Справа № 621/635/23
Пр. № 1-кп/621/180/23
Іменем України
07 березня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області :
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023226310000014 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Чемужівка Зміївського району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий:
у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною частиною 5 статті 27 частини 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України,
У квітні 2022 у ОСОБА_4 на порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 виник умисел на підроблення посвідчення водія, реалізуючи який, через оголошення в мережі інтернет, ОСОБА_4 звернувся до невстановлених в ході досудового розслідування осіб, через мобільний додаток «Телеграм» надав анкетні дані та копії документів, а саме: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, медичну довідку, фото, чим став пособником у підробленні посвідчення.
На початку травня 2022 ОСОБА_4 відповідно до домовленості, через доставку «Нова пошта» з метою подальшого використання, за плату, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи підробне посвідчення водія НОМЕР_1 від 04.05.2022, яке не відповідає вимогам, які пред'являються до аналогічних документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив пособництво у підробленні документів, а саме підроблення посвідчення, з метою його використання, тобто кримінальне правопорушення передбачене частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України.
01.02.2023 близько 11:30 години на 25 км. автошляху Харків-Зміїв-Балаклея, ОСОБА_4 , керував власним автомобілем ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_2 , при зупинці транспортного засобу працівниками поліції з підстав, визначених Законом України «Про національну поліцію», маючи умисел на використання підробленого документа, надав для перевірки завідомо підробне посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_1 , яке не відповідає вимогам, які пред'являються до аналогічних документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив використання завідомо підробного документу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України.
Викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.
З'ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз'яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду у повному обсязі визнав себе винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та показав про обставини за яких в мережі інтернет, у невстановленої особи він замовив виготовлення завідомо підробного посвідчення водія, яке отримав у відділенні «Нова пошта» та використовував усвідомлюючі, що вказане посвідчення не є офіційним документом, до часу виявлення підробного документа працівниками поліції.
У вчиненому щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими та достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винним у пособництві у підробленні документів, а саме підробленні посвідчення, з метою його використання, і суд кваліфікує його дії за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України та використанні завідомо підробного документу, і кваліфікує його дії за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України.
Обставинами, що пом'якшують покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, визнається щире каяття обвинуваченого, активне сприяння в розкриті злочину.
Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України, відсутні.
При призначенні покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог статтей 65-67 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до статті 12 КК України є кримінальними проступками; обставини, що пом'якшують покарання; відсутність обставин, що обтяжують покарання; особу обвинуваченого, який раніше в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий; на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебував; за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило; офіційно не працює і не знаходиться на обліку в службі зайнятості, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу в межах санкції статтей інкримінованих кримінальних правопорушень.
Приймаючи рішення про призначення покарання у виді штрафу, судом встановлена реальна можливість виконання ОСОБА_4 вироку суду, наявність легальних джерел доходу, факт перебування обвинуваченого у трудових відносинах не зареєстрованих в офіційному порядку, а також позицію сторони обвинувачення щодо призначеного покарання.
Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України остаточне покарання ОСОБА_4 належить призначити за сукупністю злочинів.
Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути на користь Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 9559 грн. 20 к.
Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:
-за частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 к.
-за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 к.
Відповідно до статті 70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 к.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України 9559 (д'евять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 20 коп. на відшкодування процесуальних витрат на залучення експертів на проведення судової експертизи №4602/5216 від 03.02.2023.
Скасувати арешт речових доказів від 02.02.2023.
Посвідчення водія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий: