Справа № 645/1169/22
Провадження № 3/645/22/23
06 березня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді - Іващенко С.О., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН не відомий), громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
До Фрунзенського районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У призначені судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повісток про виклик за вказаним ним при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зареєстрованим місцем проживання, та смс-повідомленнями, заяв та клопотань не надавав.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В ст. 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним.
Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, вбачаються підстави вважати поведінку ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, доказів на поважність причин його неявки в призначені судові засідання ним надано не було, зважаючи на те, що по даній категорії справи присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені стислі строки розгляду справи, тому вважаю за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання у його відсутність на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Крім того, ОСОБА_1 було достовірно відомо про складання відносно нього протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, однак, він не цікавиться провадженням у справі, про дати розгляду якої міг також отримати інформацію за допомогою офіційних джерел, такий як веб сторінка суду.
За таких обставин відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 ..
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено в судовому засіданні, 03.11.2022 о 15 годині 29 хвилини ОСОБА_1 по вул.. Олімпійській, 10Б в м. Харкові, керував автомобілем «Lexus ES 350», державний номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням газоаналізатора «Drаger Alcotest 6810» із застосуванням безперервної вфдеофіксації Б/к 475522. Результат огляду 1,24 проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно вимог ст. 14 Закону України « Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп'яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров'я).
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також цифровими показниками спеціального технічного засобу «DrаgerAlcotest 6810» № ARВL-0530 тест № 2820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено 1,24 проміле, час проведення тесту 03.11.2022 о 16 год. 03 хв.
Відповідно до п. 7 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Квитанція тестування на алкоголь до протоколу засвідчує результат тесту ОСОБА_1 1,24 проміле, час проведення тесту 03.11.2022 о 16 год. 03 хв.. Вказана квитанція містить підпис працівника поліції та ОСОБА_1 .. Суд вважає вказану квитанцію допустимим доказом, жодних сумнівів щодо її змісту не виникає.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №222057 від 03.11.2022, який суд приймає як належний та допустимий доказ, оскільки він відповідає п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» та ч. 2 ст. 266 КУпАП; переглянутим відеозаписом з нагрудної камери АЛ2702Г (body - camera) працівників поліції, на якій зафіксовані події 03.11.2022 під час складення даного протоколу.
Дослідивши докази по справі про адміністративне правопорушення суд вважає наступне: при складанні зазначеного адміністративного матеріалу працівниками поліції не було допущено неповноту чи необ'єктивність в оцінюванні дій правопорушника.
Також, слід зазначити, що при складанні протоколу, ОСОБА_1 роз'яснювались його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, про що свідчить підпис останнього.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення та переглянуті відеозаписи не містять жодних відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час зупинки автомобіля, проведення огляду на стан сп'яніння чи складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 251 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, суд вважає вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені ним, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_2 , відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини, суд -
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536,80 грн..
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: