07 березня 2023 року місто Чернівці справа №727/407/14-ц
провадження №22-ц/822/213/23
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Височанської Н.К.,
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
секретар Собчук І.Ю.
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дронь Ольга Іванівна на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 січня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування запису про право власності в Державному реєстрі, головуючий в суді першої інстанції суддя Одовічен Я.В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви та рух справи
У грудні 2022 року ОСОБА_5 звернулася до суду з заявою про скасування вжитих заходів забезпечення позову.
Посилалася на те, що у провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебувала цивільна справа №727/407/14-ц за позовом ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частки квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування запису про право власності в Державному реєстрі.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 вересня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області, в задоволені позову відмовлено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 січня 2014 року по справі було вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 .
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, просила скасувати заходи забезпечення позову по цивільній справі шляхом скасування арешту, який був накладений ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 січня 2014 року у справі №727/407/14-ц на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 січня 2023 року, заяву ОСОБА_5 , в інтересах якої діє ОСОБА_6 про скасування заходів забезпечення позову - задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 січня 2014 року у справі №727/407/14-ц, шляхом скасування заборони на відчуження (арешт) майна на квартиру АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 08 січня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О. належить на праві власності ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 11 березня 1997 року Ленінським РВУ МВС України в Чернівецькій області) право власності зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 08 січня 2014 року 17.58.11, номер запису 4183020.
Короткий зміст та узагальнені доводи вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Дронь О.І., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову.
Посилався на те, що на час звернення із даною заявою до суду, а саме 27 грудня 2022 року ОСОБА_5 не є власником квартири АДРЕСА_1 . Власником 1/3 частини вказаної квартири є він, а його колишня дружина ОСОБА_4 є власником 2/3 частин даної квартири.
Вказав, що арешт на дану квартиру накладався за заявою ОСОБА_1 у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 який діяв в інтересах ОСОБА_3 .
У даній справі позов ОСОБА_5 ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівців залишено без розгляду. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Однак, по справі №727/5061/15-ц рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 грудня 2015 року ОСОБА_5 відмовлено в позові до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та зняття їх з реєстраційного обліку і виселення.
Цим же рішенням задоволено частково зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від 08 січня 2014 року. Вирішено частково скасувати запис щодо права власності за №94 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартиру.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 09 березня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволена частково. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 10 грудня 2015 року в частині скасування запису щодо права власності за №94 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 - скасовано, в іншій частині рішення залишено без змін.
Вказує, що дані рішення підтверджують, що ОСОБА_5 не є власником спірної квартири і вона свідомо не зверталась до державного реєстратора щодо внесення даних про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 між нею та ОСОБА_4 , щоб скасувати запис про реєстрацію за нею права власності на дану квартиру а продовжує стверджувати, що вона є єдиним власником квартири.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України виходячи з наступного.
Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Згідно з частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.
Таким чином, законодавцем визначено, що у разі звернення до суду учасника справи із заявою про скасування заходів забезпечення позову, з'ясуванню підлягає питання, який позов забезпечено та як вирішено спір, а саме задоволено чи відмовлено в задоволенні позову.
У справі, яка є предметом перегляду апеляційним судом, встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29 січня 2014 року по справі №727/407/14-ц за зустрічним позовом ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа на стороні позивача: ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частки квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування запису про право власності в Державному реєстрі було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження (арешт) майна, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 08.01.2014 року належить на праві власності ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 11.03.1997 року Ленінським РВУ МВС України в Чернівецькій області) право власності зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 08.01.2014 року 17.58.00, номер запису 4183020 (том 1 а.с.30).
У подальшому, ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 вересня 2014 року первинний позов ОСОБА_6 , яка діє згідно довіреності в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору Управління ДМС Шевченківського району м.Чернівці про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстрації, виселення, залишено без розгляду ( том 1 а.с.173).
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 вересня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 , в інтересах якої за довіреністю представляє ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування частки квартири АДРЕСА_1 від 06 вересня 2011 року, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 08 січня 2014 року та скасування запису про право власності в Державному реєстрі за ОСОБА_5 , відмовлено за безпідставністю ( том 1 а.с.175-178).
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 15 жовтня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої за довіреністю представляє ОСОБА_1 , відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 03 вересня 2014 року залишено без змін (том 1 а.с.198-200).
Отже рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 03 вересня 2014 року набрало законної сили 15 жовтня 2014 року.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_5 звернулася із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову, рішення про відмову в задоволенні позову набрало законної сили, але заходи забезпечення позову судом не скасовано.
Сукупність вищезазначених обставин та положень закону приводить до висновку, що суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ст. 158 ЦПК України, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.
Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що із заявою про скасування забезпечення позову звернулася відповідач по справі, ОСОБА_5 , яка не є власником спірної квартири.
За правилами ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку відмови в задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, дана норма передбачає обов'язок скасувати заходи забезпечення позову при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позову.
Крім цього, згідно ч.1 ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заявник ОСОБА_5 була відповідачем у справі, отже мала право звертатися із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що в іншій цивільній справі було визнано договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним, не можуть бути підставою для скасування ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 січня 2023 року, оскільки у даній цивільній справі в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, якими врегульовано порядок скасування заходів забезпечення позову.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 січня 2023 року залишити без змін.
Керуючись ст.ст.368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 а, інтереси якого представляє адвокат Дронь Ольга Іванівна - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівців від 20 січня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Н.К. Височанська
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б.Перепелюк