21 лютого 2023 року місто Київ.
Справа 757/22082/21-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1061/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий Желепа О.В.
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
секретар судового засідання Ковальова В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року (ухвалене у складі судді Ільєвої Т. Г., дата складання повного судового рішення 28 липня 2022 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС БАНК» («АЛЬФА-БАНК»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Альфа-Банк», в якому просив скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича від 04.03.2021 р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56929274 на підставі дубліката договору іпотеки №6795 від 22.12.2006 року, на нежилі приміщення з №1 по №7 (групи приміщень № 19) (в літ. А), загальною площею 56.4 м.кв, розташовані в підвалі будинку АДРЕСА_1 за АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») .
Мотивуючі позовні вимоги вказував, що в діях державного реєстратора - приватного нотаріуса містяться порушення вимог договору іпотеки та норм чинного законодавства щодо процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що і послугувало підставою для звернення до суду.
В позові міститься посилання на не виконання вимог ст. 35 Закону України "Про іпотеку", а також на те, що не було знято обтяження з іпотечного майна, що на думку позивача перешкоджало здійсненню перереєстрації права власності за відповідачем.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року відмовлено у задоволені позову.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 19 грудня 2022 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що оскаржуване рішення ухвалено з неповним з'ясуванням обставин справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та неправильним застосування норм матеріального права.
Звертає увагу на те, що що будь-яких документів, які могли б підтвердити право саме АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») , як кредитора та іпотеко-держателязвертати стягнення на предмет іпотеки в порядку ст.37 ЗУ «Про іпотеку», а ні матеріали судової справи, а ні пояснення третьої особи, не містять, як і доказів на підтвердження обставин щодо переходу права вимоги від АТ «УКРСИББАНК» до АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») .
Вказує, що відсутність в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про документи, на підставі яких АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») набуло право вимоги до Позивача, свідчить про неподання таких документів державному реєстратору.
Вважає, що за відсутності доказів переходу права вимоги від АТ «УКРСИББАНК» до АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») за кредитним договором та договором іпотеки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк 3.3. мав відмовити у проведенні державної реєстрації права власності за АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») на підставі договору іпотеки, укладеного з АТ «УКРСИББАНК», через невідповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства та невідповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача ОСОБА_4 , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог , що заявлялися в суді першої інстанції, та доводів скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч.3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»).
У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»).
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Судовим розглядом встановлено, що 22.12.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та громадянином Ірану ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №6795 від 22.12.2006, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І.
Предметом договору є нежилі приміщення з №1 по №7 (групи приміщень №19) (в літ. А), загальною площею 56,4 м.кв., розташовані в підвалі будинку АДРЕСА_1 , які забезпечували в повному обсязі виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором № 11104552000 від 22.12.2006 р.
Вказаним договором одночасно передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами, а також звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання іпотекодавцем вимоги дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором.
Вказаний договір містить застереження про задоволення вимог Іпотеко-держателя.
Відповідно до п.5.4 Договору Іпотеки у разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотеко-держателя як способу задоволення вимог даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.
Для перереєстрації права власності на нежитлові приміщення №1 по №7 (групи приміщень №19), в літері А, загальною площею 56,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Русанюку З.З. були надані документи, в тому числі:
- договір іпотеки №6795 від 22.12.2006, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Марченко О.І.;
- довідку іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням б/н від 02.03.2021, видану АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») ;
- ЗВІТ №ВА 201210-001 з незалежної оцінки вартості нежитлових приміщень з N01 по N07 (групи приміщень N019), в літері А, загальною площею 56,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , виданий Суб'єкт оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС АССІСТ»;
- заяву (вимогу) АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») про усунення порушення основного зобов'язання від 30.07.2020, видана на ім'я іпотекодавця ОСОБА_1 із підтвердженням про надсилання та повернення;
- повторну заяву (вимогу) «Альфа-Банк» про усунення порушення основного зобов'язання від 23.09.2020, видана на ім'я іпотекодавця ОСОБА_1 із підтвердженням про надсилання та повернення за закінченням терміну зберігання.
