Справа №760/4714/23 2/760/6304/23
про залишення позовної заяви без руху
07 березня 2023 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Жовноватюк В.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл майна, -
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшла вищезазначена позовна заява, у якій позивач просить суд розподілити житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку, площею 0,0839 гектарів, кадастровий номер 8000000000:72:506:0026, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; призначити по справі ряд експертиз; звільнити позивача від сплати судового збору на період воєнного стану.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі з'ясовано, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивач у позовній заяві ставить вимоги, які підлягають оплаті судового збору. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Також позивач заявляє вимогу про звільнення від сплати судового збору на період воєнного стану.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 14 листопада 1950 року гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі» рішення від 19 червня 2001 року), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу про Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Отже, на переконання ЄСПЛ, при визначенні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансових можливостей заявника, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Таким чином, основою визначення фінансового стану сторони, на думку ЄСПЛ, є наявність чи відсутність у сторони «вільних» коштів, які необхідно сплатити. Поняття ж «майновий стан» набагато ширше. Майном уважається окрема річ, сукупність речей, у тому числі гроші, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, особа повинна надати докази в підтвердження своєї неплатоспроможності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Також позивачу слід чітко сформулювати свої вимоги про розподіл житлового будинку з господарськими будівлями та земельну ділянку та привести їх у відповідність до вимог ЦПК України. Який варіант розподілу пропонує та з приводу чого виникає спір і з приводу чого звертається з вимогою до відповідачів.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розподіл майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя В.С. Жовноватюк