Провадження № 2/754/1293/23
Справа № 754/6965/21
Іменем України
28 лютого 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді: Сенюти В.О.
за участю секретаря: Омельченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,-
Позивач КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11.05.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29.11.2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, залучено у якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ..
У позовній заяві позивач просить: стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення та централізованого постачання гарячої води в загальному розмірі 180947,31 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Враховуючи, що сторони у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, шо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 20.12.2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знята з реєстрації 26.05.2021 року в зв'язку з смертю.(а.с.179).
Згідно із ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Як зазначається в постанові Великої Палати Верховного суду України від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18, цивільно-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі підлягає закриттю, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що позивач звернувся із позовом до суду 06.05.2021 року, а відповідно до інформації, яка надійшла від Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, відповідач ОСОБА_1 помер, зважаючи на те, що суду стало відомо про смерть ОСОБА_1 вже після відкриття провадження у справі, суд вважає, що провадження у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості підлягає закриттю в частині вимог до ОСОБА_1 ..
Керуючись ст. 25, 55 ЦК України, статтями 255, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості в частині позовних вимог Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 .
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.О.Сенюта