Справа № 646/8313/21
№ провадження 2/646/65/2023
07 березня 2023 року м.Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Демченко І.М., за участю секретаря Соболь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
АТ «Приват Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 08.08.2006 між ЗАТ КБ «Приват Банк», правонаступником якого є АТ «Приват Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № НАЕ1RX00880020, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти у сумі 2766,71 грн. та зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за його користування. У зв'язку з порушенням умов користування кредитом та недотриманням взятих на себе зобов'язань, 04.03.2010 рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова з ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість за вказаним вище кредитом в сумі 18 082,25 грн.
Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 рішення суду вчасно не виконала, позивач на підставі ст. 625 ЦК України просить суд стягнути 3% річних несплаченої суми боргу за період прострочення з 17.09.2009 по 24.11.2021 у сумі 1011,71грн. та 6921,96грн. інфляційних втрат, а всього 7933,67 грн., нарахованих на прострочену суму заборгованості у розмірі 2766,72 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270грн.
Ухвалою суду від 24.12.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до Розпорядження Верховного Суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова було змінено та визначено замість нього Ленінський районний суд м. Полтави.
На виконання вказаного Розпорядження Червонозаводським районним судом м.Харкова справу було передано до Ленінського районного суду м. Полтави.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 17.11.2022 № 65, з 23.11.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова.
19.12.2022 Ленінським районним судом м. Полтави судову справу повернуто до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
За результатами автоматизованого розподілу справи головуючим у справі визначено суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова Демченко І.М.
Ухвалою суду від 09.02.2023 справу прийнято до провадження суддею Демченко І.М. та призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.03.2023 в порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України вирішено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача АТ «Приват Банк» у судове засідання не з'явився, направивши на адресу суду про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Про причини неявки відповідач суду не повідомила, відзиву не надала, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла. При цьому, суд, враховуючи тривалість судового провадження, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 223 ЦПК України у разі неявки учасника справи, який належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Також суд зазначає, що оскільки ухвалами суду неодноразово відповідачеві роз'яснювалося право подати відзив, у якому вона повинна викласти заперечення проти позову у визначений судом строк, а також наслідки неподання такого відзиву, однак відзив до суду ОСОБА_1 за весь час перебування в провадження суду цієї справи подано не було, на підставі ч.8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Встановлено, що 08.08.2006 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , укладено кредитний договір № НАЕ1RX00880020, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у сумі 2766,71 грн., зі сплатою 12% річних, на строк до 08.08.2007 (а.с.17-18).
Відповідно до Статуту Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 він є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.35-36).
Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.03.2010, яке набрало законної сили, у справі № 2-1236/10 позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № НАЕ1RX00880020 від 08.08.2006 у розмірі 18 082, 25 грн. (а.с.9-10).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором. Судовим рішенням від 04.03.2010 про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов'язання позичальниці перед банком та його порушення.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2010 році зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення за період з 17.09.2009 по 24.11.2021, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольняються, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням від 08.12.2021 у розмірі 2270 грн. (а.с.1) підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, ч. 2 ст.1050, 1054 ЦК України, суд
Позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", юридична адреса якого: місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість у розмірі 7933,67 грн. (сім тисяч дев'ятсот тридцять три гривні 67 копійок), а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий : І.М.Демченко