Справа № 646/6512/21 Номер провадження 22-ц/814/637/23Головуючий у 1-й інстанції Шелест І.М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
28 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Хіль Л.М.,
судді Лобов О.А., Пилипчук Л.І.,
секретар: Бродська В.О.,
за участі: боржника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , представника стягувача АТ «Креді Агріколь Банк» Тіхомірова О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Хоміча Артема Анатолійовича на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 08 жовтня 2021 року по справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні.
Апеляційний суд заслухавши доповідь судді-доповідача,
У жовтні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до виконання зобов'язань за судовим рішенням, що виконується у зведеному виконавчому провадженні № 63473776.
В обґрунтування вимог вказував, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. знаходяться виконавчі листи № 646/5525/19, видані 28.08.2020 року Червонозаводським районним судом м.Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 391087,08 грн. та судового збору у сумі 5866,31 грн. на користь АТ «Креді Агріколь Банк».
02.11.2020 приватним виконавцем було відкрито виконавчі провадження ВП №№63473254 та 63473700 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 391087,08 грн. та судового збору у сумі 5866,31 грн. на користь АТ «Креді Агріколь Банк». Доказом направлення на адресу боржника постанов про відкриття провадження є поштові квитанції. Приватним виконавцем з метою здійснення примусового виконання виконавчого документа направлені запити до Пенсійного фонду країни, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Департаменту реєстрації Харківської міської ради,тощо. Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги пронадання інформації, встановлено, що у боржника відсутні офіційні джерела доходу.Транспортні засоби за боржникомне зареєстровані. Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою також зареєстровані неповнолітні діти боржника.
Вказував, що згідно листа Головного центра обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 03.09.2021 року боржник перетинав державний кордон України 28.04.2021 року, а 25.07.2021 року повернувся в Україну, що свідчить про наявність у боржника горошових активів для подорожей та тривалого перебування за кордоном.
Зазначав, що будь яких дій спрямованих на виконання рішення суду (крім внесеної оплати 6000.00 грн., що є мізерною сумою з огляду на загальний розмір заборгованості, не вчиняє.
Вказував, що приватним виконавцем здійснено виїзди за адресою зареєстрованого місця проживання боржника ОСОБА_1 та за адресою проживання його батьків. Доступ до квартир за вказаними адресами не надано.
20.05.2021року та 27.08.2021 року боржником сплачено по 3000,00 грн.(всього 6000,00 грн) на депозитний рахунок приватного виконавця з призначенням платежу: «Сплата заборгованості за ЗВП 63473776).
З вищевказаного випливає, що боржник ОСОБА_1 незважаючи на обізнаність щодо факту відкриття виконавчого провадження, щодо необхідності виконання судового рішення та інформованості відносно законних вимог приватного виконавця, всупереч вимогам норм чинного законодавства України, не виконав своїх обов'язків як боржника за виконавчим провадженням.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2021 року подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А., про обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні -задоволено.
Встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідн. НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням Червонозаводського районного суду м. Харків від 28 серпня 2020 року про стягнення заборгованості по кредиту (ЗВП № 63473776).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 просив ухвалу місцевого суду скасувати з підстав порушення норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника
ОСОБА_1 обгрунтування апеляційної скарги вказано, що боржник ОСОБА_1 не володіє нерухомим або рухомим майном, грошовими коштами та транспортними засобами за рахунок яких можливо задовольнити вимоги стягувача за виконавчим документом, а також не отримує дохід у вигляді заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншого виду, у зв'язку з чим, в силу об'єктивних обставин, позбавлений можливості одномоментно виконати рішення суду в повному обсязі.
Зазначав, що приватним виконавцем не надано належних доказів свідомого ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення суду.
Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.
Учасники судового процесу були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи шляхом надсилання судових повісток на їх електронні адреси.
Вказне узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц
В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 та його адвокат Хоміч А.А. свою апеляційну скрагу підтримали, просили її задовольнити.
Представник стягувача АТ «Креді Агріколь Банк» Тіхоміров О.Б. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.
Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Місцевим судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. знаходяться виконавчі листи № 646/5525/19, видані 28.08.2020 року Червонозаводським районним судом м.Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 391 087, 08 грн. та судового збору у сумі 5 866,31 грн. на користь АТ «Креді Агріколь Банк».
