Справа № 761/28479/22
Провадження № 2/761/5181/2023
15 лютого 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді : Пономаренко Н.В.
за участю секретаря : Бражніченко І.О..
представника позивача : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, -
У грудні 2022 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, відповідно до якої, позивач просив суд: визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини. Розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні 15.02.2023 року судом на обговорення учасників процесу питання про можливість закриття провадження по справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача заперечував щодо закриття провадження по справі та просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. В судовому засіданні представник позивача також зазначив, що на час проведення судового засідання спору між сторонами щодо місця проживання дитини немає, але в майбутньому можуть виникнути спори, тому потрібно, щоб було документальне підтвердження з ким має проживати дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, до суду 23.01.2023 року подано клопотання, у якому просила суд проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якій з'ясовується предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Як вбачається із змісту позовної заяви, що 11 лютого 2022 року між позивачем та відповідачем, було укладено Договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, відповідно до якого сторони як Батько та Мати домовились щодо участі у вихованні дітей та визначили, що місце проживання дітей буде наступним: - ОСОБА_4 , перебуватиме на повному вихованні та утриманні батька ОСОБА_2 , адресою її проживання визначили місце проживання Батька: АДРЕСА_1 ; - ОСОБА_5 , перебуватиме на повному вихованні та утриманні матері ОСОБА_3 , адресою його проживання визначили місце проживання Матері: АДРЕСА_2 .
Крім того, у позовній заяві також вказано, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо місця проживання дитини, однак майбутньому, з метою уникнення конфліктів щодо того, з ким повинна проживати дитини з метою виключення сварок та конфліктів, що можуть негативно вплинути на доньку, психічний розвиток, стрес та переживання, необхідність звернення до суду для визначені місця проживання дитини є обов'язковою.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що спір між сторонам наразі відсутній, однак може виникнути в майбутньому.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, ст. 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Так, правовідносини між сторонами, щодо визначення місця проживання дитини, врегульовані договором між батьками щодо здійснення батькових прав та визначення місця проживання дитини від 11.02.2022.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
У справі «Bellet v. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Відтак, судом встановлено, що в даній справі, у зв'язку укладення договору між батьками щодо здійснення батьків прав та визначення місця проживання дитини від 11.02.2022, відсутній предмет спору на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення та між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань, а тому, суд вважає, що у відповідності до п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України провадження у справі слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 255, 256, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини - закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: