Провадження № 11-сс/803/538/23 Справа № 201/1087/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 березня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 (приймає участь в режимі відеоконференції),
підозрюваної ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №22023050000000364 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та необґрунтовану у зв'язку із істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, або визначити підозрюваіий альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Посилається на те, що слідчий суддя необґрунтовано відмовив у застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що підозра є необґрунтованою, а зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не підтверджуються жодними доказами, при цьому прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зазначає, що підозрювана має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судима.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 березня 2023 року, без визначення застави.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, особу підозрюваної, відсутність постійного місця проживання, роботи та міцних соціальних зв'язків у м. Дніпрі, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Пункт 5 ч. 1 ст. 176 КПК України передбачає запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого їй кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 29 січня 2023 року, відповідно до якого він зазначив, що проживає з дружиною ОСОБА_8 , та її сином ОСОБА_10 , також зазначив, що ОСОБА_8 приблизно з 2021 року через месенджер «Телеграм» спілкується з ОСОБА_11 , чоловік ОСОБА_12 є військовослужбовцем незаконних збройних формувань “ДНР”; протоколом проведення слідчого експерименту від 29 січня 2023 року; протоколом огляду від 30 січня 2023 року мобільного терміналу фірми Samsung A02s IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , через який здійснено вхід до акаунту “Телеграм” , який належить ОСОБА_8 , яка за допомогою месенджеру за власної ініціативи передавала користувачу “ ОСОБА_13 ” інформацію щодо розташування позиції військ ЗСУ, військової техніки ЗСУ та фотоматеріали про розташування блокпостів у м. Новогродівка.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому колегія суддів враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення є доведеною.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею правильно встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, санкція якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, що свідчить про ризик за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Також підозрювана може може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, оскільки на його існування вказує те, що ОСОБА_8 неодноразово поширювала інформацію щодо розташування військ ЗСУ та військової техніки.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 вагомість наявних доказів вчинення нею інкримінованого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватою, а також те, що ОСОБА_14 підозрюється у вчиненні злочину проти основ національної безпеки України, також врахував особу підозрюваної, яка раніше не судима.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваної під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Доводи апеляційної скарги про те, що підозрювана має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, - колегія суддів вважає такими, що не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, так як продовжено дію воєнного стану та були враховані слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи обставини кримінального провадження, а саме те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що полягає у поширенні інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України, за можливості їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КПК України.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. 176, 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимоги апеляційної скарги захисника слід відмовити.
Керуючись ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2023 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4