СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3174/23
пр. № 3/759/2163/23
06 березня 2023 року
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 367095 від 02.02.2023 року, 02 лютого 2023 року о 23 год. 05 хв. в м. Київ, по вул. Чорнобильська 8/2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Mondeo д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився на місці зупинки ТЗ та у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До початку судового засідання через канцелярію суду захисник ОСОБА_1 - адвокат Курдиляс Ю.Л. подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. У поданому клопотання зазначив, що з матеріалами справи не погоджується, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Щодо протоколу про адміністративне правопорушення захисник зазначив: протокол про адміністративне правопорушення та відео, що додаються до нього мають розбіжності в даті та часі; в графі подія вчинення адміністративного правопорушення та в графі місце складення протоколу, працівники поліції зазначили невірну адресу; зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не в стані алкогольного сп'яніння, як передбачено диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП; працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Також у клопотання захисник зазначив, що в матеріалах справи відсутні пояснення свідків, які б могли підтвердити обставину, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; відеозйомка не проводилась безперервно, а також працівниками поліції не було повідомлено про право звернення до закладу охорони здоров'я, протягом двох годин.
В судове засідання з'явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Курдиляс Ю.Л., наполягав на закритті провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, викладених ним у клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
За вимогами п. 6-8 розділу І Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №367095 від 02 лютого 2023 року вбачається, що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовився.
Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №367095 від 02 лютого 2023 року, підтверджуються відео з бодікамери №472268, №472731, що долучено до матеріалів адміністративної справи.
У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Неодноразова відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі зафіксована у відеозаписі з бодікамери №472268, №472731.
Усі дії працівників поліції щодо складення матеріалів про адміністративне правопорушення відповідають чинному законодавству.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме: протоколом серії ААД №367095 від 02 лютого 2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом з боді камери поліцейського №472268, №472731. Дані докази узгоджуються між собою, та беззаперечно вказують на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Курдиляс Ю.Л. суд зазначає наступне.
Суд не погоджується із позицією захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення та відео, яке додано до матеріалів справи, містять розбіжності щодо дати та часу, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що поліцейський почав складати протокол про адміністративне правопорушення у час, що вказаний у даному протоколі серії ААД №367095. Таким чином доводи захисник є необґрунтованими.
Крім того, суд не має можливості встановити чи дійсно працівниками поліції зазначена невірна адреса події вчинення адміністративного правопорушення, оскільки із наявних у справі матеріалів суд самостійно не може визначити адресу, де сталось адміністративне правопорушення.
Необґрунтованими також є доводи щодо того, що відповідно до протоколу ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не у стані алкогольного сп'яніння, як передбачено диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Наголошення на відмінності понять «з ознаками алкогольного сп'яніння» та «у стані алкогольного сп'яніння», на думку суду, є занадто формальним ставленням до норм КУпАП та не може бути прийнято до уваги у конкретній справі як на підставу для закриття провадження у справі.
Крім того, за змістом диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, як в ситуації, що розглядається. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №367095 від 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, що полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не через перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Невідсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом так само не є підставою, яка свідчила про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 8 розділу І Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, як вбачається із зазначеної норми, присутність двох свідків у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я не є обов'язковою, якщо застосовуються технічні засоби відеозапису. До матеріалів справи долучені відеозаписи з бодікамер поліцейських, що свідчить про те, що залучення свідків було не обов'язковим. Тому суд не приймає доводи захисника у даній частині та вважає їх необґрунтованими.
Щодо доводів про те, що відео зйомка не проводилась безперервно, суд зазначає наступне.
На даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та винності ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Переривання у відеозаписі дійсно було на одному із відеозаписів, але тривало воно не більше однієї секунди, що свідчить про те, що найважливіші аспекти вчиненого правопорушення були зафіксовані бодікамерою поліцейського. Також суд звертає увагу, що відеозапис із бодікамери іншого поліцейського переривань не містить.
Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи захисника про те, що працівниками поліції не було повідомлено про необхідність звернення до закладу охорони здоров'я, оскільки з відеозапису вбачається, що дана вимога працівниками поліції була виконана.
Таким чином суд встановив відсутність обґрунтованих доводів, які б вказували на наявність підстав для закриття провадження у справі.
В рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи вищевикладене, коли ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, він тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Зважаючи на вищезазначені положення, враховуючи результатами дослідження в судовому засіданні доказів, що містяться в матеріалах справи, жодних сумнівів щодо наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеності винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні у суду не виникло.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У справі наявні докази, які беззаперечно вказують на вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення суд вважає, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 266 КУпАП та ЗУ "Про судовий збір",
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Н.О.Горбенко