Рішення від 28.11.2022 по справі 208/4620/22

справа № 208/4620/22

№ провадження 2-а/208/91/22

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2022 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд місто Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:

головуючого, судді - Івченко Т.П.

за участю: секретаря судового засідання - Оніщук Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті «про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі», -

встановив:

1. Стислий виклад позовних вимог.

20 вересня 2022 року через канцелярію Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області адвокат Івах Є.В., який діє в інтересах позивача, ОСОБА_1 , подав позовну заяву до Державної служби України з безпеки на транспорті «про визнання протиправною та скачування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України»., в якому просить суд:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; в разі якщо суд дійде висновку про пропуск строків звернення до суду - поновити цей строк;

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 року, винесену старшим інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - Колєснік Наталією Геннадіївною відносно ОСОБА_1 ;

- справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - закрити;

- стягнути з Державної служби з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03135, Київська область, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14) на користь ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) усі судові витрати які позивач понесла та понесе у зв'язку із розглядом цієї справи, остаточний розмір яких буде подано позивачем або її представником до суду протягом 5 днів з дати ухвалення рішення суду.

2. Виклад позиції позивача.

В обґрунтування позову представник позивача Ямкової Т.М., адвокат Івах Є.В. зазначає, що 11.02.2022 року відносно позивача - ОСОБА_1 було винесено постанову серії ВМ № 00009703, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 1321 КУпрАП, яку він вважає незаконною і необґрунтованою, та такою що підлягає скасуванню як така, що прийнята із грубим порушенням норм чинного законодавства; висновки суб'єкта владних повноважень не відповідають дійсним обставинам справи, та не підтверджені жодними доказами, оскільки оскаржувана постанова винесена старшим інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - Колєснік Наталією Геннадіївною, але зверху найменування посадової особи, яка винесла оскаржувану постанову, зазначено найменування відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті (скорочене найменування - «Укртрансбезпека»).

Основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (п.п.1 п. 4 Положення № 103); 29) у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення;

При розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачених статтею 1321 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу який їх уповноважив, тобто в даному випадку Державна служба України з безпеки на транспорті (скорочене найменування - Укртрансбезпека). Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 229 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 1321 КУпрАП.

Як вбачається з оскаржуваної постанови відповідачем було встановлено факт порушення відповідальною особою, якою на думку відповідача є позивач ОСОБА_1 , 10.02.2022 року о 12 годині 47 хвилин за адресою Н-08 км 528+759, Запорізька область, яка допустила рух транспортного засобу марки DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5. ПДР України навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 18,3% (4.502 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 1321 Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач з такими висновками не згодна, оскільки вони зроблені із грубим порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, що полягає у наступному:

З оскаржуваної постанови вбачається, що під час її винесення відповідач керувався ст.ст.143, 229, 279э-2798 і 284 КУпрАП, які передбачають у т.ч. наприклад, особливості розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, вчинене на транспортному засобі, зареєстрованому за межами України (ст.2796КУпрАП), або звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 143 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (ст.2797КУпрАП), тощо.

Таким чином обов'язковим є встановлення і відповідно зазначення у постанові транспортного засобу, на якому відбулось перевищення нормативних параметрів визначених пунктом 22.5. Правил дорожнього руху.

В оскаржуваній постанові таким транспортним засобом визначено: сідловий тягач - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 , саме на цьому транспортному засобі було зафіксовано перевищення нормативних параметрів (навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 18.3% (4.502 тон), інших відомостей текстуальний зміст оскаржуваної постанови не містить.

10.02.2022 року вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 разом із SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 будучи навантаженим у пункті за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Елеваторна, 1 рухався до пункту розвантаження за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с.Тарасівка. Згідно відомостей про вантаж предметом перевезення (вантаж) виступали добрива рідкі азотні (КАС-32).

В оскаржуваній постанові ВМ № 000009703 від 11.02.2022 року зазначені відомості лише щодо маси перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування.

Разом з тим, у постанові відсутні відомості щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі, тощо.

Оскаржувана постанова не відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі.

Оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить.

Фотографія, яка міститься у постанові, що оскаржується, також не дає можливості достовірно визначити ані категорію транспортного засобу, ані його тип.

Сама по собі постанова, без інших доказів на підтвердження правомірності дій посадової особи, яка її винесла, не надає не лише позивачу, а і суду можливості з'ясувати всі об'єктивні обставини справи та перевірити достовірність викладеного у постанові факту порушення вимог законодавства.

У постанові про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності міститься лише посилання на пункт 22.5 ПДР, а конкретна інформація про нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на відповідній ділянці автомобільної дороги відсутня.

У оскаржуваній постанові міститься посилання про результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення, з якої вбачається, що 10.02.2022 року о 12 годині 47 хвилин за адресою Н-08км 528+759, Запорізька область вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е марки DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 рухався разом із напівпричіпом-цистерна - Е марки SREM д.н.з. НОМЕР_3 , яка була навантажена згідно відомостей про вантаж - предметом перевезення (вантаж) виступали добрива рідкі азотні (КАС-32).

Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 сідловий тягач - Е марки DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 повною масою складає 19000, а масою без навантаження - 7050. Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 напівпричіп-цистерна - Е марки SREM д.н.з. НОМЕР_3 повною масою складає 32000т., а маса без навантаження - 8000т.

Згідно відомостей товаро-транспортної накладної № Р106 від 10.02.2022 року після навантаження вантаж було опломбовано пломбами № А-92771145, А-92771131, А-9277113, які перевірили водій транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 , вантажовідправник ТОВ «УТК ХИМ АЛЬЯНС» та вантажоодержувач Селянське (фермерське) господарство «Житниця» під час прийняття вантажу, жодних зауважень не зазначено.

