Справа № 761/480/23
Провадження № 3/761/710/2023
30 січня 2023 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтями 1224, 124 КУпАП
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надішли матеріали справ про адміністративне правопорушення, складених відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтями 122-4 та 124 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року справу №761/480/23 об'єднано зі справою №761/481/23 на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення від 04 січня 2023 року серії ААД № 440376 та № 440377, 03 січня 2023 року о 14 годині 30 хвилин в м. Києві на вул. В. Житомирській, 8-А водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW X3» державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не дотримався безпечного інтервалу та здійснив наїзд на автомобіль марки «Toyota» державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив вимоги п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Крім того, в порушення п.2.10а Правил дорожнього руху України, водій залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за статтями 122-4 та 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП).
У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні ДТП визнав та пояснив, що не відчув зіткнення, а тому залишив місце ДТП. Просив закрити провадження в частині застосування санкції передбаченої статтею 122-4 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протоколи про адміністративне правопорушення від 04 січня 2023 року серії ААД № 440376 та № 440337; схему місця ДТП від 03 січня 2023 року; пояснення ОСОБА_3 від 03 січня 2023 року; рапорт працівника поліції від 03 січня 2023 року; пояснення ОСОБА_2 від 04 січня 2023 року; реєстраційну картку транспортного засобу; особову картку ОСОБА_1 , заслухавши пояснення ОСОБА_1 , приходжу до наступного висновку.
Пункт 2.10.а Правил дорожнього руху України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 10.1 Правил дорожнього руху України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Положенням ст. 124 КУпАП встановлено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно з п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Так в судовому засіданні встановлено, що механічні пошкодження транспортних засобів сталися внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, що передбачає адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП, вина водія ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При цьому, щодо вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 122-4 КУпАП відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом із тим, для кваліфікації діяння за ст. 122-4 КУпАП необхідним, зокрема, є встановлення порушення, саме залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Даних щодо умислу ОСОБА_1 на залишення місця пригоди, до якої він був причетний, матеріали справи не містять, і в судовому засіданні таких не встановлено.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
На підставі викладеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому провадження за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи обставини дорожньо-транспортної пригоди, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.
У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 40-1, 122-4, 124, 247, 278, 280, 283, 284, 285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 122-4 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.С. Чайка