Справа №705/4670/22
2/705/965/23
07 березня 2023 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором оренди, розірвання договору та виселення,
Позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором оренди, розірвання договору та виселення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.06.2021 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлових приміщень №1, за умовами якого орендодавець передав орендарю за плату на певний строк на умовах цього Договору у користування частину нежитлового приміщення, площею 51 кв. м., що знаходиться на другому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Факт передачі приміщення в оренду підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 01.06.2021. Розмір щомісячної орендної плати було встановлено в розмірі 11781,00 грн., в тому числі ПДВ 1963,50 грн., відповідач зобов'язалася здійснювати орендну плату не пізніше 20-го числа кожного місяця. Також, умовами Договору передбачено компенсацію вартості спожитих комунальних послуг на підставі рахунку орендодавця. Відповідачем станом на 04.11.2022 зобов'язання за Договором оренди не виконано, у зв'язку з чим виникла заборгованість ОСОБА_1 перед АБ «УКРГАЗБАНК» в сумі 130629,54 грн., втому числі: 106 029,00 грн. основного боргу по орендній платі та 24600,54 грн. вартості спожитих комунальних послуг. З березня 2022 року орендодавець доступ до зданого в оренду майна здійснити немає можливості, порядок розрахунків за оренду приміщення не виконується. На вимогу орендодавця від 23.09.2022 за №509/405/2022 заборгованість по орендній платі та компенсація за спожиті комунальні послуги не погашена та орендоване приміщення не звільнено. У своїй відповіді на вимогу відповідач пояснила, що у зв'язку із введенням в Україні військового стану, вона покинула територію України та вважає, що для неї, як оpeндаря, наступили форс мажорні обставини. Позивач зазначає, що доводи ОСОБА_1 є не обгрунтованими щодо відсутності правових підстав для сплати орендної плати, з приводу того, що вона з березня 2022 року майно не використовувала, її працівників в орендованому приміщенні не було, адже повернення майна, що орендується, здійснюється за Актом приймання-передачі, тому у орендаря відсутні правові підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати, її зменшення, а також, в подальшому праві користування орендованим приміщенням. Для позивача допущені порушення відповідачем є істотними, оскільки орендар тривалий час не виконує свої договірні зобов'язання з орендної плати, зокрема не сплачувала орендну плату протягом строку, що перевищує трьох місячний термін, тому з даним позовом позивач звернувся до суду.
Ухвалою судді від 08.12.2022 у справі відкрито спрощене позовне провадження, а також роз'яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Позивачу направлено копію ухвали про відкриття провадження, а відповідачу копію ухвали та копію позову з додатками рекомендованими повідомленнями.
Станом на 07.03.2023 відзиву від відповідачів не надходило. Копію ухвали та позову з додатками відповідач ОСОБА_1 отримала особисто 03.02.2023, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні із досліджених доказів встановлено, що 01.06.2021 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлових приміщень №1, за умовами якого орендодавець передав орендарю за плату на певний строк (з 01.06.2021 по 30.04.2024) на умовах цього Договору у користування частину нежитлового приміщення, площею 51 кв.м., що знаходиться на другому поверсі будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт передачі приміщення в оренду підтверджується Актом приймання - передачі приміщень від 01.06.2021.
Відповідно умов до укладеного Договору, розмір щомісячної орендної плати було встановлено в розмірі 11781,00 грн., в тому числі ПДВ 1963,50 грн.
За цим Договором відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася здійснювати орендну плату не пізніше 20-го числа кожного місяця.
Також, умовами Договору передбачено компенсацію вартості спожитих комунальних послуг на підставі рахунку орендодавця.
У зв'язку з тим, що зобов'язання за Договором оренди відповідачем не виконувались належним чином, ПАТ АБ «Укргазбанк» 23.09.2022 було направлено Лист-вимогу ОСОБА_1 , в якому вказало, що у неї існує заборгованість за Договором оренди в розмірі 122067, 54 грн. та запропоновано її погасити до 01.11.2002, при цьому, роз'яснено наслідки не виконання цієї вимоги.
12.10.2022 від ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшов лист, в якому вона зазначила, що вона не заперечує факт укладення Договору оренди приміщення і вчасно сплачувала обумовлену орендну плату до січня 2022 року, включно. Проте, починаючи з лютого 2022 року, у зв'язку із введенням в країні військового стану, вона на роботу не виходила і нотаріальну діяльність не здійснювала. З 15.03.2022 разом зі своїми дітьми вона виїхала за межі України та до України не поверталася. 15.07.2022 нею було повідомлено Черкаську філію ВАТ АБ «Укргазбанк» про те, що вона зобов'язується після повернення в Україну та відновлення своєї діяльності, сплатити заборгованість по орендній платі. 20.09.2022 на її прохання родичами було здійснено орендну плату за лютий 2022 року. 05.10.2022 їй стало відомо, що ПАТ АБ «Укргазбанк» надіслало на її адресу Лист-вимогу щодо сплати заборгованості, проте, враховуючи форс-мажорні обставини та введення військового стану на території України, у зв'язку з чим вона змушена була виїхати за межі України та припини свою діяльність, не користується комунальними послугами, тому просить зменшити суму орендної плати з 24.02.2022 на 50% та відмінити нарахування комунальних послуг до її повернення та відновлення діяльності.
Листом від 18.10.2022 Черкаська обласна дирекція АБ «Укргазбанк» у відповідь на лист ОСОБА_1 повідомило про те, що АБ «Укргазбанк» не має змоги зменшити суму орендної плати за період з 24.02.2022, оскільки бухгалтерією проведені відповідні нарахування до бюджету банку. Питання про зниження орендної плати на 50% по Договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.06.2021 може бути вирішено за умови сплати існуючої заборгованості по орендній платі до дати укладення додаткової угоди до даного Договору, при намірі в подальшому оренди приміщення банку. Крім того, згідно розрахунку заборгованості орендарю не нараховувалася компенсація за спожиту електроенергію, а з 01.04.2022 і компенсація за спожиту теплову енергію.
З наданого позивачем Розрахунку заборгованості ФО ОСОБА_1 за Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.06.2021 перед АБ «Укргазбанк», загальна сума заборгованості станом на 04.11.2022 складає 130629,54 грн., з яких: 106 029,00 грн. основного боргу по орендній платі та 24 600,54 грн. вартості спожитих комунальних послуг.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто сплатою суми боргу.
Відповідно до п.6.4 вказаного Договору оренди нежитлового приміщення №1 від 01.06.2021, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.5 ст. 762 ЦК України плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.
Згідно ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (ч.2 ст. 782 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у володіння та/або користування іншій особі.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст. 785 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 р. у справі № 910/4391/19 вказано, що: «відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 серпня 2021 р. по справі № 456/2076/19 вказано, що «договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов'язковість договору».
Згідно вимог ст.ст.76,77,79,80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як передбачає чинне законодавство, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Проте, судом встановлено, що орендар ОСОБА_1 не була позбавлена можливості з вини позивача користуватися об'єктом оренди, оскільки там зберігалися її речі, а ключі від об'єкта оренди не були повернуті позивачу, відповідач не була обмежена в доступі до об'єкту оренди.
У своєму листі до позивача, відповідач пояснює, що з лютого 2022 вона припинила провадити свою діяльність, з 15.03.2022 разом зі своїми дітьми вона виїхала за межі України та до України не поверталася.
15.07.2022 відповідачем було повідомлено Черкаську філію ВАТ АБ «Укргазбанк» про те, що вона зобов'язується після повернення в Україну та відновлення своєї діяльності, сплатити заборгованість по орендній платі. При цьому, 20.09.2022 на її прохання родичами було здійснено оплату орендної плати за лютий 2022 року.
З приводу прохання зменшення суми орендної плати відповідач звернулася до відповідача з листом, який отримано позивачем 12.10.2022, лише після отримання Листа-вимоги позивача щодо погашення заборгованості.
В той же час, як вже встановлено судом, відповідач з урахуванням положень ст. ст. 617, 652, 762 ЦК України у своєму листі до позивача посилається на настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), у зв'язку із введенням 24.02.2022 на території України воєнного стану на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який є продовженим, а також, що настання форс-мажорних обставин, що перешкоджає фактичному використанню нею об'єкта оренди так і виконанню його фінансових зобов'язань в рамках діючого Договору, за що виключається відповідальність відповідно до чинного законодавства України, при цьому, не звертається до позивача із пропозицією укласти Додаткову угоду до Договору оренди нежитлового приміщення, якою можливо було б врегулювати вищенаведені питання.
Розділом 8 Договору передбачена відповідальність сторін та порядок вирішення спорів, а також форс-мажорні обставини.
Як зазначено в п.8.2 Договору, у випадку виникнення форс-мажорних обставин Сторони повинні повідомити про такі обставини одна одну у письмовій формі протягом трьох банківських днів. Обов'язок по доказуванню факту дії форс-мажорних обставин покладається на сторону, на яку вони вплинули.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано підтвердження того, що в зазначені Договором терміни вона з відповідною заявою зверталася до позивача.
Із наведеного не вбачається, що форс-мажорні обставини звільняють відповідача від виконання ним основного зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів.
В той же час, даний позов не містить вимог сплати штрафних санкцій, а форс-мажорні обставини не звільняють від виконання договірних зобов'язань.
Аналізуючи положення ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України, можна зробити висновок, що орендар зобов'язаний сплачувати орендні платежі за весь час, протягом якого використовується майном.
Варто зазначити, що посилання відповідача про те, що форс-мажорні обставини перешкоджають фактичному використанню нею об'єкта оренди так і виконанню її фінансових зобов'язань в рамках діючого Договору є безпідставними.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов переконання, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.15,16,525,526,530,599,617,627,652,759,762,782,785 ЦК України, ст. ст. 77-81, 141,259, 263, 264, 265, 268, 278, ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська,1) заборгованість за Договором оренди нежитлових приміщень №1 від 01.06.2021 в розмірі 130 629,54 грн.( сто тридцять тисяч шістсот двадцять дев'ять грн.) 54 коп.
Розірвати Договір оренди нежитлових приміщень №1 від 01.06.2021, укладений між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 .
Виселити Імбері ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 , з нежитлового приміщення площею 51 м.кв., шо знаходиться на другому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить па праві власності АБ «УКРГАЗБАНК».
Стягнуги з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: м. Київ, вул. Єреванська,1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7443 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко