Справа № 639/5936/21
Провадження № 2/639/172/23
07 березня 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Гаврилюк С. М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення майна з-під арешту,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Харківської міської ради, третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просила скасувати обтяження - арешт на майно позивача, що накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 02.07.2019, винесеної старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Ростовським Р.В. в рамках виконавчого провадження ВП № 59242878.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.09.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення майна з-під арешту.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13.09.2022 ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 02.09.2021 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.2022 зазначену позовну заяву залишено без руху, оскільки заява не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Позивачу наданий строк на усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду від 20.10.2022 та роз'яснено, що протягом встановленого строку позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, а саме зазначити майно, з якого необхідно зняти арешт, та місцезнаходження цього майна.
Копія ухвали суду від 20.10.2022 про залишення позовної заяви без руху неодноразово направлялась судом на зазначену позивачем у позові адресу: АДРЕСА_1 , а саме 20.10.2022, 29.11.2022, 26.01.2023, та повернута до суду в зв'язку з неотриманням її адресатом з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Інші засоби зв'язку, ніж поштова адреса, у матеріалах справи відсутні, та позивачем у позові зазначено про відсутність в неї телефону та електронної пошти.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. У п. 44 рішення від 03.102017 по справі «Віктор Назаренко проти України» (заява № 18656/13) ЄСПЛ при дослідженні питання щодо дотримання гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права заявника на доступ до суду нагадав, що Договірні Сторони мають виявляти сумлінність для забезпечення ефективного здійснення прав, які гарантуються статтею 6 (див., наприклад, рішення у справі «Фретте проти Франції» (Frette v. France), заява № 36515/97, пункт 49, ЄСПЛ 2002-I). Дійсно обов'язок заявника також полягав у тому, щоб проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Teuschler v. Germany), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року; та рішення у справі «Мускат проти Мальти» (Muscat v. Malta), заява № 24197/10, пункт 44, від 17 липня 2012 року).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зважає на правову позицію, яка була викладена Європейським судом з прав людини щодо застосування вказаної норми п. 1 ст. 6 Конвенції 1950р. про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Позивач ОСОБА_1 рухом справи не цікавиться, судову кореспонденцію не отримує. При цьому, суд враховує, що позивач є саме тим учасником справи, який не може не знати, що здійснюється розгляд справи ініційований за його ж заявою.
Станом на 07.03.2023 у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунені.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином позовна заява ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення майна з-під арештупідлягає поверненню позивачу.
У відповідності до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про звільнення майна з-під арешту.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Суддя Світлана ГАВРИЛЮК