ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17273/21
провадження № 1-кп/753/638/23
"01" березня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100000000906, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України, -
Дарницьким районним судом м. Києва розглядається вказане кримінальне провадження.
Прокурор в судовому засіданні звернувся з клопотанням щодо оголошення розшуку обвинуваченої ОСОБА_5 та надання дозволу на затримання останньої з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у тому числі тяжких злочинів, за один з яких передбачено найсуворіше покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, тому остання розуміючи тяжкість ймовірного покарання може чинити спробу переховуватись від суду. Порушення процесуальних обов'язків також доводить ризик переховування від суду, адже таке переховування вже має місце. Крім того, з метою ухилення від відповідальності, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином Також існує ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, який підтверджується тим, що остання немає постійного місця роботи та стабільного джерела доходів. Крім того, зважаючи на порушення обвинуваченою порядку відбуття тримання під вартою із визначенням застави, що виявилося у її ухилення від суду, шляхом ігнорування викликів до суду, прокурор просив суд вирішити питання про звернення застави в дохід держави.
Також, прокурор просив врахувати, що ухвали про примусовий привід обвинуваченої для участі в судовому засіданні не виконані, оскільки не вдалося встановити місце її знаходження.
За наведених обставин прокурор вважав, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 проти заявленого клопотання про оголошення її підзахисної у розшук та звернення застави в дохід держави заперечувала, посилаючись на те, що в країні наразі війна.
Заставодавець ОСОБА_6 в судове засісдання не з'явився, але його неявка не перешкоджає розгляду клопотань.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Так, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020100000000906, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України. В ході досудового слідства відносно обвинуваченої ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 181600 грн., після внесення якої 01.07.2021 року ОСОБА_5 було звільнено з-під варти.
У відповідності до ч. 2 ст. 318 КПК України участь обвинуваченого в судовому розгляді кримінального провадження є обов'язковою.
В свою чергу, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, суд тривалий час позбавлений можливості розглянути вказане кримінальне провадження, оскільки обвинувачений в судові засідання систематично не з'являється, про поважність причини неявки суд не повідомляє, у зв'язку з чим судом було винесено ухвали про привід, проте ухвали про привід залишились не виконаними, оскільки місцезнаходження обвинуваченого встановлено не було.
Так, ухвалами Дарницького районного суду м. Києва від 15.11.2022 року та 13.12.2022 року до обвинуваченої ОСОБА_5 застосовано привід. Згідно матеріалів відпрацювання зазначених ухвал, співробітниками поліції здійснено виїзд за місцем проживання останньої, однак двері квартири ніхто не відкрив. В ході опитування мешканців будинку, які проживають поруч із квартирою, в якій мешкає ОСОБА_5 було встановлено, що протягом останніх трьох місяців у вказаній квартирі ніхто не проживає, проте раніше там мешкала ОСОБА_5 . Повторним виїздом за вказаною адресою 26.01.2023 року двері квартири співробітникам поліції також не відчинили.
Таким чином, прийнятими судом заходами, встановити фактичне місце перебування обвинуваченої ОСОБА_5 не представилося можливим. Суд вважає, що обвинувачена, будучи достовірно обізнаною, що відносно неї в провадженні суду на розгляді знаходиться кримінальне провадження, не повідомляючи про поважність причин своїх неявок, умисно ухиляється від явки до суду.
При цьому, приймаючи до уваги наявність підстав для розумної підозри щодо причетності обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень в сукупності з даними, що характеризують особу останньої, з огляду на ступінь тяжкості правопорушень та вид і розмір покарання, яке може загрожувати в разі визнання її винуватою, вважає доведеним наявність ризику переховування ОСОБА_5 від суду.
Крім того, наявність обґрунтованого ризику вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що на даний час судове провадження триває, свідки не допитані, що, на думку суду, свідчить про можливість незаконного впливу з боку обвинуваченої на вказаних осіб.
Також суд вважає, що ризик вчинення нових кримінальних правопорушень з боку обвинуваченої є реальним, що підтверджується тим, що остання немає постійного місця роботи та стабільного джерела доходів.
Враховуючи викладене суд вважає, що зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обставини вказують на наявність підстав для тримання обвинуваченої під вартою, та підтверджують факт її переховування від суду та намагання перешкодити кримінальному провадженню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність оголошення ОСОБА_5 у розшук, з наданням дозволу на її затримання з метою приводу до суду для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, у зв'язку з чим судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 підлягає зупиненню, відповідно до вимог ст. 335 КПК України.
Обговорюючи необхідність звернення застави, внесеної за обвинувачену, суд керується наступними вимогами закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України - якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України - у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року за № 15 затверджено Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу. Цим Порядком визначено механізм внесення, повернення та звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, який обраний з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до органу дізнання, слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов'язків, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність звернення застави в дохід держави, оскільки обвинувачена порушила покладені на неї обов'язки прибувати до суду за його першою вимогою.Також при вирішенні питання про першочерговість звернення застави в дохід держави, суд враховує, що на території України запроваджено військовий стан, що зумовлює потребу у фінансуванні Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 191, 335, 350 КПК України, суд, -
Оголосити розшук ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дати дозвіл на затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, громадянки України, неодруженого, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , та доставку її до Дарницького районного суду м. Києва для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали доручити СУ ГУНП України у м. Києві.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міську прокуратуру.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту приводу обвинуваченої ОСОБА_5 до суду.
Судове провадження з розгляду кримінального провадження, внесеного ЄРДР за № 12020100000000906, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України - зупинити до розшуку обвинуваченої.
Суму застави у розмірі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, внесену 01.07.2021 року ОСОБА_6 за обвинувачену ОСОБА_5 на спеціальний депозитний рахунок № НОМЕР_1 - звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя