Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1124/23
Номер провадження 1-кс/711/375/23
03 березня 2023 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
особи, що подала скаргу - адвоката ОСОБА_4 ,
особи, в інтересах якої подано
скаргу - підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси скаргу захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, подану в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250000000291 від 01.11.2022, -
До слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, подана в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250000000291 від 01.11.2022.
В обґрунтування скарги зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022250000000291 від 01.11.2022 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
29 листопада 2022 року о 12 годині 52 хвилини ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України було затримано та, з урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 30.11.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане в вимаганням неправомірної вигоди.
Скаржник вважає, що пред'явлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою, оскільки він не вимагав жодних грошових коштів або іншої вигоди. Крім того, органом досудового розслідування не було дотримано порядку повідомлення про підозру ОСОБА_5 , оскільки матеріали кримінального провадження не містять протоколу про вручення (оголошення) останньому повідомлення про підозру.
В судовому засіданні скаржник - адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримав та просив її задовільнити, посилаючись на викладені в скарзі доводи. При цьому вказав на те, що матеріали кримінального провадження №12022250000000291 від 01.11.2022 не містять доказів вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, а ті докази на які посилається прокурор є досить сумнівними, оскільки підозрюваний не вимагав грошових коштів або іншої вигоди та вперше побачив ОСОБА_6 на 18 день після реєстрації кримінального провадження, що свідчить про провокаційні дії зі сторони правоохоронних органів. Крім того, вважає, що органом досудового розслідування було порушено порядок повідомлення про підозру ОСОБА_5 , про що свідчить відсутність в матеріалах кримінального провадження протоколу, складеного відповідно до ст. 103 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 повністю підтримав позицію свого захисника та просив задовільнити скаргу в повному обсязі. Відповідаючи на питання слідчого судді зазначив, що під час повідомлення про підозру слідчою ОСОБА_7 йому було роз'яснені права, передбачені ст. 43 КПК України та вручено копію повідомлення про підозру, про що він особисто поставив свій підпис. При цьому ця процесуальна дія відбувалась без будь - якого впливу на нього зі сторони слідчої.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки в даному кримінальному провадженні на думку сторони обвинувачення зібрано достатньо доказів для пред'явлення обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Крім того, прокурор вказав, що вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 відбулося в порядку, передбаченому статтею 278 КПК України, а тому підстави для її скасування відсутні, також зазначив, що кримінальним процесуальним законодавством не встановлено обов'язкових вимог складання протоколу за результатами вручення повідомлення про підозру.
Вислухавши захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та прокурора, вивчивши скаргу та дослідивши додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Положеннями частини першої статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до пункту десятого частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Судом встановлено, що СУ ГУПН в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022250000000291 від 01.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
В межах здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ОСОБА_5 29.11.2022 о 12 годині 57 хвилин в порядку ст. 208 КПК України було затримано, а 30.11.2022 року о 12 годині 32 хвилини повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено статтею 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені статтею 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру статтею 277 КПК України.
Статтею 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно зі статтею 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до статті 278 КПК України визначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 7 ст.615 КПК України передбачено, що у разі наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють вручення затриманій особі письмового повідомлення про підозру у строки, встановленні статтею 278 цього Кодексу, якщо такі процесуальні дії здійснюються в умовах воєнного стану, строк для вручення письмового повідомлення про підозру затриманій особі може бути продовжено до сімдесяти двох годин.
З матеріалів скарги вбачається, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_5 у спосіб, передбачений КПК України в межах встановленого строку для затриманої особи. Так, письмове повідомлення про підозру вручено уповноваженою особою в день його складення о 12 год. 32 хв. 30 листопада 2022 року, про що свідчить підпис ОСОБА_5 про отримання копії повідомлення про підозру та роз'яснення йому прав, передбачених ст. 42 КПК України.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування підозри або визнання її необґрунтованою, а тому вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особи про підозру.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише в тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23 жовтня 1994 року № 14310/88 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, існує.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Доводи захисника ОСОБА_4 у скарзі на повідомлення про підозру фактично стосуються питань доведеності винуватості та незгоди з правовою кваліфікацією інкримінованого органом досудового розслідування злочину, що потребує оцінці належності та допустимості доказів, проте з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Твердження захисника про наявність порушень вимог ст. 278 КПК України є необґрунтованими, оскільки як вбачається з наданих до скарги матеріалів, оскаржувана підозра складена та підписана з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства, за своїм змістом у повній мірі відповідає вимогам ст. 277 КПК України, а також вручена підозрюваному у строки та у спосіб, визначений КПК України.
Під час розгляду даної скарги в судовому засіданні не встановлено порушень стороною обвинувачення вимог, передбачених ст.ст. 276-278 КПК України під час складання та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 , які б слугували підставою для її скасування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 30 листопада 2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, а скаргу адвоката ОСОБА_4 вважає такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 277, 278, 303-310, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_4 на повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, подану в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250000000291 від 01.11.2022 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.03.2023 року о 09-30 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1