Відтак з оскаржуваної постанови неможливо встановити: який саме транспортний засіб було предметом дослідження відповідачем, та який саме транспортний засіб допустив перевищення нормативних параметрів навантаження на одиничну вісь транспортного засобу (сідловий тягач Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 , чи САО 055489 SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 .

Як вбачається з доданих до позову двох нотаріально посвідчених договорів оренди транспортного засобу від 22.01.2020 року (зі строком дії до 22.01.2023 року) - сідловий тягач - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 та транспортний засіб SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 станом на 08.02.2022 року перебували в орендному користуванні у товариства з обмеженою відповідальністю «Є.С.Компані», яка і укладала відповідні договори щодо перевезення зазначеного у товаротранспортній накладній № Р 106 від 10.02.2022 року вантажу.

Отже, належним користувачем сідлового тягача - Е DAF 95 XF 430 Д.Н.З. НОМЕР_2 та транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 станом на 10.02.2022 року (момент вчинення адміністративного правопорушення) було товариство з обмеженою відповідальністю «Є.С.Компані».

Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року № 1197 (далі - Порядок № 1197).

Отже, обов'язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на представника юридичної особи користувача.

Таким чином, перевізник, якому позивач передав в оренду транспортний засіб, зобов'язаний був внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача. Невиконання ним цього обов'язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

Враховуючи викладене вище, адвокат вважає, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст. 132і КУпАП, оскільки позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, а відтак не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ПІ «Про автомобільний транспорт».

Крім того адвокат позивача зауважує, що слід враховувати і властивості вантажу, який перевозив транспортний засіб SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 позивача, а саме перевезення згідно відомостей про вантаж - добрива рідкі азотні (КАС-32), що є подільним вантажем та може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Проведення зважування у русі, шляхом по осьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил (зважаючи на стан доріг, під час руху автомобіля даний вантаж може переміщуватися по всім осям транспортного засобу, і кожне зважування буде відрізнятись від попереднього).

Єдиною методикою виконання вимірювань по осьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань по осьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром «Інститут Метрології», свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Враховуючи відсутність на час проведення габаритно-вагового контролю методики визначення параметрів фактичної маси та навантаження на вісь щодо рідких та сипучих вантажів, можна стверджувати про відсутність на час проведення зазначеного габаритно-вагового контролю правових підстав визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу та відповідно складання розрахунку плати за проїзд і винесення оскаржуваної постанови і накладення адміністративного стягнення за перевищення вагових параметрів.

За таких обставин, результати даного вимірювання не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. А тому відповідач при складанні оскаржуваної постанови і розрахунку плати за проїзд діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Також під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був позбавлений будь-яких прав встановлених ст. 268 КУпрАП прав, у т.ч. права на професійну правничу допомогу.

Після отримання від відповідача відмови, щодо порушеного питання, позивач звернувся за наданням професійної правничої допомоги до Адвокатського об'єднання «Радник», з яким позивач уклав договір про надання професійної правничої допомоги.

Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Орієнтовний розмір судових витрат, які позивач очікує понести складає 1736.70грн судового збору (під час подачі позову до суду І інстанції), та 2605.05грн судового збору (під час подачі апеляційної скарги), витрат по оплаті вартості професійної правничої допомоги у суді І інстанції 10000.00грн (складання позовної заяви, заяв по суті, заяв з процесуальних питань, надання позивачу консультацій, роз'яснень, тощо), 500.00грн витрат щодо копіювання документів, 800.00грн витрат щодо відправлення поштової кореспонденції (у т.ч. процесуальних документів учасникам провадження), 2000.00грн витрат на паливо задля прибуття у судове засідання та отримання доказів, та 8000.00грн по оплаті вартості професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції (складання апеляційної скарги або відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, роз'яснень, тощо). При цьому чинний процесуальний закон відносить до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу як ті які вже сплачені (понесені), так і ті, які підлягають сплаті (мають бути понесені) позивачем. Відтак позивач зазначає про те, що умовами Договору про надання професійної правничої допомоги передбачено сплату позивачем адвокатського гонорару та усіх інших витрат та відшкодувань пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги з відкладенням (відстроченням) платежу на строк 60 календарних днів від дня набрання законної сили рішення суду І інстанції. З урахуванням викладених вище обставин, а також неможливості на даному етапі передбачити точну кількість процесуальних документів та дій необхідних для вирішення справи, адвокат заявляє, що протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, стороною позивача або його представником буде подано до суду відповідні докази сплати загального розміру судових витрат, які позивач понесе у зв'язку з розглядом, цієї справи.

Крім того адвокат звернув увагу на те, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому продовжено, одразу з часу військової агресії, позивачка, знепокоюючись за своє власне життя та життя онуків, була вимушена емігрувати до Естонії де і перебувала весь цей час, повернувшись до України лише 05.09.2022 року, у позивачки не було достатньо часу та можливості віднайти на Україні адвоката, узгодити з ним правову позицію у даній справі, знайти кошти задля оплати професійної правничої допомоги та судового збору, зібрати необхідні документи (докази) задля подання їх до суду, тощо, тому просить поновити ці строки, та не перешкоджати у доступі до правосуддя.

Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Івах Є.В. було подано Відповідь на Відзив в якому він зазначив, що 22.11.2022 року представником позивача - адвокатом Івах Є.В. на електронну пошту було отримано від відповідача у справі відзив на позовну заяву від 15.11.2022 року, позивач повністю підтримує заявлені ним вимоги, та просить їх задовольнити; натомість як вбачається з наданого відповідачем відзиву на позовну заяву - останній здійснює шаткування фактичних обставин справи, їх вибіркове подання, викривлення та спотворення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було пред'явлено зазначений адміністративний позов до належного відповідача. Аргументи наведені в позовній заяві щодо причин звернення до суду із зазначеним позовом у вересні 2022 року є достатніми.

Водночас як вбачається з матеріалів справи відповідач подає до суду відзив із порушенням процесуального строку встановленого судом для подання відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву від 15.11.2022 року до якого на підтвердження повноважень підписанта додано: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довіреність від 08.08.2022 року. Крім того в матеріалах справи міститься електронна довіреність від 22.08.2022 року видана в порядку передоручення від ОСОБА_3 .

Як вбачається з доданого до відзиву витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до нього в розділ «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо:» на сторінці № 8 витягу внесено відомості щодо ОСОБА_4 щодо участі у справах без окремого доручення керівника, з правами що надані стороні, третій особі, особі, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, у тому числі з правом посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди - представник. Внесення подібних відомостей відносно ОСОБА_4 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно відповідача може бути підставою для самопредставництва юридичної особи - відповідача, вкупі з іншими документами, які представником не додано, тому вважає, що застосувавши процесуальну аналогію Відзив слід залишити без руху. Додаючи довіреність на представництво інтересів відповідача - Анастасія Сладкова діє не в порядку самопредставництва юридичної особи, адже в такому випадку належними документами, які б підтверджували самопредставництво юридичної особи мала б бути не довіреність, а статут, положення, трудовий договір (контракт), які надають цьому представнику повноваження на самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень. ОСОБА_5 обіймає зазначену посаду (є головним спеціалістом відділу координації правової роботи територіальних органів Юридичної департаменту), а також доказів, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт) не додані. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.08.2022 року ОСОБА_5 уповноважена діяти без додаткового уповноваження (довіреності), водночас згідно довіреності від 08.08.2022 року фактично цією довіреністю її додатково уповноважили, а згідно довіреності від 22.08.2022 року виданої в порядку передоручення ще раз додатково уповноважили. Тобто наявні документи не лише ваємовиключні, а і взаемосуперечливі. Як вбачається з матеріалів справи відзив 27.10.2022 року підписано ОСОБА_4 : а) без зазначення посадового становища; б) за взаємовиключних підстав для взяття участі у судовому процесі: представництво або само представництво.

З урахуванням викладеного, позивачем заявляється клопотання про застосування до відзиву відповідача та доданих до нього документів (заяви по суті) - процесуальної аналогії відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України щодо позовної заяви, яка передбачає за аналогічних обставин повернення позову (заяви по суті), та просить суд повернути відповідачу відзив на позов та додані до нього документи.

Отже, належним користувачем сідлового тягача - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 та транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 станом на 11.02.2022 року (момент вчинення адміністративного правопорушення) було товариство з обмеженою відповідальністю «Є.С.Компані».

Обов'язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на представника юридичної особи користувача, (в нашому випадку - ТОВ «Є.С.Компані»

Таким чином, перевізник (ТОВ «Є.С.Компані»), якому позивач передав в оренду транспортний засіб, зобов'язаний був внести відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача. Невиконання ним цього обов'язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності.

Таким чином в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2ст.132' КУпАП, оскільки позивач ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника, а відтак не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-Ш «Про автомобільний транспорт».

При цьому оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом, порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить.

Усупереч вимогам п. 17 Порядку № 1174 у постанові про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності міститься лише посилання на пункт 22.5 ПДР, а конкретна інформація про нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на відповідній ділянці автомобільної дороги відсутня.

З оскаржуваної постанови неможливо встановити: який саме транспортний засіб було предметом дослідження відповідачем, та який саме транспортний засіб допустив перевищення нормативних параметрів навантаження на одиничну вісь транспортного засобу (сідловий тягач Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 , чи САО 055489 SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 .

Крім того в цьому випадку відповідачем в порушення зазначеної процесуальної норми не подано суду документи та матеріали на підтвердження перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, а саме навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу.

Згідно п.8.26 Правил 8.26. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантазісений вантаж.

Згідно п.9.2. Правил Про опломбування вантажу в товарно-транспортній накладній робиться відмітка із зазначенням змісту відтиску пломби.

товаро-транспортної накладної № Р 106 від 10.02.2022 року до транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 було навантажено 22.720т вантажу (добрива рідкі азотні КАС-32), при цьому повна маса транспортного засобу з вантажем (брутто) дорівнювала 39.220т., що цілком узгоджується з вимогами п.22.5. ПДР (на стор.№6 позову наведена таблиця).

Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 сідловий тягач - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 повною масою складає 19000, а масою без навантаження - 7050. Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 повною масою складає 32000т., а маса без навантаження - 8000т.

Згідно відомостей товаро-транспортної накладної №Р106 від 10.02.2022 року до транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 було навантажено 23.040т вантажу (добрива рідкі азотні КАС-32), при цьому повна маса транспортного засобу з вантажем (брутто) дорівнювала 39.220т, що цілком узгоджується з вимогами п.22.5. ПДР.

Згідно відомостей товаро-транспортної накладної №Р106 від 10.02.2022 року після навантаження вантаж було опломбовано пломбами № А-92771145-А92771131_А92771133, які перевірили водій транспортного засобу марки SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 (якого позивач просить викликати та допитати як свідка), вантажовідправник ТОВ «УТК ХИМАЛЬЯНС» та вантажоодержувач Селянське (фермерське) господарство «Житниця» під час прийняття вантажу, жодних зауважень не зазначено.

