Провадження № 33/803/458/23 Справа № 932/3986/22 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
07 березня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП),-
Постановою судді місцевого суду визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 496 грн. 20 коп.
У постанові суду зазначено, що 05.07.2022 року о 01.35 год. водій ОСОБА_1 , у порушення п. 2.9а ПДР України, знаходячись на вул. Святослава Хороброго, 22 у м.Дніпро, керував автомобілем «Міцубісі» д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за допомогою приладу «Драгер» результат якого склав 1,65 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим судом не було належним чином з'ясовано фактичних обставин цієї справи.
В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції в порушення положень ст. 268 КУпАП було порушено його право на захист, оскільки про дату та час судового розгляду він не був належним чином сповіщений. Крім того, наголошує, що про існування оскаржуваної постанови він дізнався лише після того, як звернувся з офіційним запитом до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська та у відповідь отримав, що справу було розглянуто без його участі та притягнутого його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з цим, вказує на те, що місцевий суд у порушення п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП залишив поза увагою його клопотання про направлення матеріалів цієї справи за місцем його постійного проживання, а саме до Перечинського районного суду Закарпатської області, що фактично позбавило його можливості надати свої пояснення та заперечення.
З урахуванням наведеного, на переконання апелянта постанова підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, але його неявка, відповідно до приписів ч.6 ст.294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному розгляду.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КупАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 093931 від 05.07.2022 року; роздруківку результату огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу “Драгер” від 05.07.2022 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт інспектора поліції від 05.07.2022, а також на диск з файлами відеозаписів з боді-камер патрульних поліцейських.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 093931 від 05.07.2022, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що 05.07.2022 року о 01.35 год. водій ОСОБА_1 , у порушення п. 2.9-а ПДР України, знаходячись на вул. Святослава Хороброго, 22 у м. Дніпро, керував автомобілем «Міцубісі» д/н НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено за допомогою приладу «Драгер» результат якого склав 1,65 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “не згоден”. Крім того зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, протокол підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копію ним отримана (а.с.1).
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів при проведенні відеофіксації у зв'язку з виявленими ознаками, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням координації рухів, поведінкою, що не відповідала обстановці за допомогою Drager Alcotest 6820 № ARHJ-0266 у ОСОБА_1 було встановлено позитивну пробу 1.65 ‰. В акті зазначено, що з результатами проведення огляду ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його особистий підпис (а.с.4).
Відповідно до результатів тестування на алкоголь від 05.07.2022 року у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп'яніння 1.65 %. З результами тестування ОСОБА_1 було ознайомлено, про що свідчить його особистий підпис, будь-яких заперечень або незгоди з результатами від нього не надходило (а.с.5).
Згідно рапорту поліцейського в2 р2 б4 УПП в Дніпропетровській області від 05.07.2022 року, вбачається, що 05.07.2022 близько 01: 35 год. на вул. Святослава Хороброго, 22 було запинено т/з «Міцубісі Паджеро» д/н НОМЕР_1 під керуванням військовослужбовця ОСОБА_1 , який є командиром взводу та проходить службу у військовій частині № НОМЕР_2 . В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 в нього було встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 пройшов у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу “Драгер”, результат якого склав 1, 65 % промілі, у зв'язку з чим, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, під час проведення поверхневої перевірки автомобіля було виявлено предмет схожий на пістолет “Макарова” та предмет схожий на “АК-74”, у зв'язку з чим на місце події було викликано СОГ ВП №7, якими було вилучено предмети схожі на зброю (а.с.3).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, який міститься у 1 файлі на одному DVD-диску, долученого до матеріалів справи (а.с. 2).
Так з відеофайлу export-d06j0 тривалістю 00:00:00 - 00:47:19 вбачається, що на проїзній частині дороги працівниками поліції був зупинений т/з «Міцубісі» д/н НОМЕР_1 , який рухався в протилежному напрямку по дорозі з одностороннім рухом. Далі працівник поліції підійшов до автомобіля «Міцубісі» та повідомив водієві, дана дорога є з одностороннім рухом та попросив водія ОСОБА_1 надати посвідчення водія, документи на т/з. Під час спілкування з водієм, працівником поліції було встановлено у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які виразились у порушенні мови, на що ОСОБА_1 не заперечував та повідомив поліцейського, що він вживав алкогольні напої. Надалі ОСОБА_1 вийшов з автомобілю та надав працівникам поліції документи, які посвідчують його особу, з яких було встановлено, що він є військовослужбовцем 101 бригади військової частини № НОМЕР_2 . Крім того, під час поверхневої перевірки автомобілю, працівниками поліції було виявлено зброю та викликано СОГ ВП №7. Надалі, працівниками поліції роз'яснено ОСОБА_1 порядок проведення медичного огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», а також у закладі охорони здоров'я, на що останній надав згоду на проведення огляду за допомогою технічного приладу «Драгер».
Потім працівник поліції дістав трубку для продування та прилад «Alcotest Drager 6820» ARHJ-0266 і надав ОСОБА_1 трубку для дихання, яку він сам дістав із упаковки та не дочекавшись поки трубку під'єднають до Драгеру почав її продувати, у зв'язку з чим, поліцейським було надано ОСОБА_1 іншу запаковану трубку для дихання, яку він дістав з упаковки та продув прилад. За результатами огляду на екрані Драгеру висвітився результат 1.65 ‰, який було надано для огляду ОСОБА_2 , який при цьому не висловлював свою незгоду з ними та не наполягав для його направлення до медичного закладу для проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння.
Подальшою відеозйомкою зафіксовано, як працівник поліції друкував чек від приладу «Драгер» та надав його для ознайомлення водію ОСОБА_1 .
Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів інформації беззаперечно підтверджують факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції вимог ст.268 КУпАП щодо розгляду справи за його відсутності з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом вживалися заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про, що свідчить наявна у справі судова повістка, яка була направлено за адресою, зазначеною ОСОБА_1 особисто під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись визначених у ч.1 ст.277 КУпАП строків розгляд справ про адміністративні правопорушення, та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини з аналогічних питань, зокрема рішень у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, в яких зазначено, що особа у розумінні інтервалу часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, обґрунтовано прийняв рішення у справі за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних та досліджених судом доказів.
Окрім того, права ОСОБА_1 , передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені шляхом шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , про те, що місцевим судом, в порушення п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП, не було розглянуто його клопотання про направлення матеріалів справи за місцем його постійного проживання є необґрунтованими, оскільки вказане клопотання у матеріалах справи відсутнє, а будь-яких доказів щодо направлення цього клопотання до суду першої інстанції апелянтом надано не було.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, з прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що ним ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, але зазначена вимога апелянта суперечить повноваженням суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченим ч.8 ст.294 КУпАП, згідно якої, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. З чого слідує, що в апеляційного суду відсутня можливості направлення справ на новий розгляд у суд першої інстанції.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП, має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО