07.03.2023
Справа №721/99/23
Провадження 1-КП/721/26/2023
Путильський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
прокурора ОСОБА_2
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Путила обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні внесеному 18.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023266220000006 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, одруженої, на утриманні малолітніх дітей немає, уродженки та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
1.Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним на підставі угоди про визнання винуватості.
ОСОБА_3 08.02.2023 року близько 11 год. 00 хв. прибула до місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 , де під час перебування у службовому кабінеті начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 є службовою особою та знаходиться при виконанні службових обов'язків, з метою отримання направлення на медичне обстеження військово-лікарською комісією ОСОБА_7 , висловила пряму словесну пропозицію наміру надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, після чого своєю правою рукою поставила грошові кошти в сумі 100 євро (згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.02.2023 становить 3914,85 грн.) на робочий стіл за яким сидів ОСОБА_6 , чим завершила свій злочинний умисел, спрямований на реалізацію своєї пропозиції надання та надання такої неправомірної вигоди.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, а саме пропозицію надання та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом на підставі угоди про визнання винуватості.
17.02.2023 між прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_4 на підставі статей 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості у рамках кримінального провадження, внесеного 18.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023266220000006.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана повністю визнала себе винуватою в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочині та зобов'язалась беззастережно визнати у судовому провадженні свою винуватість в обсязі пред'явленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення підозрюваній покарання, з урахуванням обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, за ч.1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
При цьому, у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаялась. Уклавши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вони визнають себе винними, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до них у разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачена ОСОБА_3 зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вказана угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, за участі захисника без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв'язку з чим ОСОБА_3 просила суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що вона повністю визнала свою винуватість в інкримінованому їй злочині, щиро розкаялась, засуджує свою поведінку.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угод про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому вказана угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.
Відповідно до ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.
Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угод за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідків постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості.
Оскільки на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , а дії останньої органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України, а отже доведена поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Угодою визначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивно характеризується за місцем проживання. З даними висновками органу досудового розслідування суд погоджується, та вважає їх доведеними.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Перевіркою угоди на дотримання порядку її укладання, а також вивченням наданих суду даних щодо особистості обвинуваченої ОСОБА_3 судом не було знайдено підстав ставити під сумнів вказані обставини, а отже суд погоджується з ними.
4. Підстави призначення покарання, визначеного на підставі угоди про визнання винуватості.
У силу положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості 17.02.2023 року між прокурором та підозрюваною відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ч. 2 ст. 109 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень відповідає вимогам закону, а отже відповідно до умов угоди ОСОБА_3 , слід призначити це покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості злочинів та особистості обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої, а також відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
5. Мотиви ухвалення інших рішень.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання залишити до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 7, 100, 368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 17 лютого 2023 року між прокурором Чернівецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному 18.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023266220000006 відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити її покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Застосований щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання залишити до набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ухвалою Шевченківського районного суду від 10 лютого 2023 року на речові докази, а саме грошові кошти в сумі 100 (сто) Євро (серія та номер VA 3151848719).
Речові докази:
- грошові кошти в сумі 100 (сто) Євро, які зберігаються в філії Чернівецького обласного управління AT "Ощадбанк" за адресою м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 244, Чернівецького району Чернівецької області, конфіскувати.
- направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією для визначення придатності до військової служби відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в 3 прим. на 1 арк.; свідоцтво про хворобу № 13 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк.; довідку військово-лікарської комісії від 04.01.2023 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк.; картку обстеження та медичного огляду № 13 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2 арк.; витяг з історії хвороби № 173 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2 арк.; виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та виписку № 53 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2 арк.; виписку з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та виписку № 293 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2 арк.; виписку № 40 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 2 арк.; висновок лікаря терапевта відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 3 арк., які зберігаються у матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінальної справи.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_8