З урахуванням викладеного, доводи представника відповідача в частині того, що товарно-транспортна не є первинним документом, та що факт наявності товарно-транспортної накладної не спростовує перевезення інших вантажів (за умови опломбування транспортного засобу САО 055489 напівпричіп-цистерна - Е марки SREM д.н.з. НОМЕР_3 ) є по суті припущеннями відповідача.

Крім того позивача не було повідомлено про дату, час та місце розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення а тому під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був позбавлений будь-яких прав встановлених ст.268 КУпрАП прав, у т.ч. права на професійну правничу допомогу.

З урахуванням викладених обставин, просить застосувати до відзиву відповідача та

доданих до нього документів (заяви по суті) - процесуальної аналогії відповідно до п. 3 ч.4 ст.169 КАС України щодо позовної заяви, яка передбачає за аналогічних обставин повернення позову (заяви по суті) та повернути відповідачу відзив на позов та додані до нього документи.

З урахуванням викладеного, представник позивача Ямкової Т.М., адвокат Івах Є.В. просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача Ямкової Т.М., адвокат Івах Є.В. в судове засідання не з'явився, але надав заяву в якій підтримав позовні вимоги в повному обсязі просив суд врахувати Відповідь на Відзив та не заперечував проти розгляду справи у відсутність його та позивача.

3. Виклад позицій відповідача.

Представник Відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, скориставшись своїм правом та на адресу суду направив Відзив на позов в якому вказав наступне: у провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська знаходиться справа № 208/4620/22 за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанову про накладення адміністративного стягнення, скасувати постанову ВМ № 00009703 виданої 11.02.2022 року, відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті за частиною другою статті 132-1 Кодекса України про адміністративні правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Єдиним органом виконавчої влади, який уповноважено на реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (суб'єктом владних повноважень) є саме Державна служба України з безпеки на транспорті.

Відповідно до статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, частиною четвертою статті 123 КАС України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивачем ініційовано звернення до суду після спливу 8 місяців з моменту винесення оскаржуваних постанов, що свідчить про ухилення від дотримання процесуального обов'язку.

Тобто, враховуючи особливості розгляду даної категорії справ законодавцем встановлено скорочений строк для звернення до суду, враховуючи те, що положеннями пункту 5 частини першої статті 240 КАС України врегульовано наслідки недотримання позивачем процесуального строку, відповідач просить залишити позовну заяву без розгляду.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей. Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Таким чином, висновки про те, що зміст постанови не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, відсутні, не заслуговують уваги, адже Інструкція містить вказівку лише на форму постанови, в той час як вимоги щодо змісту постанови встановлені КУпАП та Порядком № 1174.

В свою чергу, постанова, яка оскаржується Позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП. Дії Відповідача під час її Формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

Водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого-вантажу автомобільним транспортом зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі Відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу за якою зареєстрований транспортний засіб.

Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

При цьому, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або на керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (Позивача).

Щодо габаритно-вагових норм, а саме загальної маси транспортного засобу та навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, належним чином зафіксованих автоматичним пунктом та врахованих уповноваженою службовою особою Укртрансбезпеки при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022, слід зазначити наступне: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові. Проте, з метою забезпечення повного, своєчасного, всебічного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи судом надаємо наступну інформацію, якою керувалась відповідальна службова особа Відповідача при винесенні постанови: Інформація щодо події за номером постанови ВМ № 00009703, ТЗ DAF 95 XF 430 - Найменування; Цифрове значення; од. вимірювання; Нормативні параметри згідно ПДР п. 22.5; Кількість осей - 5; Навантаження на вісь 1 - 7 363 кг, 11т; Навантаження на вісь 2 - 15 502 кг, 11т; Навантаження на вісь 3 - 5 277 кг, 11т; Навантаження на вісь 4 - 5 125 кг, 11т.; Навантаження на вісь 5 - 5 516 кг, 11т; Загальна маса - 38 783 кг, 40т., таким чином порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а саме навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 4,502 тон. (15502 кг. замість дозволених 11000 кг.). Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем, які використовувалась Відповідачем при розгляді справи про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Факт наявності товарно-транспортної накладної та/або звітами про зважування згідно з якими вантажним спеціалізованим транспортним засобом не спростовує перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає як на навантаження по осях, так і на загальну вагу транспортного засобу.

Посилання на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованими та на їх спростування наводимо методику розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка застосовується Укртрансбезпекою при притягненні осіб до адміністративної відповідальності.

Статтею 279-7 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: - така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; - особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу, позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування вищезазначених підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.

Таким чином, постанова серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Доводи позовної заяви щодо відсутності повної інформації про транспортний засіб (зокрема його належну фотофіксацію) спростовуються долученими до відзиву доказами, зокрема: 1) фотографіями транспортного засобу, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційною карткою автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем. Фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланням: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM0000 та могли б бути перевірені на предмет їх належності, об'єктивності та достовірності, якби внаслідок кібератак, вчинених на початку збройного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну дані та доступ до веб-ресурсу не були частково втрачені, в той час як зазначена інформаційна картка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Постанова містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а саме у постановах серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 визначені порушення щодо руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, визначено наступне: «... рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на одиночну вісь транспортного засобу».

У постанові серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 фактично зафіксоване перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу та склало 15 502 кг. (перевищення на 4 502 тон, 15 502-11 000 = 4 502). Отже, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на одиночну вісь виглядає так: (15 502 - 11 000 - (16%* 15 502))/11 000) * 100 %= 18,3%

Інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованою автоматичним пунктом при фіксації кожного, адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, додається до відзиву, відповідно до Довідка 3 до Протоколу взаємодії вагових комплексів/автоматичних пунктів габаритно-вагового контролю з програмним забезпеченням інформаційно-телекомунікаційної системи «система автоматичної фіксації габаритно-вагового контролю транспортних засобів», терміни, які використовуються в інформаційній картці ГВК (габаритно-вагового контролю), визначають: measurements, Description, speed-main - Значення швидкості за основним каналом; speed-control - Значення швидкості за контрольним каналом; weight-full - Маса брутто ТЗ, кг; axleload-N - Навантаження на вісь за порядковим номером N (1,2 тощо), кг; groupload-N - Навантаження на групу осей за порядковим номером N (1,2 тощо), кг; length - Габаритний розмір ТЗ (Д), мм; width - Габаритний розмір ТЗ (Ш), мм; height - Габаритний розмір ТЗ (В), мм; axlecount - Кількість осей; axledistance-N - Відстань між віссю за порядковим номером N та наступною, мм; wheeltype - КОД ТИПУ КОЛІС: («0» - невизначено, «1» - односкатні, «2» - двоскатні); (Numeric) wheeltype-N - Код типу коліс, встановлених на вісь за порядковим номером N («0» - невизначено, «1» - односкатні, «2» - двоскатні, тощо) (Numeric); temperature - Замір температури повітря на момент події, градуси Цельсія; overweighted - Флаг про перевищення допустимих обмежень щодо навантаження, Значення 0/1 (Numeric); oversized - Флаг про перевищення допустимих обмежень щодо габариту, Значення 0/1 (Numeric).

Так, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом Позивача підтверджується загальними результатами зважування, які, у випадку, якщо вони не перевищують нормативні вагові параметри, не підлягають зазначенню у постанові.

Із матеріалів, долучених до відзиву вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в аспекті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Вказані відомості містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого Позивачем, які використовувалась Відповідачем при розгляді справи про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Справність вимірювального обладнання, а також відповідність технічним застосовним вимогам підтверджується Сертифікатом перевірки типу UA.TR. 113-0619-21 від 13.04.2021, Сертифікатом відповідності UA.TR. 113-0619/02F-21/2 від 17.06.2021.

Вважаємо, що доводи позовної заяви є необґрунтованими, а постанова, яка оскаржується Позивачем у цій справі, за своїм змістом повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Недоречним є посилання Позивача у позовній заяві на Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 адже, згідно пункту 1 вказаного Порядку, його дія не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.

Позивачем не надано належних доказів та аргументів щодо доцільності стягнення судових витрат з відповідача.

Вважаємо позовні вимоги позивача є необґрунтованими та хибними, а тому такими що не підлягають задоволенню, з урахуванням викладеного просить позовну заяву залишити без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 240 КАС України а у разі, якщо судом не буде залишено без розгляду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

4. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

20 вересня 2022 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу № 208/4620/22 передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с.55).

23 вересня 2022 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Івченко Т.П. відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін (а.с.56-57).

13 жовтня 2022 року представником позивача, адвокатом Іваном Є.В., подано заява про забезпечення позову (а.с.63-70).

13 вересня 2022 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про забезпечення позову передано до провадження судді Івченко Т.П. (а.с.61).

14 жовтня 2022 року Ухвалою судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Івченко Т.П. заяву про забезпечення позову задоволено (а.с.86а-86б).

22 листопада 2022 року на електронну адресу суду від представника Відповідача надійшов Відзив та додані до нього документи (а.с.101-130, 131-155).

22 листопада 2022 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про повернення Відзиву та доданих до нього документів Відповідачу (а.с.156-161).

28 листопада 2022 року через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про доручення матеріалів до справи (а.с.165-191).

28 листопада 2022 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла Відповідь на Відзив (а.с.192-207).

28 листопада 2022 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява в якій він просить розглянути справу за відсутності позивача та його представника з у рахуванням Відповіді на Відзив, на задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі (а.с.211).

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження .

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, відповідачу було встановлено строк в шість днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті скористався своїм правом та на адресу суду направив Відзив на позов.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

5. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Н.Г. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії НОМЕР_6 , якою позивача, ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, та притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 17000,00 грн. (а.с.33).

Згідно Постанови серії ВМ № 00009703, 10.02.2022 о 12 годині 47 хвилин за адресою Н-08 км 528+759, Запорізька область, за допомогою технічних засобів «WAGA - WIM 35, зав. № 4», зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_2 Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одиничну вісь транспортного засобу на 17.5% (4.397 тон) (а.с.33).

Зазначене адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу - WAGA - WIM 35, зав. № 4 про що зазначено в оскаржуваній постанові, яка містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу SxOаCXbIQNzKz, державний номерний знак НОМЕР_2 , в момент вчинення правопорушення спереду (а.с.33).

Згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 36).

При цьому, з оскаржуваної постанови вбачається, що вимірювання ваги транспортного засобу здійснювалося технічним засобом приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35, зав. № 4, відповідність якого вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки підтверджена свідоцтвом про повірку технічного засобу № UA.TR.113-0619/02F-21/2, строк дії до 16.06.2022 року (а.с. 33).

