07 лютого 2023 року
м. Чернівці
справа № 726/75/22
провадження №22-ц/822/21/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Конецької Д.Г.
з участю ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_4
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубець Оксана Степанівна, на рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 19 жовтня 2022 року, головуючий у першій інстанції Проскурняк І.Г.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у січні 2022 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна.
Зазначав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 63/100 частин будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 3 листопада 2009 року.
Фактично 63/100 частин будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , складаютсья з двох квартир.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 2/3 частин земельної ділянки площею 0,0506 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, кадастровий номер 7310136900:003:0109, що знаходиться по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 3 листопада 2009 року.
Посилався на те, що житловий будинок не був придатний для проживання, без належного замощення, без облаштування прибудинкової території, були необхідні ремонтні роботи в квартирах.
ОСОБА_4 виїхала за кордон, з серпня 2015 року до України не приїжджала, робіт по облаштуванню будинку не проводила.
Виконав роботи з демонтажу огорожі із воротами (хвірткою), вирівнювання території, демонтажу та влаштуванню нового тротуару перед заїздом на територію домоволодіння, влаштування вигрібної ями, огорожі ( воріт з хвірткою, домофону), стовпа електричного з підключенням електроприладів, заземлення території та будинку, влаштування септика, покрівлі над зовнішньою сходовою клітиною та освітлення сходів,влаштування гідроізоляції фундаменту будинку, вимощення по бетонній основі з армуванням.
Згідно із висновком будівельно-технічної експертизи судового експерта Ощипко О.О. Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 11 січня 2021 року №5 вартість ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку АДРЕСА_1 становить 1509478 грн. 96 коп.
Обговорював з ОСОБА_4 та її матір'ю ОСОБА_5 облаштування території та ремонт будинку телефоном, ОСОБА_5 влітку 2019 року проживала у квартирі АДРЕСА_2 , схвалювала зміни будинку та прибудинкової території. Не отримував від ОСОБА_4 зостережень щодо непогодження робіт.
Просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь 558507 грн. 25 коп., що становить 37/100 фактично понесених витрат на ремонтно-будівельні роботи будинку АДРЕСА_1 .
Заочним рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 29 травня 2022 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 558507 грн. 25 коп., що становить 37/100 фактично понесених витрат на ремонтно-будівельні роботи будинку АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 10 серпня 2022 року заочне рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 29 березня 2022 року скасовано.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 19 жовтня 2022 року у позові відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 19 жовтня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 558507 грн. 25 коп., що становить 37/100 фактично понесених витрат на ремонтно-будівельні роботи будинку АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5585 грн. 07 коп., судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, що складаються з судового збору в сумі 5585 грн. 07 коп., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24000 грн., на проведення будівельно-технічної експертизи в сумі 8190 грн., витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що складаються з судового збору в сумі 8337 грн. 61 коп., витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Зазначає, що ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 10 серпня 2022 року скасовано заочне рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 29 березня 2022 року за відсутності правових підстав, неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 не була належним чином повідомлена про розгляд справи.
Вважає, що ОСОБА_4 , як співвласник нерухомого майна, не виконала свій обо'язок щодо утримання спільного майна, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна є обґрунтованими.
Вказує, що зробив все можливе, щоб узгодити із ОСОБА_4 здійснення ремонтних робіт. ОСОБА_4 та її матері ОСОБА_5 було відомо про здійснення ОСОБА_1 робіт щодо облаштування будинку, без яких використання майна є неможливим, оскільки мати ОСОБА_5 приїздила в Україну і бачила проведення робіт. Салваті Уголіно в Італії звертався з заявою щодо неплатоспроможності ОСОБА_4 . Водночас ОСОБА_4 не вчинила жодних дій щодо непогодження з обсягом та вартістю робіт.
Посилається на те, що роботи з влаштування вигрібної ями, бетонних кілець, стовпа електричного, покрівлі над зовнішньою сходовою клітиною та освітлення сходів, гідроізоляції фундаменту та вимощення по бетонній основі з армуванням, облаштування прибудинкової території, огорожі та воріт проводились після набуття ОСОБА_1 частини нерухомого майна.
Витрати на оплату правничої допомоги мають бути зменшені, оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції було заявлено про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, справа не відноситься до справ значної складності, заява про перегляд заочного рішення та відзив на позовну заяву є ідентичними за своїм змістом, заперечення на відповідь на відзив не подавалися, час, витрачений на складання відзиву на позовну заяву, заяви про перегляд заочного рішення, клопотання про допит свідка є завищеним, справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Зазначає, що будинок АДРЕСА_1 є новоствореним, на момент придбання ОСОБА_1 63/100 частин будинку існували вигрібна яма, колодязь, електричний стовп, ворота і огорожа. Салваті Уголіно продано встановлені ворота і огорожу та придбано нові, встановлено покрівлю над сходовою частиною та домофон щодо його квартири.
Посилається на відсутність доказів стану будинку до здійснення ОСОБА_1 ремонтних робіт, проведення будівельно-технічної експертизи лише в частині вартості робіт та витрат на придбання матеріалів, вказаних ОСОБА_1 , недоведеність поліпшення житлового будинку та прибудинкової території, виконання будівельних робіт.
Вказує, що ОСОБА_1 не надано доказів отримання згоди іншого співвласника ОСОБА_4 перед початком здійснення ремонтних робіт багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 не уповноважена на здійснення представництва інтересів ОСОБА_4 , пов'язаних з ремонтом будинку АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність отримання ОСОБА_1 згоди іншого співвласника будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 перед початком здійснення ремонтних робіт.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає в частині.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 63/100 частин будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 3 листопада 2009 року.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 2/3 частин земельної ділянки площею 0,0506 га цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, кадастровий номер 7310136900:003:0109, що знаходиться по АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 3 листопада 2009 року.
Згідно із висновком будівельно-технічної експертизи судового експерта Ощипко О.О. Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 11 січня 2021 року №5 вартість ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку АДРЕСА_1 становить 1509478 грн. 96 коп.
Відповідно до висновку про результати розгляду заяви Садгрського відділення поліції Чернівецького відділу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою щодо прийняття мір відносно ОСОБА_5 , яка не виконує усної домовленості щодо повернення грошових коштів в сумі 420000 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду у п.3 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст.19 Конституції України, ст.1 ЦПК та з урахуванням положення ч.4 ст.10 ЦПК вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.
За змістом статей 43 та 49 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.
При цьому згідно зі п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.
Відповідно до правил, встановлених п. 3 ч.2 ст.197 ЦПК України, суд заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них.
За змістом абз1, 4 п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.
Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 558507 грн. 25 коп., що становить 37/100 фактично понесених витрат на ремонтно-будівельні роботи будинку АДРЕСА_1 .
Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_6 зазначалися ухилення ОСОБА_4 від виконання обов'язку здійснення ремонту будинковолодіння по АДРЕСА_1 та відшкодування витрат, пов'язаних з ремонтом.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно із статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 358 ЦК України що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
За змістом частини першої статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном, тобто нести витрати, які є об'єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані.
При цьому маються на увазі витрати, об'єктивно необхідні для належного функціонування спільного майна, тобто для підтримання його технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних, ергономічних та естетичних характеристик будинку, які визначають його експлуатаційні якості.
Отже, в разі доведеності одним зі співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у ньому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов'язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов'язку, особа, яка зазнала втрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 травня 2020 року у справі № 635/516/18-ц (провадження № 61-22559св19), від 12 грудня 2018 року у справі № 210/6795/13-ц (провадження № 61-16288св18).
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник або співвласники, які виконали солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, мають право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування у рівній частці (право зворотної вимоги - регрес).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 703/2200/15-ц (провадження № 61-7289св20).
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що зробив все можливе, щоб узгодити із ОСОБА_4 здійснення ремонтних робіт, обізнаність ОСОБА_4 про здійснення робіт щодо облаштування будинку, без яких використання майна є неможливим, не вчинення останньою жодних дій щодо непогодження з обсягом та вартістю робіт.
На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п'ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
У матеріалах справи відсутні докази отримання ОСОБА_1 згоди іншого співвласника ОСОБА_4 на покращення (поліпшення) спільного майна будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , вартості ремонтних робіт.
Салваті Уголіно досягнення домовленості співвласниками на виконання ремонтних робіт обгрунтовується пунктом 6 договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 купівлі-продажу 63/100 частин будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 3 листопада 2009 року.
За змістом пункту 6 правочину покупець здійснює за свій рахунок експлуатацію і ремонт часток будинковолодіння з обов'язковим дотриманням існуючих єдиних правил і норм, на умовах, визначених для будинків державного, громадського та індивідуального (приватного) житлових фондів, а також бере участь відповідно до займаної площі у відшкодуванні витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням та ремонтом, в тому числі капітальним всього будинку, утриманням придомової території.
Ураховуючи, що кожному учаснику спільної власності належить обмежене право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками.
Відповідно до висновку про результати розгляду заяви Садгрського відділення поліції Чернівецького відділу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою щодо прийняття мір відносно ОСОБА_5 , яка не виконує усної домовленості щодо повернення грошових коштів в сумі 420000 грн.
Натомість, у матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_5 повноважень на здійснення представництва інтересів ОСОБА_4 у спірних відносинах з ремонту будинку АДРЕСА_1 .
Твердження ОСОБА_1 щодо обізнаності ОСОБА_4 про здійснення робіт з облаштування будинку, не вчинення останньою жодних дій щодо непогодження з обсягом та вартістю робіт самі по собі не дають підстав для висновку про наявність згоди іншого співвласника ОСОБА_4 на здійснення ремонтних робіт за відсутності інших доказів.
Водночас ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження необхідності виконання робіт з демонтажу огорожі із воротами (хвірткою), вирівнювання території, демонтажу та влаштуванню нового тротуару перед заїздом на територію домоволодіння, влаштування вигрібної ями, огорожі (воріт з хвірткою, домофону), стовпа електричного з підключенням електроприладів, заземлення території та будинку, влаштування септика, покрівлі над зовнішньою сходовою клітиною та освітлення сходів, влаштування гідроізоляції фундаменту будинку, вимощення по бетонній основі з армуванням для належного функціонування спільного майна.
Відповідно до договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 купівлі-продажу 63/100 частин будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Блауш Н.З. 3 листопада 2009 року, у власність покупця перейшов колодязь літ.1 бетоннні кільця, огорожа №1-3 та вигрібна яма №4 загального користування.
Висновком будівельно-технічної експертизи судового експерта Ощипко О.О. Спільного підприємства «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 11 січня 2021 року №5 встановлено вартість ремонтно-будівельних робіт у житловому будинку АДРЕСА_1 , вказаних замовником Салваті Уголіно.
Отже, заслуговують на увагу посилання ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу на недоведеність Салваті Уголіно поліпшення житлового будинку та прибудинкової території, виконання будівельних робіт за відсутності доказів стану будинку до здійснення Салваті Уголіно ремонтних робіт.
Крім того, ОСОБА_1 не доведено, що невиконання ОСОБА_4 свого обов'язку по утриманню спільного майна, могло призвести до позбавлення можливості використання майна.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 за відсутності згоди іншого співвласника ОСОБА_4 на покращення (поліпшення) спільного майна здійсним ремонтні роботи на власний ризик, не надав доказів на підтвердження виконання певних ремонтних робіт, необхідності здійснення ремонтних робіт у зв'язку з неможливістю користування майном, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 не має права вимоги до іншого співвласника ОСОБА_4 щодо відшкодування частини понесених ним витрат на ремонт будинковолодіння з належними до нього надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Не заслуговують на увагу заперечення ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 10 серпня 2022 року, якою скасовано заочне рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 29 березня 2022 року.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частини перша та друга статті 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (частини шоста, сьома статті 128 ЦПК України).
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи (частина перша статті 131 ЦПК України).
У рішенні від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України (№ 2)» (GUREPKA v. UKRAINE (№ 2), № 38789/04, § 23) Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункти 2, 3 частини першої статті 43 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 28 січня 2022 року відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 10 лютого 2022 року.
Згідно з відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, наданими за запитом суду першої інстанції, ОСОБА_4 зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 .
Ухвала про відкриття провадження по справі та позовна заява були надіслані судом першої інстанції ОСОБА_4 за вказаною адресою, проте повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
В подальшому, судове засідання відкладалося на 2 березня 2022 року.
Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 2 березня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд на 29 березня 2022 року.
Матеріали справи містять оголошення про виклик ОСОБА_4 від 10 березня 2022 року у судове засідання на 29 березня 2022 року.
Судова повістка ОСОБА_4 з викликом на 29 березня 2022 року була надіслана судом першої інстанції по АДРЕСА_1 , тобто на адресу, відмінну від адреси реєстрації останньої, та повернулася на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Отже, відомостей про обізнаність ОСОБА_4 про розгляд справи 29 березня 2022 року матеріали справи не містять.
При цьому повідомлення відповідача через офіційний веб-сайт судової влади України у цьому випадку не є належним повідомленням про розгляд справи, оскільки її зареєстроване місце проживання відоме (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 521/4328/16-ц (провадження № 61-2133св22).
Таким чином, аналіз матеріалів справи свідчить, що суд першої інстанції розглянув справу у судовому засіданні, призначеному на 29 березня 2022 року, за відсутності відповідача ОСОБА_4 , належним чином не повідомленої про місце, дату та час судового засідання.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено правовий висновок про те, що обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно із п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи наведене, судом першої інстанції ухвалено правильне по суті рішення про відмову у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення витрат, понесених на ремонт та утримання спільного майна, тому рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 19 жовтня 2022 року підлягає зміні в мотивувальній частині з підстав, передбачених п.4 ч.1ст.376 ЦПК України.
Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ч.1 ст.376 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дубець Оксана Степанівна, задовольнити частково.
Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 19 жовтня 2022 року змінити в мотивувальній частині, виклавши в редакції цієї постанови.
В решті залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н. Ю. Половінкіна
Судді М. І. Кулянда
О. О. Одинак