02 березня 2023 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 ,захисника ОСОБА_8 апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2022 року у кримінальному провадженні №12020260060000336 від 14 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 345 ч.2 КК України, -
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2022 року ОСОБА_6 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України та їй призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладені на неї відповідні обов'язки.
На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга та доповнення до неї обвинуваченої ОСОБА_6 з проханням скасувати вирок суду. В обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність доказів вчинення нею кримінального правопорушення.
Також зазначає, що вирок ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_7 та її напарника ОСОБА_9 , які є працівниками поліції та зацікавленими особами.
Провадження№11-кп/822/87/23 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10 Категорія: ч.2 ст.345 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Вказує на те, що працівників поліції, як пізніше з'ясувалось, справді викликала її мама - ОСОБА_11 у зв'язку з неправомірними діями дітей, які бігають, ламають та періодично вимикають лічильники на фасаді будинку. Того ж дня, не пояснивши причини, в квартиру ОСОБА_6 без дозволу та захисних масок, увійшли працівники поліції. На прохання покинути приміщення не реагували, що призвело до обурення апелянта, оскільки її мати та маленька внучка перебували у групі ризику захворювання на пандемію Covid-19.
Як стверджує апелянт, в подальшому поліцейські притиснули її до стінки, заламавши руки, одягнули кайданки та виштовхали із свого помешкання, спричинивши їй тілесні ушкодження, матеріальні збитки та психологічну травму внучці.
Наголошує на тому, що зі слів поліцейських бодікамери були увімкнені на час обставин, які поставлені у вину ОСОБА_6 , однак не долучені до матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з чим вважає, що поліцейські у такий спосіб намагаються приховати свої неправомірні дії по відношенню до неї.
Вважає, що суд безпідставно не прийняв до уваги покази свідка ОСОБА_12 , яка є донькою обвинуваченої про те, що працівники поліції самі спровокували конфлікт із обвинуваченою ОСОБА_6 , коли під час пандемії COVID-19 зайшли без дозволу у квартиру, де проживає обвинувачена, також в суді було заявлено, що будь-яких насильницьких дій стосовно неї чи її бабусі - ОСОБА_11 обвинувачена ОСОБА_6 не вчиняла.
Зазначає, що з усної заяви ОСОБА_11 не вбачається наявність будь-якого правопорушення щодо неї з боку її доньки - обвинуваченої ОСОБА_6 , також вказує, що ОСОБА_11 під час досудового слідства та в ході судового розгляду допитаною не була.
Крім того, наголошує, що щодо неї (обвинуваченої) потерпілою ОСОБА_7 було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173-2 та 185 КУпАП, які в подальшому постановами районних судів були закриті за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, що, на думку апелянта, спростовує показання потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 щодо скоєння нею домашнього насильства щодо ОСОБА_11 та злісної непокори розпорядженню чи законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Вважає протокол слідчого експерименту від 23.12.2020 року неналежним доказом та таким, що складено з порушенням вимог ст. 104 КПК України, так як в протоколі особам, які брали участь у проведенні слідчого експерименту, не повідомлено про характеристику технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувались при проведені даної слідчої дії.
Також в протоколі відсутні анкетні дані статиста, який приймав участь у слідчому експерименті та на останній сторінці протоколу відсутній підпис учасника - потерпілої ОСОБА_7 і статиста (а.с.93). Слідчий експеримент проводився в кабінеті, а не в квартирі. Крім цього, додаток до протоколу слідчого експерименту (т.1 а.с.94) в порушення вимог п. 3 ст. 105 КПК України не засвідчений підписом слідчого, який брав участь у виготовленні даного додатку.
Зазначає, що потерпіла ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту показала, що обвинувачена умисно нанесла їй один удар в голову та згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілої в області голови не виявлено жодного тілесного ушкодження, однак згідно обвинувального акту обвинувачена ОСОБА_6 заподіяла ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді синця на передній поверхні лівого плечового суглобу, що згідно висновку експерта №47 від 15.10.2020 року є легким тілесним ушкодженням.
Наголошує, що суд у вироку не вказав механізм спричинення тілесних ушкоджень у виді синця на передній поверхні лівого плечового суглобу, спосіб заподіяння та при цьому зауважує, що потерпіла під час слідчого експерименту вказала, що отримала один удар в область голови, а не у плечовий суглоб.
Також вказує, що під час досудового розслідування в матеріалах кримінального провадження була відсутня постанова про визначення групи прокурорів від 14 листопада 2020 року і при виконанні ст.290 КПК України дана постанова їй не була відкрита, як підозрюваній, у зв'язку з чим обвинувачена ОСОБА_6 вважає зібрані під час досудового розслідування докази недопустимими та такими, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
Крім того, зазначає, що їй висунуто обвинувачення без повідомлення про підозру, тобто без дотримання встановленої кримінальним процесуальним законом процедури та за відсутності належних даних про повноваження прокурора, яка затвердила обвинувальний акт.
На апеляційну скаргу обвинуваченої прокурор подав заперечення, в якому зазначає, що вирок є законним і обґрунтованим, а тому просить відмовити обвинуваченій у задоволенні апеляційної скарги, а вирок залишити без змін.
Згідно вироку районного суду, обвинувачена ОСОБА_6 , 14.10.2020р., о 14:18 год. в АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , яка на той час перебувала у форменому одязі, являється працівником поліції та знаходиться в добовому наряді і виконує службові обов'язки, під час розмови з ОСОБА_7 та сержантом поліції ОСОБА_9 , - умисно, з хуліганських мотивів, з метою перешкоджання працівнику поліції виконувати свої службові обов'язки, вчинила протидію здійсненню працівником поліції покладених на нього службових обов'язків та схопила ОСОБА_7 однією рукою за волосся та різко потягнула до себе. Після цього ОСОБА_7 , відчувши біль, відштовхнула ОСОБА_6 від себе. Але ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, почала шарпати ОСОБА_7 за формений одяг та знову схопила ОСОБА_7 за волосся та нанесла кулаком один удар в область голови. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_7 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні лівого плечового суглобу, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченої та її захисника,які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора та потерпілої про відсутність підстав для скасування вироку,дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору їх належності, допустимості та достатності для прийняття остаточного рішення у справі.
Судова колегія вважає, що районний суд ухвалюючи вирок, не дотримався вимог законності, які встановлені цим Кодексом та при прийнятті рішення допустив істотні порушення вимог КПК України, які є безумовною підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Згідно положень п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
При цьому, згідно п. 7 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Із матеріалів провадження вбачається,що ухвалою судді Вижницького районного суду-головуючого по справі-від 05.04.2021 року вказане провадження призначене до підготовчого судового засідання,яке призначалось на 29.04.2021 року,27.05.2021 року та відбулось 15.06.21 року із призначенням судового розгляду на 25.06.2021 року(а.с.15,19-20,34,45-46,50-52)
Починаючи з 25.06.2021 року у цьому провадженні відбулось 21 судове засідання.
Як встановлено апеляційним судом,у матеріалах провадження наявні лише 2 технічних носії,якими зафіксовані судові засідання від 29.11.2022 року та 23.12.2022 року.Як свідчать журнали,під час вказаних судових засідань відбулись судові дебати,суд надав обвинуваченій останнє слово,видалився до нарадчої кімнати та було проголошено вирок(а.с.24-25,32 т.2)
Отже,у матеріалах провадження відсутні технічні носії інформації,на яких би було зафіксований перебіг судового провадження,зокрема,судовий розгляд по суті:допит потерпілої,свідків,експерта,дослідження доказів, заявлені та вирішені клопотання сторін,тощо.
Судова колегія враховує,що переважна більшість судових засідань відбулась до 06.06.2022 року,коли були внесені зміни до Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання(далі-Інструкція), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 156 від 06 червня 2022 року та передбачено можливість збереження записів судового засідання в централізованому файловому сховищі, замість оптичних дисків.
Відповідно до п.п.3,4 розділу 4 Інструкції технічний запис та протокол (журнал) судового засідання в електронній формі, що створені з використанням такого програмного забезпечення, також вноситься до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою.
Внесення, зберігання та завантаження до централізованого сховища технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі здійснюється шляхом приєднання зазначених файлів до системного шаблону документа, розробленого технічним адміністратором автоматизованої системи документообігу суду, з назвою "Картка збереження технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання".
Під час апеляційного розгляду встановлено,що технічних носіїв інформації,на яких би було зафіксовано судові засідання як до 06.06.2022 року,так і після цієї дати(за виключенням судових засідань від 29.11.2022 року та 23.12.2022 року)у провадженні немає.
Окрім того,усі журнали судових засідань,до та після 06.06.2022 року,створені у системі «Акорд», складені без посилання на файли технічної фіксації у централізованому файловому сховищі.
Апеляційним судом також встановлено,що у автоматизованій системі діловодства Вижницького районного суду за цією судовою справою не створена та у системі відсутня картка збереження технічних записів судових засідань(у централізованому файловому сховищі),що вбачається із довідки начальника відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду.
Таким чином, колегія суддів позбавлена можливості всебічно та повно перевірити доводи поданої апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції(та технічних записів судових засідань у централізованому файловому сховищі)
Зазначене істотне порушення кримінального процесуального закону не може бути усунуте на стадії апеляційного розгляду та є безумовною підставою для скасування вироку суду із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції,як те передбачено п. 7 ч.2 ст.412, п.1 ч.1 ст.415 КПК України
Під час нового розгляду кримінального провадження суду належить дотриматись вимог кримінально процесуального закону,не допустити порушень, які стали підставою для скасування вироку та за наслідками судового розгляду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст.ст.404,405,407,409,412,415,418,419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 23 грудня 2022 року відносно ОСОБА_6 за ст.345 ч.2 КК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2