року № 2312 ринкова вартість вантаж-ного автомобіля марки «МАН», державний номерний знак НОМЕР_1 , становить 449324,00 гривні, а на підставі Інтернет - аукціону AUTO online ( зобов'язуюча пропо-зиція ) залишкова вартість пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу «МАН» складає 250000,00 гривень. Відтак сума, яка має бути стягнута з відповідача, з урахуванням виплати за рішенням господарського суду, становить 149834,00 гривні.
З висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 08 вересня 2022 року, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується, ос-кільки вони є правильними, зробленими з урахуванням усіх фактичних обставин справи; суд не помилився у застосуванні до спірних правовідносин норм матеріал-ьного права, які їх регулюють, не порушив вимог процесуального законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транс-портним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утри-мання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з нормами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшко-дуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошко-дженої речі. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'-язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до норм статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивіль-ну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкоду-вання ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потер-пілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'яз-ку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з від-новлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у встановленому законодавством порядку.
У пункті п'ятнадцятому постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз'яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визна-чається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортно-го засобу, регламентований статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України ( аналогія закону ) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підви-щеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необ-ґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного за-собу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо пе-редбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, вит-рати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовуєть-ся різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП ( постанова Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 363/22222/16-ц ).
Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшко-дуванню у зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу та вартість його ремонту, і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими осо-бами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як убачається із матеріалів цієї цивільної справи, з метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП вантажного автомобіля «МАН», державний номерний знак НОМЕР_1 , без урахування величини втрати товарної вар-тості, з урахуванням розцінок спеціалізованого СТО, на замовлення ПрАТ «СК «Українська страхова група» складений звіт про оцінку вказаного автомобіля від 22 грудня 2015 року № 2312, за яким вартість відновлювального ремонту цього автомо-біля становить 361310,60 гривень.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 посилається на неналежність як доказу зазначеного вище звіту, вказує на недоліки у його оформлен-ні. Однак, такі доводи скарги на увагу не заслуговують, адже копія звіту подана пози-вачем у повній відповідності до вимог статті 83, 95 ЦПК України.
Водночас із наданого позивачем розрахунку суми страхового відшкодування від 25 січня 2016 року, на підставі якого був затверджений страховий акт від 25 січня 2016 року № ЗСКА-4883 про здійснення ПрАТ «СК «Українська страхова група» страхового відшкодування, відомо, що транспортний засіб «МАН», державний номер-ний знак НОМЕР_1 , є конструктивно знищеним ( пункт двадцять шостий розрахун-ку ). Пунктом сімнадцятим цього розрахунку визначено, що дійсна вартість застрахо-ваного транспортного засобу на момент настання страхового випадку становила 449324,00 гривні, а відповідно до пункту двадцять сьомого розрахунку вартість за-лишків транспортного засобу після страхового випадку становила 250000,00 гривень.
Ураховуючи наявність у справі відомостей про конструктивне знищення застра-хованого транспортного засобу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інс-танції правильно визначився із розміром відшкодування, який підлягає стягненню на користь позивача у цій справі з урахуванням положень статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У такому випадку розмір страхового відшкодування, що під-лягає стягненню із завдавача шкоди на користь страховика потерпілої особи, урахову-ючи також стягнення у порядку регресу зі страховика відповідача за рішенням госпо-дарського суду коштів у сумі 49490,00 гривень, правильно визначений та розрахова-ний у сумі 149834,00 гривень. Натомість, скаржник в апеляційній скарзі помилково ототожнює розмір завданого ним унаслідок ДТП майнового збитку транспортному за-собу марки «МАН» із розміром страхового відшкодування, не беручи до уваги таку суттєву обставину, що у даному випадку таке відшкодування визначається з ураху-ванням того, чи є пошкоджений автомобіль конструктивно знищеним.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем суду ряду доказів, пере-лік яких визначений у пункті тринадцятому страхового акта від 25 січня 2016 року, є неспроможними, адже такі докази наявні у матеріалах справи та надані позивачем на виконання вимог ухвали Немирівського районного суду Вінницької області від 04 березня 2020 року, якою задоволено клопотання представника відповідача про витре-бування доказів.
Інші доводи, мотиви апеляційної скарги не заслуговують на увагу, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не змінюють їх, вони лише свідчать про незгоду з ними внаслідок задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Українська страхова група». На підставі встановлених фактичних обставин справи та правовід-носин, які склалися та мають місце між сторонами у спорі, керуючись нормами мате-ріального права, які регулюють ці правовідносини, колегія суддів апеляційного суду дійшла переконливого висновку про належну обґрунтованість і законність оскаржува-ного рішення суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог, через що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним судом, який переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 375 ЦПК України установлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та про-цесуального права.
Керуючись нормами статей 367-369, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеля-ційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про від-шкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, є оста-точною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунк-том другої частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Т. О. Денишенко
Судді Л. О. Голота
В. П. Рибчинський