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 транспортний засіб: сідловий тягач - Е марки «DAF 95 XF 430», державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за позивачкою ОСОБА_1 , яка є власником транспортного засобу (а.с.36) та свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_5 транспортний засіб: напівпричіп-цистерна - Е марки «SRЕМ» державний номерний знак НОМЕР_3 зареєстрований за позивачкою ОСОБА_1 , яка є власником транспортного засобу (а.с.39).

Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 сідловий тягач - Е марки DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 повною масою складає 19000, а масою без навантаження - 7050. Згідно відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 марки SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 повною масою складає 32000т., а маса без навантаження - 8000т. (а.с.36,39).

Згідно договору оренди транспортного засобу 22 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «Є.С.Компані» в користування транспортний засіб марки «DAF» модель 95XF430, 2004 року випуску, тип транспорту сідловий тягач - Е, строком до 22 січня 2023 року (а.с.34).

Згідно договору оренди транспортного засобу 22 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 передала в оренду ТОВ «Є.С.Компані» в користування транспортний засіб марки «SRЕМ», 1989 року випуску, тип транспорту напівпричем-цистерна-Е строком до 22 січня 2023 року (а.с.37).

Згідно наказу (розпорядження) № 9 ос від 14.11.2009 року ОСОБА_2 , прийнятий до ТОВ «Є.С.Компані» водієм (а.с.41).

Враховуючи тип транспортного засобу, його фактична дозволена маса для здійснення дорожнього перевезення без спеціального дозволу згідно п.п.22.5 ПДР України повинна складати до 40 т.

Згідно відомостей товаро-транспортної накладної № Р106 від 10.02.2022 року до транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 було навантажено 22720 т вантажу (добрива рідкі азотні КАС-32), при цьому повна маса транспортного засобу з вантажем (брутто) дорівнювала 39.220 т., 10.02.2022 року вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 разом із SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 будучи навантаженим у пункті за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Елеваторна, 1, рухався до пункту розвантаження за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Тарасівка, згідно відомостей про вантаж предметом перевезення (вантаж) виступали добрива рідкі азотні (КАС-32) (а.с.46).

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ВМ № 00008850 від 25.01.2022 року протиправною, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористувався своїм правом і звернувся до суду з захистом свого порушеного права.

6. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні спору та застосовані норми права.

Наведене свідчить про публічно-правовий спір з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно абзацу четвертого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Укртрансбезпеку, шляхом реорганізації (злиття) Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті та Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (далі - Укртрансінспекція).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (надалі - Положення № 103), Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

У силу вимог підпунктів 15, 27 пункту 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року по справі № 917/210/19.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі за текстом - Закон № 2344-III), відповідно до частини 12 статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.

Частиною 1 статті 60 Закону № 2344-III визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" № 2344-ІІІ від 05.04.2001 рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до абзацу 4 пункту 4. Правил допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначено Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі "Правила дорожнього руху").

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приміткою до статті 132-1 КУпАП передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Статтею 14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фото зйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року № 1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1. Визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2. Визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3. Оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4. Користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5. Користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6. Оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується позивачем, що вона є власником транспортних засобів вантажного спеціалізованого сідлового тягача - Е марки DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 та напівпричіп-цистерна - Е марки SREM д.н.з. НОМЕР_3 .

Відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомості про належного користувача вказаного транспортного засобу не вносились.

За таких обставин адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху вказаним транспортним засобом автомобільними дорогами покладається на власника, яким є позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 та 279-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:

- така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння;

- внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;

- особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В оскаржуваній постанові вказано, що позивач, як відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 18,3( 4502 тон).

Згідно відомостей товаро-транспортної накладної № Р106 від 10.02.2022 року до транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 було навантажено 22720 т вантажу (добрива рідкі азотні КАС-32), при цьому повна маса транспортного засобу з вантажем (брутто) дорівнювала 39.220 т., вантажний спеціалізований сідловий тягач - Е DAF 95 XF 430 д.н.з. НОМЕР_2 разом із SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 будучи навантаженим у пункті за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Елеваторна, 1, рухався до пункту розвантаження за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с. Тарасівка, згідно відомостей про вантаж предметом перевезення (вантаж) виступали добрива рідкі азотні (КАС-32).

При цьому, доводи позивача про те, що ним здійснювалось перевезення рідкого вантажу, відтак під час руху по дорозі можливе переміщення вантажу по всім осям транспортного засобу, а також те, що нормативно-допустиму масу автомобіля перевищено не було, суд вважає безпідставними, оскільки перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на осі транспортного засобу.

Слід зазначити, що переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов'язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року по справі № 814/1460/16.

Відносно доводів позивача про порушення вагових параметрів при перевезенні рідкого вантажу або вантажу, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі суд зазначає, що за змістом статей 4 і 29 Закону № 3353-ХІІ від 30.06.1993 № 3353-XII «Про дорожній рух», статті 33 Закону України від 08.09.2005 № 2862-IV «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідальність за частиною 2 статті 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Санкція частини 2 статті 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Як видно зі змісту статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 22.1 Правил Дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі ПДР України) визначено, що «маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу».

Відповідно до копії товарно-транспортної накладної № Р106 від 10.02.2022 року до транспортного засобу SREM напівпричіп-цистерна - Е д.н.з. НОМЕР_3 було навантажено 22720 т вантажу (добрива рідкі азотні КАС-32), при цьому повна маса транспортного засобу з вантажем (брутто) дорівнювала 39.220 т.

Разом з тим, відповідно до абзаців 5 та 6 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 (далі - Порядок 1174), метадані повинні містити, окрім іншого, дані про дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.

Метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями (пункт 2 Порядку 1174).

