07.03.2023
справа № 642/1021/23
провадження № 1кп/642/142/23
Іменем України
06 березня 2023 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62022170020000494 від 19.07.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізюм Харківської області, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та мешкаючої за адресою АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
01.03.2023 року до Ленінського районного суду м. Харкова в порядку ст.ст. 283, 615 ч.9 КПК України з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначення справи до судового розгляду, оскільки справа підсудна Ленінському районному суду м.Харкова, підстав для закриття провадження немає.
Захисник обвинуваченої вважав необхідним направити матеріали кримінального провадження до відповідної судової інстанції для визначення підсудності.
Обвинувачена на даний час перебуває у розшуку.
Колегія суддів, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-1 від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який наразі продовжено до 19.02.2023 року.
25 серпня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану» від 27 липня 2022 року № 2462-ІХ (далі - Закон № 2462-ІХ), яким абзац 1 ч. 9 ст. 615 КПК викладено у наступній редакції: «Під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством».
За загальним правилом визначення територіальної підсудності кримінальне провадження здійснюється в тому суді, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення або вчинено більш тяжке правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Причому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального устрою, на підставі якої побудована судова система в цілому.
Водночас положеннями ч. 1 ст. 32 КПК передбачено, зокрема, що якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Частиною 1 статті 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо, зокрема, порушено правила підсудності.
Згідно ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону №2112-IX від 03.03.2022) у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні проводилось слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві який розташований в межах територіальної юрисдикції Ленінського районного суду м. Харкова, і після його завершення обвинувальний акт у кримінальному провадженні із посиланням на положення ч.9 ст. 615 КПК був скерований та надійшов на розгляд саме до Ленінського районного суду м. Харкова. Судовий розгляд у провадженні не розпочато.
Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, який було вчинено за адресою: Харківська область, м. Ізюм, що територіально не відноситься до Холодногірського району м. Харкова, а відноситься до територіальної юрисдикції Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Згідно з розпорядженням Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)» № 11/0/9-22 від 18 березня 2022 року, територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з 18 березня 2022 року визначено Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Як убачається з наявних матеріалів провадження, 01.03.2023 року обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 було направлено до Ленінського районного суду м. Харкова. Із змісту обвинувального акту встановлено, що інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення вчинено нею у м. Ізюм Харківської області.
Разом з тим, враховуючи розпорядження Голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», яким територіальна підсудність вказаного суду була змінена на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, обвинувальний акт повинен був бути скерований до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Обвинувальний акт у цьому провадженні надійшов до Ленінського районного суду м. Харкова 01 березня 2023 року, тобто після розпорядження Голови Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) » № 11/0/9-22 від 18 березня 2022 року.
За правилами ч. 1 ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, до Харківського апеляційного суду для подальшого направлення подання про ініціювання питання перед Касаційним кримінальним судом Верховного Суду про направлення даного кримінального провадження з Ленінського районного суду м. Харкова до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Вказане також узгоджується із висновками Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеними в ухвалі від 23.01.2023 року справа № 642/2109/22, від 19.01.2023 року справа № 642/1582/22, від 19.01.2023 справа № 642/1661/22.
На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 34, 314, 376, 412,615 КПК України, колегія суддів, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022170020000494 від 19.07.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України - направити до Харківського апеляційного суду для ініціювання питання перед Касаційним кримінальним судом Верховного Суду про направлення даного кримінального провадження за підсудністю з Ленінського районного суду м. Харкова до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 07.03.2023р.
Головуючий суддя - ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3