Справа № 757/63154/21-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/965/2023
01 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,
при секретарі Савіцькій Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», про стягнення коштів та штрафних санкцій,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року, ухваленого під головуванням судді Волкової С.Я.,-
встановив:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив: стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» 688,92 дол. США - залишок коштів з рахунку № НОМЕР_1 ; 6 002,39 дол. США - залишок коштів з рахунку № НОМЕР_2 ; 68,82 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання заяви про переказ/видачу коштів з рахунку № НОМЕР_1 ; 600,23 дол. США - пеня за несвоєчасне виконання заяви про переказ/видачу коштів з рахунку № НОМЕР_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та має в банку карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
27 лютого 2019 року позивач подав заяву про розірвання договорів та прохання видати належні йому кошти через касу банку. Утім вимоги заяви не виконані банком.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» проти апеляційної скарги заперечив.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутня заява позивача до банку про переказ коштів.
Проте повністю погодитись з висновками суду не можна.
Встановлено, що 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав до АТ КБ «ПриватБанк» заяву, в якій зазначив, що він розриває договір № SAMDN80000738120907 від 30 вересня 2013 року, № SAMDN80000733147467 від 18 лютого 2013 року та № SAMDNWFD00700552237 від 10 січня 2014 року та вимагає видати належні кошти (депозитні вклади) та нараховані по ним відсотки.
У заяві ОСОБА_1 просить: надати належним чином посвідчені виписки про рух коштів по рахунку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 та по усім іншим рахункам відкритим на його ім'я в ПАТ КБ «ПриватБанк»; повідомити про обсяг нарахованих відсотків за зазначеними договорами станом на день формування виписок.
У заяві ОСОБА_1 також зазначає, що станом на 15 квітня 2014 року на рахунку № НОМЕР_1 обліковувалося 688,92 дол. США, станом на 22 квітня 2014 року на рахунку № НОМЕР_2 обліковувалося 6 002,39 дол. США. У зв'язку із чим ОСОБА_1 розриває договори, на підставі яких були відкриті зазначені рахунки та просить видати належні йому кошти через касу банку.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що навесні 2014 року належні йому кошти у розмірі 6 691,31 дол. США (688,92 дол. США залишок коштів на рахунку № НОМЕР_1 та 6 002,39 дол. США залишок коштів на рахунку № НОМЕР_2 ) були безпідставно заблоковані. 27 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав АТ КБ «ПриватБанк» заяву про розірвання договорів та прохання видати належні кошти. Утім вимоги заяви банком не виконані.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно п. 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 банки відкривають своїм клієнтам поточні рахунки за договором банківського рахунка, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Цим же пунктом Інструкції встановлено, що до поточних рахунків також належать карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог цієї Інструкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути залишок коштів з рахунків № НОМЕР_1 та № НОМЕР_6 та пеню.
Утім, позивачем не вказано на підставі яких договорів були відкриті рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_6 .
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності укладених між сторонами договорів банківських рахунків та наявності на відповідних рахунках грошових коштів.
Так, на підтвердження позовних вимог, ОСОБА_1 не надано: укладених договорів банківського вкладу; квитанцій про внесення на рахунки грошових коштів; виписки по рахунку.
Додані до позовної заяви скрін-шоти з системи «Приват24» не є належними та допустимими доказами підтвердження наявності договірних відносин з банком та наявності відповідної суми грошових коштів на рахунках.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог.
Проте висновок суду першої інстанції про відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 про розірвання договорів та переказ коштів, є помилковим, оскільки така заява міститься в матеріалах справи ( а.с. 6 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням наведеного, рішення суду від 27 жовтня 2022 року підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини судового рішення висновок суду про відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2019 року про видачу коштів.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2022 року змінити, виключивши з мотивувальної частини судового рішення висновок суду про відсутність в матеріалах справи заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2019 року про видачу коштів.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 06 березня 2023 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.В. Кулікова
С.Г. Музичко