Справа № 569/1565/23
07 березня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача борг в розмірі 1 000 доларів США та 3% річних в розмірі 84 долари США 68 центів.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30 січня 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено усний договір позики, відповідно до якого він передав у власність відповідача грошові кошті в сумі 1 000 доларів США, а відповідач зобов'язався повернути зазначені кошти, протягом двох місяців, тобто до 01 квітня 2020 року. На підтвердження отримання коштів позичальник 30 січня 2020 року написав розписку. Однак, взяті на себе договірні зобов'язання відповідач не виконав і кошти не повернув, а тому слід стягнути на його користь з відповідача 1 000 дол. США та 3% річних в розмірі 84,68 дол. США.
У судове засідання позивач та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. 07 березня 2023 року представник позивача ОСОБА_3 подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, не заперечує проти постановлення заочного рішення у справі. Також, просить долучити до матеріалів справи оригінал боргової розписки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання.
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області від 06 лютого 2023 року ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
21 лютого 2023 року до суду повернулася не врученою судова повістка для відповідача на 07 березня 2023 року з довідкою поштового відділення про причини повернення/досилання, де вказана причина повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно ч. 4 ст. 130 ЦПК України у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Оскільки судова повістка, направлена судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання, не одержана, повернута суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і представник позивача не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою представника позивача.
Зважаючи на неявку у судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно розписки від 30 січня 2020 року ОСОБА_2 взяв позику у ОСОБА_1 в сумі 1 000 доларів і зобов'язується протягом 2 місяців погасити позику.
Поняття договору позики визначено статтею 1046 ЦК України, згідно з якою одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Вирішуючи справу суд враховує, що позивач на підтвердження своїх вимог надав для огляду відповідний оригінал розписки, складеної відповідачем про те, що він отримав в позику грошові кошти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Як встановлено судом відповідач зобов'язався повернути кошти протягом двох місяців, однак грошові кошти не повернув. Про неналежне виконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення грошових коштів також свідчить наявність оригіналу боргового документа (розписки) саме у кредитора - ОСОБА_1 , який надав оригінал розписки для долучення до матеріалів справи.
Таким чином, оскільки відповідач на час написання розписки мав в користуванні грошові кошти, належні позивачу, та сторони дійшли обопільної згоди про те, що такі кошти будуть перебувати у користуванні відповідача певний час, про що склали відповідну розписку, зазначене підтверджує факт укладення договору позики між ними та його умови. Знаходження розписки у позивача свідчить про невиконання відповідачем свого обов'язку про повернення боргу, а тому наявні підстави для стягнення боргу. З матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1 000 доларів США.
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Оскільки відповідач грошові кошти в розмірі 1 000 доларів США не повернув позивачу до 01 квітня 2020 року, наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положення частини другої статті 625 ЦК України.
Суд погоджується з розрахунком 3 % річних наданим позивачем, згідно якого розмір процентів визначений із суми 1 000 доларів США за період з 01 квітня 2020 року по 26 січня 2023 року прострочення становить 84 долари США 68 центів.
Враховуючи, що відповідач у визначені договором позики строки не повернув в повному обсязі суму позики, вимоги позивача щодо повернення суми позики та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1073 грн.60 коп.
Керуючись статтями 526, 530, 610, 611, 625, 628, 638, 641, 644, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розписки) від 30 січня 2020 року в розмірі 1 000 (одна тисяча) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 84 (вісімдесят чотири) долари США 68 центів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 07 березня 2023 року.
Суддя О.О. Першко