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частинами 2, 3, 4 статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно пункту 3 Розділу II Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021 (далі Інструкція), постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід'ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

Отже, форма постанови про адміністративне правопорушення повинна відповідати формі згідно Додатку № 1 Інструкції.

Згідно вказаного Додатку № 1 у постанові зазначаються: - дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; - марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги; - суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги; - назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер.

Відповідно форма і зміст постанови повинна відповідати Додатку № 1, як визначає вказана Інструкція.

Згідно пунктів 1, 2 Розділу II Інструкції, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до пункту 3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно пункту 8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Відповідачем не надано документів, які б містили інформацію про зважування транспортного засобу визначену в автоматичному режимі під час проведення зважування. Всупереч вимогам Інструкції в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортною засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс на вісі), а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.

Згідно обставин даної справи, на позивача накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв'язку із допущенням руху транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР. Вказане порушення п. 22.5 ПДР зафіксоване в автоматичному режимі.

У спірних правовідносинах відповідачем відносно позивача складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України.

Досліджуючи оскаржувану постанову, суд зазначає, що у ній визначено наступну інформацію щодо транспортного засобу, відносно якого виноситься постанова, - DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 , повна маса ТЗ 19000 кг, маса без навантаження 7070 кг, особливі відмітки спеціалізований вантажний сідловий тягач Е.

Тобто, у спірному випадку оскаржуваною постановою зафіксований транспортний засіб - спеціалізований вантажний сідловий тягач Е марки DAF 95 XF 430 державний номерний знак НОМЕР_2 . Однак, оскаржувана постанова не містить даних щодо причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв щодо цього транспортного засобу.

При цьому, згідно наведених вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (в редакції на момент винесення оскаржуваної постанови), така інформація має міститись у постанові.

Також, суд звертає увагу на те, що оскаржуваною постановою зафіксовано, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 ПДР: навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 18,3% (4,502 тон).

Проте, в порушення наведених вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (в редакції на момент винесення оскаржуваної постанови), оскаржувана постанова не містить категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маса транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, отже суд приходить висновку, що спірна постанова не відповідає вимогам Інструкції 512, наявні недоліки надають підстави суду для розумного та обґрунтованого сумніву щодо врахування відповідачем перелічених вище критеріїв при встановленні факту перевищення визначених законодавством вагових норм та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Так, спірна постанова серії ВМ № 00009703 від 11 лютого 2022 року містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації постанова не містить, надана як доказ фотосвітлина також не дає можливості достовірно визначити ані категорію транспортного засобу, ані його тип.

Також варто зауважити, що відповідачем не було долучено доказів на підставі яких уповноваженою посадовою особою було зокрема визначено марку, модель, державний номерний знак причепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу. Адже цю інформацію можна було встановити виключно шляхом фіксації та повної ідентифікації обох транспортних засобів, а не лише тягача. А тому дії уповноваженої посадової особи при винесенні Постанови не відповідає вимогам Інструкції № 512 та Порядку № 1174, а отже така Постанова є протиправною.

Разом з цим, суд наголошує, що враховуючи наведені положення п. 22.5 ПДР, якими встановлені допустимі габаритно-вагові норми з урахуванням типу транспортного засобу, причепу, навантаження на різні вісі (одиночні, здвоєні, строєні), їх визначення в залежності від відстані між ними, відповідно інформація щодо причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв щодо транспортного засобу, щодо повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьова відстані, фактичної шинність (кількість коліс) на вісі має суттєва значення при розгляді справи про адміністративне правопорушення за п. 22.5 ПДР та ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Представником Відповідача до Відзиву додано інформаційну картку ГВК (габаритно-вагового контролю), визначають: measurements, Description, speed-main - Значення швидкості за основним каналом; speed-control - Значення швидкості за контрольним каналом; weight-full - Маса брутто ТЗ, кг; axleload-N - Навантаження на вісь за порядковим номером N (1,2 тощо), кг; groupload-N - Навантаження на групу осей за порядковим номером N (1,2 тощо), кг; length - Габаритний розмір ТЗ (Д), мм; width - Габаритний розмір ТЗ (Ш), мм; height - Габаритний розмір ТЗ (В), мм; axlecount - Кількість осей; axledistance-N - Відстань між віссю за порядковим номером N та наступною, мм; wheeltype - код типу колес: («0» - невизначено, «1» - односкатні, «2» - двоскатні); (Numeric) wheeltype-N - Код типу коліс, встановлених на вісь за порядковим номером N («0» - невизначено, «1» - односкатні, «2» - двоскатні, тощо) (Numeric); temperature - Замір температури повітря на момент події, градуси Цельсія; overweighted - Флаг про перевищення допустимих обмежень щодо навантаження, Значення 0/1 (Numeric); oversized - Флаг про перевищення допустимих обмежень щодо габариту, Значення 0/1 (Numeric), тобто axlecount (кількість осей) 5, axleload-1 (навантаження на вісь) 7363, axleload-2 (навантаження на вісь) 15505, axleload-3 (навантаження на вісь) 5277, axleload-4 (навантаження на вісь) 5125, axleload-5 (навантаження на вісь) 5516, weight-full (повна вага) 38783.

В ході розгляду справи відповідач зазначає, що на підставі наведених даних ним встановлено, що навантаження на одиночну вісь транспортного засобу перевищує нормативно допустиму на 18,3% (4,502 тон).

Також наведена інформаційна картка не містить даних щодо типу причепу спірного ТЗ.

В свою чергу, позивач надав до суду свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 транспортний засіб: напівпричіп-цистерна - Е марки «SRЕМ» державний номерний знак НОМЕР_3 , яким у спірному випадку, як вказує позивач здійснювалось перевезення вантажу, згідно якого напівпричіп марки «SRЕМ» є цистерною. Також, відповідачем до Відзиву долучені фото, на яких був зафіксований спірний ТЗ.

Сукупність даних фотофіксації та свідоцтва про реєстрацію ТЗ свідчать про те, що у спірному випадку перевезення здійснювалось цистерною.

Однак, при накладенні на позивача штрафу за перевищення нормативно допустимих габаритно-вагових параметрів ТЗ відповідач не керувався вимогами щодо таких габаритно-вагових параметрів, що фактично призвело до невірного визначення відсоткового перевищення допустимих габаритно-вагових параметрів ТЗ.

Крім того, суд зазначає, що відповідач вказує на те, що при винесенні оскаржуваної постанови останній виходив з того, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм навантаження саме на одиночну вісь транспортного засобу на 4,502 тон. (15502 кг. замість дозволених 11000 кг.).

Проте, наведені відповідачем дані щодо навантаження на одиночну вісь транспортного засобу 15502 кг не зазначені у постанові про адміністративне правопорушення та не містяться у наданій до суду інформаційній картці щодо вимірювань спірного ТЗ.

В свою чергу, в ході розгляду справи відповідач не зазначив, з яких даних та яким чином ним розраховані відомості щодо навантаження на одиночну осі транспортного засобу - 15502 кг.

При цьому, суд не може взяти до уваги відомості з інформаційної картки ГВК, оскільки зазначена карта не є додатком до оскаржуваної постанови, а інформація, яка в ній міститься не співпадає із тією, що міститься в постанови від 11 лютого 2022 року серії ВМ № 00009703.

Тобто, інформаційна картка ГВК ані підтверджує, ані спростовує факт вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Зважаючи на відсутність в оскаржуваній постанові вищезгаданої інформації визначеної Інструкцією, твердження про перевищення транспортними засобами, які належать позивачу, загальної маси транспортного засобу є передчасними.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, оскільки при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Суд також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, в рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії" зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП, ст. 280 КУпАП закріплено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а, Верховний Суд виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

Згідно ч. 3 ст. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ст.ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, перевіривши оскаржувану постанову за критеріями, встановленими частиною 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення було прийнято не на підставі і не у спосіб, що визначений Конституцією і законами України, що тягне за особою невідповідність іншим критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд повноважений закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо позивача, оскільки повторний розгляд справи, у тому числі й через допущені процесуальні порушення, за установлених обставин, втрачає правовий сенс і буде йти у розріз із положеннями ст. 1 КУпАП щодо завдань цього Кодексу.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі є обґрунтованими та доведеними, і в цій частині вони підлягають частковому задоволенню.

Щодо поновлення пропущеного строку на подання адміністративного позову на думку суду, є поважними, є підстави для поновлення цього строку виходячи з наступного.

Статтею 289 КУпАП України передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

За змістом ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Позивачем оскаржується постанова серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення, при цьому позовну заяву направлено до суду 20.09.2022 року. Тобто позивачем пропущено строк оскарження постанови.

Судом також встановлено, що при складанні постанови від 11.02.2022 р. позивач присутнім не був, постанову при складанні позивачу відповідно не було вручено.

Враховуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення із адміністративним позовом до суду, причини пропуску зазначеного строку суд вважає поважними, обумовлюються це тим, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який в подальшому продовжено, одразу з часу військової агресії, позивачка, знепокоюючись за своє власне життя та життя онуків, була вимушена емігрувати до Естонії де і перебувала весь цей час, повернувшись до України лише 05.09.2022 року, у позивачки не було достатньо часу та можливості віднайти на Україні адвоката, узгодити з ним правову позицію у даній справі, знайти кошти задля оплати професійної правничої допомоги та судового збору, зібрати необхідні документи (докази) задля подання їх до суду, а тому даний строк підлягає поновленню.

7. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд, урахувавши положення ст. 139 КАС України щодо правил розподілу судових витрат, вирішивши питання, регламентовані п.п. 1-4 ч.9 цієї ж статті, як то, чи пов'язані судові витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмет спору, поведінку сторін під час розгляду справи, зокрема, наявність безпідставних тверджень з їх боку, при розподілі судових витрат, які у цьому випадку складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із залученням експерта, виходив із наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2673488618.1 від 14.09.2022 року та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі таким чином, судові витрати на суму 774,30 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.2692238963.2 від 01.10.2022 року, які підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 132-1 ч.2, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті «про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі» - задовольнити частково.

Постанову серії ВМ № 00009703 від 11.02.2022 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП - скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.2 ст. 132-1 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті код ЄДРПОУ 39816845 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у розмірі 1766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) гривень 70 копійок, сплачений судовий збір.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Повний текст рішення був складений у строк передбачений ч. 3 ст. 243 КАС України.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Державна служба України безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, юридична адреса місцезнаходження: 03135, місто Київ, проспект перемоги, будинок № 14.

Суддя Івченко Т. П.

Попередній документ

109407833

Наступний документ

109407835

Інформація про рішення:

№ рішення:	109407834
№ справи:	208/4620/22
Дата рішення:	28.11.2022
Дата публікації:	09.03.2023
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Заводський районний суд міста Кам’янського
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.06.2023)
Дата надходження:	21.03.2023
Предмет позову:	про визнання протиправною та скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксоване в автоматичному режимі

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

28.11.2022 09:40	Заводський районний суд м.Дніпродзержинська
15.06.2023 00:00	Третій апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає