справа № 631/159/23
провадження № 2/631/284/23
про повернення позовної заяви через не усунення недоліків
07 березня 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі судді Трояновської Т. М. розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого на підставі договору про надання правової допомоги № П-А/24-01 від 24 січня 2023 року та ордеру № 00225606 від 27 січня 2023 року діє адвокат Голуб Наталія Олександрівна, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з останнього 200 000 гривень 00 копійок заборгованості за договором позики та судові витрати по справі.
Вказана позовна заява та додані до неї документи подані в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист (пункт 2 рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року по справі № 9-зп).
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 лютого 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема стороною позивача до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення учасникам справи, зокрема відповідачу, або доказів надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів. Крім того, позивачем не зазначена електронна поштова адреса відповідача, при цьому позов поданий саме в системі «Електронний суд», яка зумовлює розгляд електронної справи за наявності електронних адрес усіх учасників судового провадження. Також, суд звернув увагу на те, що позивачем у позовній заяві зазначено місце проживання відповідача, ОСОБА_2 , як: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до юрисдикції Нововодолазького районного суду Харківської області, тому позивачу необхідно було уточнити місце проживання відповідача, що безпосередньо впливає на підсудність розгляду даного цивільного спору.
Також судом було встановлено, що позивачем, ОСОБА_1 , відповідно до квитанції № 0.0.2834733712.1, сформованої 25 січня 2023 року Акціонерним Товариством Комерційний банк «Приватбанк», було сплачено судовий збір у сумі 2000 гривень 00 копійок на реквізити, що не відповідають реквізитам для сплати судового збору за розгляд позовної заяви Нововодолазьким районним судом Харківської області.
Згідно ухвали суду стороні позивача у відповідності до приписів статті 185 Цивільного процесуального кодексу України було надано строк для усунення недолі протягом семі днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказана ухвала суду 03 лютого 2023 року за вихідним номером 631/159/23/1005/2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення була направлена на адресу представника позивача - адвоката Голуб Наталії Олександрівні, що була зазначена у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 , яку згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 0305613309166 було отримано 24 лютого 2023 року, а отже строк для усунення недоліків, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, сплинув 03 березня 2023 року. Ніяких клопотань щодо продовження строків для усунення недоліків до суду не надходило.
Також копія ухвали Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 лютого 2023 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 була направлена у електронному вигляді позивачу та його представнику. Згідно довідок про доставку електронного документа, сторона позивача отримала їх 07 лютого 2023 року.
Таким чином, з матеріалів справи вбачаться, що недоліки, які були підставою для залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 на даний час досі не усунуті.
Крім того, згідно повідомлення Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області від 27 лютого 2023 року, що надійшло на електронну адресу суду 28 лютого 2023 року та зареєстроване за вхідним № ЕП-330/23-вх., відповідач по справі, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Нововодолазького районного суду Харківської області.
Приписами частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина 5 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги той факт, що ухвала Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 лютого 2023 року була отримана 24 лютого 2023 року, вказані в ухвалі суду недоліки позивачем не усунуті, ніяких клопотань на адресу суду від позивача не надходило, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, повернути позивачу.
Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, суд також виходить з приписів частини 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якими встановлено, що суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи вищевказану Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Також, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Беручи до уваги наведене, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, у зв'язку із не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі Нововодолазького районного суду Харківської області від 03 лютого 2023 року.
Одночасно, суддя вважає за необхідно роз'яснити позивачу що відповідно до частини 7 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі вищевикладеного, враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 55 Конституції України, керуючись статтями 4, 10, 13, 175 - 177, 185, 260, 261, частини 3 статті 294, статтями 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - повернути позивачу разом з усіма додатками.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: Т. М. Трояновська