Тобто, відповідачем 03.08.2020 року на адресу позивача зазначену у Іпотечному договорі, направлялось Повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання від 30.07.2020 року № 08-20, в якому поряд з вимогою про усунення порушень Кредитного договору зазначено, що у випадку невиконання вказаної вимоги Банк застосує своє право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки - нежилих приміщень з № 1 по № 7.
Також, відповідачем-1 26.09.2020 року на адресу позивача зазначену у Іпотечному договорі, направлялись повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання від 23.09.2020 № 7257, в якому поряд з вимогою про усунення порушень Кредитного договору зазначено, що у випадку невиконання вказаної вимоги Банк застосує своє право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки - нежилих приміщень з № 1 по № 7.
Отже, судовим розглядом встановлено, що при зверненні до нотаріуса з відповідною заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») підтвердив своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, дотримався 30-денного терміну, передбаченого статтею 35 Закону України «Про іпотеку», та подав всі необхідні та передбачені законом, а також іпотечним договором письмові документи для державної реєстрації прав, в тому числі і документи, які підтверджують, що АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») повідомив позивача про намір позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено договором.
Також судом встановлено, що оскільки заборона відчуження іпотечного майна була зареєстрована лише в інтересах особи, яка зверталась з заявою про реєстрацію переходу права власності на іпотечне майно, відсутні підстави вважати, що державним реєстратором було порушено ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Дослідивши наявні в справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог відповідають таким обставинам та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги зводяться до відсутності документів, які б могли підтвердити право саме АТ «СЕНС БАНК» (АТ «АЛЬФА-БАНК») звертати стягнення на предмет іпотеки.
Колегія суддів такі доводи позивача відхиляє , так як відповідно до ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зі змісту поданої позовної заяви не встановлено, що позивач посилався на відсутність доказів переходу права вимоги. Матеріали справи не містять доказів що позивач збільшував свої позовні вимоги до ухвалення рішення районним судом.
Крім того, на спростування доводів позивача, які були зазначені ним лише в апеляційній скарзі, суду були надані докази на підтвердження переходу права вимоги до позивача за договором іпотеки, на підставі якого відбулося звернення стягнення від ПАТ "Укрсиббанк" до ПАТ "Дельта Банк", а саме: договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року, також договір відступлення прав вимоги між ПАТ "Дельта Банк" та АТ "Альфа -Банк" , яке на даний час змінило назву на ТОВ "Сенс Банк'від 09.12.2019 року, та додаток № 1 до цього договору.
Апеляційна скарга не містить інших доводів, які б спростовували висновки суду про те, що під час переходу права власності до іпотеко-держателя, ним не були порушені вимоги Закону України "Про іпотеку", а також державним реєстратором не був порушений порядок здійснення перереєстрації переходу права власності в позасудовий спосіб.
Положеннями ч. 4 та ч. 5 ст. 367 ЦПК України передбачені умови, за яких суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів та вимог апеляційної скарги. Зокрема, таке право надано апеляційному суду у випадку, якщо під час розгляду справи будуть встановлені порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Таке ж право є у апеляційного суду й у випадку, якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, передбачені ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Зокрема такими підставами є випадки, коли:
1) справу розглянуто неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими;
3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, передбачені законом порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, в даному випадку відсутні. Не було допущено судом першої інстанції й неправильного застосування норм матеріального права, оскільки в основу оскаржуваного рішення були покладені правові норми, що регулюють такого роду правовідносини.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України,суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 березня 2023 року.
Судді: О.В. Желепа
В.А. Кравець
О.Ф. Мазурик
21 лютого 2023 року місто Київ.
Справа 757/22082/21-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/1061/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий Желепа О.В.
суддів Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
секретар судового засідання Ковальова В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року (ухвалене у складі судді Ільєвої Т. Г., дата складання повного судового рішення 28 липня 2022 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНС БАНК» («АЛЬФА-БАНК»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка Золтана Золтановича про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
Відповідно до вимог ч.6 ст.259, ч. 6 ст.268, ст. 367 ЦПК України, суд проголошує вступну і резолютивну частини постанови,-
суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді: О.В. Желепа
В.А. Кравець
О.Ф. Мазурик