Ухвала від 07.03.2023 по справі 646/1034/22

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 646/1034/22

Провадження 2-з/621/1/23

07 березня 2023 року м. Зміїв Харківської області

Суддя Зміївського районного суду Харківської області В. Філіп'єва, розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить суд: вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 68656576, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком Віталієм Петровичем на підставі виконавчого напису нотаріусу № 77348, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 01.06.2021, до набрання законної сили судового рішення у даній справі.

На обґрунтування заяви зазначив, що 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Є. Остапенком було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі № 77348, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «ФК «Авансар» у загальному розмірі 60893,13 грн.

Вважав, що даний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він є незаконним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача оскільки кредитний договір нотаріально непосвідчений та відсутні підстави вважати, що заборгованість є безспірною, що є грубим порушенням ст. 88 Закону України "Про виконавче провадження" п. 3.1. гл. 16 Вчинення виконавчих написів Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/2.

Повідомив, що позовну заяву буде подано протягом 10 днів з моменту подання даної заяви про забезпечення позову.

Заяву про забезпечення позову подано з метою ефективного захисту прав позивача до початку розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та її задоволення є необхідним з наступних підстав.

З метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношенні негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, вважала необхідним вжити негайних заходів, спрямованих на ефективний захист та поновлення порушених/оснорюваних прав позивача, за захистом яких вона має намір звернутися.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено без повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Ознайомившись з доводами заяви про забезпечення позову суд дійшов наступного:

Відповідно до ч. 4 ст. 162 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Такий висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 521/8746/18.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, одним із заходів забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Згідно із п. п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини проголошено, що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22.09.1994 та "Кушоглу проти Болгарії" від 10.05.2007).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

При вирішенні питання щодо необхідності вжиття відповідних заходів, потрібно з'ясувати співрозмірність виду забезпечення позову позовним вимогам, оцінити рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності підстав, визначених ст. 149 ЦПК України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.

Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 має намір звернутися з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.

На підставі осопорюваного виконавчого документа здійснюється стягнення із заробітної плати позивача. Тому, невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист, а також істотно ускладнити поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, вимога позивача щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 68656576 відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком Віталієм Петровичем на підставі виконавчого напису № 77348 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 01.06.2021 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВАНСАР» заборгованості у розмірі 60893,13 гривень.

Копію ухвали про забезпечення позову направити до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Амельченку Віталію Петровичу (61140, м. Харків, проспект Гагаріна, 98), та заявнику ОСОБА_1 до відома.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Текст ухвали складено й підписано 07.03.2023.

Суддя: В. Філіп'єва

Попередній документ
109410968
Наступний документ
109410970
Інформація про рішення:
№ рішення: 109410969
№ справи: 646/1034/22
Дата рішення: 07.03.2023
Дата публікації: 09.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зміївський районний суд Харківської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Направлено за підсудністю: рішення набрало законної сили (22.02.2022)
Дата надходження: 21.02.2022