02.11.2020 приватним виконавцем було відкрито виконавчі провадження ВП №№ 63473254 та 63473700 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 391 087, 08 грн. та судового збору у сумі 5 866,31 грн. на користь АТ «Креді Агріколь Банк».
02.11.2020 ВП № 63473254 та ВП № 63473700 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 63473776.
03.11.2020 накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, а також на кошти боржника.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Вказана квартира є предметом іпотеки. Іпотекодавцем є ОСОБА_1 , іпотекодержателем - ПАТ «Індустріально-Експортний Банк».
03.11.2020 накладено арешт на вищевказану квартиру, належну боржнику, у межах суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.
Приватним виконавцем з метою здійснення примусового виконання виконавчого документа направлені запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, тощо.
Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги про надання інформації, встановлено, що у боржника відсутні офіційні джерела доходу.
Транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою також зареєстровані неповнолітні діти боржника.
Листом від 03.09.2021 року Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомив, що боржник перетинав державний кордон України.
Аналіз наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомостей свідчить про наступне: 28.04.2021 року боржник виїхав за кордон, 25.07.2021 - в'їхав на територію України.
Приватним виконавцем здійснено виїзди за адресою зареєстрованого місця проживання боржника: АДРЕСА_1 та за адресою проживання його батьків6 АДРЕСА_1 . Доступ до квартир за вказаними адресами не надано. Батько боржника повідомив, що його син виїхав за кордон. Боржника та рухомого майна, належного боржнику, не виявлено.
20.05.2021 та 27.08.2021 року боржником сплачено по 3 000, 00 грн. (всього 6 000,00 грн.) на депозитний рахунок приватного виконавця з призначенням платежу: «Сплата заборгованості за ЗВП № 63473776).
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, на виклики державного виконавця не з'являється, а тому суд вважав за необхідне обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Проте, апеляційний суд не може погодитсь з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне.
Згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Зокрема, пункт 5 зазначеної статті передбачає таку підставу для відмови громадянину у виїзді з України, як ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Згідно ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Отже, втручання у право фізичної особи боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на ст.441 ЦПК України та ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» може мати легітимну меті тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
При цьому, саме по собі невиконання рішення суду не є належною підставою для застосування до боржника фізичної особи обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки має бути доведено саме ухилення такої особи від його виконання, тобто вчинення умисних дій.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування.
Також судом враховано, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Стаття 313 ЦК України гарантує право на свободу пересування, що означає можливість фізичної особи вільно пересуватися по території України (після 14 років), вільно виїхати за її межі та безперешкодно повернутись до України (після 16 років), а також вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; а у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Отже, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
У розумінні ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, зокрема факту ухилення боржника від виконання зобов'язань.
При цьому, під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, суд розуміє будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наявність майна, грошових коштів) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Таким чином, судом першої інстанції не встановлено фактів, які б свідчили про наявність правових підстав для необхідності тимчасового обмеження права виїзду боржника за межі України.
Враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи приватного викоанвця про те, що, ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду.
Також слід зазначити, що, як роз'яснив Верховний Суд України у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Тобто, відсутність майна чи достатньої суми грошових коштів, не свідчить про вчинення свідомих дій боржником, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.
Відповідно до вищевказаного листа Верховного Суду України однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, нез'явлення до державного виконавця та наявність самого лише зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, якщо не доведений факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
У даному випадку, у матеріалах подання державного виконавця відсутні докази свідомого ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання рішення Червонозаводського районного сду м. Харкова від 27 лютого 2020 року про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором у розмір 391087,08 грн.
З інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається наявність у боржника нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності та є предметом іпотеки.
З доданих до подання документів, з яких вбачається відсутність будь-якого іншого майна божника та відсутність коштів на рахунках боржника у банківських установах не може однозначно свідчити, що боржник вчиняє діяння, які спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні.
У справі Гочев проти Болгарії ( Gochevv.Bulgaria від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому у п.49 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у боржника коштів чи транспортних засобів за рахунок яких і можливо виконати рішення суду. Також не надано доказів вчинення боржником дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 .
На підставі ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги сляд стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. на користь ОСОБА_1 496,20 грн.
Керуючись статтями 259, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2021 року скасувати, постановити нове судове рішення.
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про обмеження виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання зобов'язань у виконавчому провадженні - відмовити.
Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 496,20 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.М. Хіль
Судді О.А. Лобов
Л.І. Пилипчук