Справа № 727/2149/23
Провадження № 2-з/727/11/23
06 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви , -
03.03.2023 року представник звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Посилався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та кафе-бару в будинку АДРЕСА_2 . Крім того, заявниця набула у власність квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 .Біля її квартири, кафе-бару та будинку, її земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 за адресою АДРЕСА_2 розташована АЗС з рекламною назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У грудні 2022 року заявниця побачила, що на території АЗС «Євронафта» за адресою АДРЕСА_2 розпочалось будівництво магазину та реконструкція самої АЗС. Їй відомо, що містобудівні умови та обмеження на будівництво АЗС по АДРЕСА_2 Управлінням містобудування та архітектури Департаменту не надавались. Інформація щодо декларації про початок будівельних робіт, дозволу на проведення будівельних робіт, акту введення в експлуатацію та інших документів, пов'язаних з будівництвом і введенням в експлуатацію АЗС в Департаменті відсутня.
ОСОБА_1 вважає, що АЗС збудована незаконно, є самочинним будівництвом, чим порушуються її права. Так, висновком експерта встановлено, що відстань, на якій розташована частина двоповерхової будівлі, що знаходиться в АДРЕСА_2 , в якій знаходиться приміщення кафе-бару та житлова квартири АДРЕСА_1 становить 7,64 м. від земельної ділянки АЗС «Євронафта». Відстань збудованої АЗС «Євронафта» по АДРЕСА_2 не відповідає вимогам ДБН 360-92 п.п.7.59-7.62.
Таким чином, заявниця не може користуватись своєю власністю та проживати у квартирі АДРЕСА_5 . У її житловій квартирі постійно відчувається запах бензину. У повітрі відчутно постійну загазованість від вихлопних газів автомобілів, які заїжджають на АЗС. Існує грубе порушення протипожежної безпеки, оскільки відстань до її квартири від АЗС складає всього 7,4 метра.
Просив забезпечити позов шляхом заборони експлуатації АЗС, рекламна назва «Євро Нафта», що по АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_3 ).
Також просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,0832 га, кадастровий номер 7310136300:25:003:0068; земельній ділянці, площею 0,0168 га кадастровий номер 7310136300:25:003:0070, які розташовані по АДРЕСА_2 , щодо будівництва, реконструкції АЗС, заборони компетентним органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на цій земельній ділянці та введення їх в експлуатацію, а також заборонити державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об'єктів нерухомого майна, розташованих на ній. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із наступного:
Так, за змістом ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом забороною вчиняти певні дії.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті.
Згідно роз'яснень, що надані в п.4 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та реально існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до
незворотних наслідків.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №490/7508/20.
Розглядаючи аргументи, наведені в заяві про забезпечення позову, суд виходить із наступного:
Так, звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову представник ОСОБА_1 вказував на те, що протягом 10 днів заявниця має намір звернутися до суду з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення права та просити суд визнати самочинно збудованим об'єкт АЗС по АДРЕСА_2 та зобов'язати останнього власника демонтувати АЗС.
Однак, у поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник просила, зокрема, забезпечити позов шляхом накладення заборони експлуатації АЗС, рекламна назва «Євро Нафта», що по АДРЕСА_2 (власник ОСОБА_3 ).
При цьому, матеріали заяви про забезпечення позову не містять відомостей здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності, будь-яких відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно наявних зареєстрованих прав по об'єкту нерухомості, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , зокрема АЗС.
Натомість, у матеріалах поданої заяви наявне рішення ЧМР №812 від 28.07.2022 року, з якого вбачається, що з 26.02.2022 року ОСОБА_3 було поновлено договори оренди землі від 16.01.2020 року за адресою АДРЕСА_2 для обслуговування будівель АЗС. Підставою винесення вказаного рішення, зокрема зазначено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.05.2019 року №168579173, який відсутній у матеріалах заяви про забезпечення позову.
Суд зауважує, що обраний спосіб забезпечення позову може мати наслідком втручання у підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, що є неприпустимим.
Також заявник просив забезпечити позов шляхом заборони проводити будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,0832 га, кадастровий номер 7310136300:25:003:0068; земельній ділянці, площею 0,0168 га кадастровий номер 7310136300:25:003:0070, які розташовані по АДРЕСА_2 , щодо будівництва, реконструкції АЗС, заборони компетентним органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на цій земельній ділянці та введення їх в експлуатацію, а також заборонити державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об'єктів нерухомого майна, розташованих на ній.
Будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що на даний час за адресою АДРЕСА_2 проводяться будівельні роботи матеріали заяви про забезпечення позову не містять .
При цьому, у якості підстави звернення до суду з позовом ОСОБА_1 вказує на порушення її прав, внаслідок самочинного будівництва АЗС, яка розташована по АДРЕСА_2 .
Суд враховує, що до матеріалів заяви про забезпечення позову долучено містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво магазину по АДРЕСА_2 » за №933-МУО від 03.08.2021 року, що були видані на ім'я ОСОБА_3 .
Таким чином, спосіб забезпечення позову шляхом заборони проводити будівельні роботи на земельній ділянці, площею 0,0832 га, кадастровий номер 7310136300:25:003:0068; земельній ділянці, площею 0,0168 га кадастровий номер 7310136300:25:003:0070, які розташовані по АДРЕСА_2 , заборони компетентним органам здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об'єктів нерухомості на цій земельній ділянці та введення їх в експлуатацію, а також заборонити державним реєстраторам проводити будь-які реєстраційні дії щодо новостворених об'єктів нерухомого майна, розташованих на ній виходить за межі позовних вимог, з якими ОСОБА_1 має намір звернутися до суду.
Окрім того, заявниця, у поданій до суду заяві, жодним чином не обгрунтувала порушення її прав внаслідок будівництва магазину за вказаною адресою.
У постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року в справі № 758/10187/21 (провадження № 61-19882св21) зазначено про те, що сам по собі факт здійснення відповідачами будівельних робіт, які ймовірно стосуються прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що такі будівельні роботи є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Таким чином, наявність очевидних ознак протиправності будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 , може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Заявником належним чином не обгрунтовано свої доводи, не надано доказів наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач має намір звернутися до суду з вимогами про знесення самочинного будівництва, а тому доводи заявника, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними. Такий захід забезпечення позову як заборона вчиняти будь-які будівельні роботи та заборона будь-яким особам вчиняти реєстраційні дії щодо спірного об'єкту нерухомого майна є неспівмірними із предметом позову.
Тому, суд приходить до висновку, що заявник не обґрунтував наявність об'єктивних ризиків невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду в цій справі та не навів мотивів співмірності обраних заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам. За таких обставин суд вважає, що заява про забезпечення позову необгрунтована та задоволенню не підлягає. На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 149- 153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Одовічен Я.В.