Справа №:755/11893/18
Провадження №: 6/755/86/23
"23" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Яровенко Н.О.
при секретарі - Локотковій І.С.
розглянувши заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про поновлення спропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання,
Заявник Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ «ПриватБанк») звернувся до суду із заявою, в якій просить поновити строк пред'явлення виконавчого листа № 755/11893/18 від 15 листопада 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 32030,61 грн та судового збору в розміоі 1653,51 грн.
На обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що 15 листопада 2018 року у даній справі ухвалено рішення, яким з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованості у розмірі 32030,61 грн та судового збору в розміоі 1653,51 грн. Банк отримано рішення у даній справі та 18 червня 2020 року подано заяву про виправлення описки, яку задоволено ухвалою суду від 26 червня 2020 року. Однак, виконавчий лист стягувачу так і не видано, внаслідок чого пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Сторони, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду заяви в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду заяви.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З матеріалів цивільної справи № 755/11893/18, обставин, зазначених у заяві, і з долучених до заяви документів встановлено таке.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість в сумі 32030,61 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1653,51 грн.
18 червня 2020 року представником позивача отримано рішення у даній справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 26 червня 2020 року виправлено описку в рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року у справі №755/11893/18 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме у другому абзаці резолютивної частини рішення суду зазначено правильну суму прописом - «тридцять дві тисячі тридцять».
Згідно із положеннями частин першої, другої статті 12Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, що набрав чинності 05 жовтня 2016 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виконавчий документ є документом строковим, тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред"явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) - це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
Причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-711цс15 зазначив, що суд має право поновити пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання за наявності відповідного клопотання стягувача та поважності причин пропуску цього строку.
Отже, необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин такого пропуску. Такі причини (обставини) повинні бути об'єктивною перешкодою для особи, на користь якої винесено судовий акт, і яка вчиняє дії для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 2а-12192/09/0407; від 06 червня 2018 року у справі № 2-12537/10; від 31 січня 2019 року у справі № 490/9519/15-ц.
У вказаних постановах зроблено висновок, що лише об'єктивні перешкоди для отримання виконавчого документа та його пред'явлення до виконання можуть бути визнанні поважними причинами пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Відповідно до вимог статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно відомостей з автоматизованої системи документообігу суду «Д-3» судом встановлено, що рішення суду від 15 листопада 2018 року, набрало законної сили 18 грудня 2018 року, натомість представник позивача звернувся до суду із заявою про видачу копії рішення лише 18 червня 2020 року. Крім того, після винесення 26 червня 2020 року ухвали про виправлення описки в рішенні суду від 15 листопада 2018 року, представник позивача за видачею виконавчого листа у даній справі до суду не звертався.
Таким чином, виконавчий лист у даній справі не видавався, до виконання стягувачем не пред'являвся, а тому строк пред'явлення даного викогнавчого листа до виконнаня пропущено стягнувачем без поважних причин.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого лсита до виконання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 261, 353, 433 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про поновлення спропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Н.О. Яровенко